Огляд Lost Ark

Lost Ark вийшла на західний ринок у лютому 2022 року під видавництвом Amazon Games і за перші добу стала другою грою в історії Steam за кількістю одночасних гравців — 1,3 мільйона осіб. В Україні проект також здобув успіх, але видавцем у СНД виступає Astrum Entertainment, яка підтримує локалізовану версію з повноцінним перекладом і українською озвучкою. Я вирішив дізнатися, як справи у проекту сьогодні, і провів у грі 30 годин: пройшов кілька сюжетних арок, отримав корабель і встиг дослідити частину островів — цього вистачило, щоб зрозуміти, чим Lost Ark приваблює вже на старті.

Знайомство з Lost Ark починається з екрану вибору класу. Корейська студія Smilegate RPG додала в гру сім архетипів — воїна, бійця, стрільця, мага, вбивцю, творця та лицаря-охоронця, — кожен з яких ділиться на просунуті класи з різними механіками. Цікаво, що коли створюєш свого героя, не можна налаштувати фігуру персонажа: вона визначається класом. Хочеш грати аеромантом, що володіє магією повітря, — отримай невисоку дівчину. Параметри обличчя при цьому редагуються детально, а готові пресети від інших гравців позбавлять від необхідності возитися з налаштуваннями самостійно.

Для тих, кому складно ось так відразу визначитися з класом, розробники придумали розумне рішення: прямо в меню запускається тест. Гра переносить на невелику арену з уже прокачаними вміннями, де ти викликаєш ворогів або міні-босса — і це дозволяє оцінити класи на практиці і знайти той, який відчувається найприємніше. У кожного класу є вікно з коротким описом, плюс вказана складність освоєння і перелік ключових особливостей. Я протестував кілька варіантів і зупинився на аероманті, тому що погодні атаки і зонт-катана як бойова зброя виявилися досить незвичайним поєднанням, щоб привернути мою увагу.

Події Lost Ark розгортаються у світі Акрасії, над яким нависає загроза вторгнення армій демонічного повелителя. Починається все з того, що охоронниця Беатріс направляє героя на пошуки священного ковчега, залишеного богом світла Руфеоном, щоб з його допомогою врятувати світ. Так починається шлях Іскателя. Сюжет прост по структурі, однак Smilegate RPG явно вклала сили в його подачу: катсцени зрежисовані якісно, ключові персонажі запам'ятовуються. Українська версія вигідно відрізняється непоганою озвучкою, хоча охоплює вона не весь контент.

Шлях по материках супроводжується вражаючою зміною сеттингів. Середньовічний Артеміс з селами та замками змінюється пустельною Юдією, потім — де той же середньовічний антураж досягає епічного масштабу, стаючи центром першої великої сюжетної арки. Після неї відкривається морський шлях до тропічного Тортоїку, натхненного східною культурою Аньшу та високотехнологічному Ардетайну з неоновими вивісками, монорельсами та бойовими роботами. Таке різноманіття декорацій не дає кампанії набриднути. Любителям міфологічних світів та атмосферного фентезі знадобиться і наша підбірка найкращих ігор за слов'янською міфологією та фольклором.

Головна претензія пов'язана з квестовим дизайном. За видовищними катсценами ховається типова MMO-структура: поговори з персонажем А, потім з Б, вбий групу супротивників, повернись до А, збігай до В, принеси предмет з сусідньої кімнати. Перші години це сприймається нормально, але до двадцятого — починає втомлювати.

Бойова система — ключова перевага Lost Ark. Персонаж переміщається мишкою, а в розпорядженні гравця набір умінь з перезарядками. Частина з них завдає шкоди в зоні, частина накладає ефекти. Наприклад, заповнивши шкалу виснаження боса, тимчасово обездвижуєш його і різко підвищуєш отримувану ним шкоду. Візуальні ефекти умінь виконані з розмахом, кожна здатність читається в бою, а удари та вміння відчуваються відмінно — це одна з головних сильних сторін гри. До слова, схожа ставка на динамічні битви є і в іншій сучасній ММО, про яку можете прочитати в нашому огляді Blade & Soul: NEO.

Система прокачки розкривається поступово. Спочатку за очки прокачки відкриваються рівні умінь, а потім — триподи. Для кожного навику на кожному з трьох ступенів можна вибрати одне з трьох посилень: скоротити перезарядку, збільшити зону ураження або додати новий ефект. Далі підключаються руни, гравірування, пасивна система А.Р.К. і коштовності, що посилюють конкретні уміння. На певному рівні спорядження відкривається система Становлення з вибором однієї з двох гілок спеціалізації. У аероманта це «Повелитель бурі» або «Сезон дощів», тобто акцент на погодних уміннях або на атаках парасолькою. Жоден з цих шарів не обрушується на гравця разом — кожен розкривається в міру просування.

Складність під час кампанії невисока: монстри гинуть швидко, персонаж майже не отримує шкоди. За перші 15 годин реальний виклик зустрівся лише один раз — в сюжетному підземеллі на героїчній складності, де супротивники нарешті почали завдавати відчутної шкоди і з'явився сенс витрачати цілющі зілля, які до цього просто накопичувалися в інвентарі. Самі по собі підземелля на героїчній складності дають кращі нагороди, але на початкових етапах у цьому немає практичного сенсу: спорядження, яке там випадає, застаріває занадто швидко.

Lost Ark явно будується навколо високорівневого контенту, але за 30 годин я побачив лише підводку до нього. Тому детально судити про рейди, вимоги до групи, пізню прогресію і те, наскільки сильно гра підштовхує до твинків або донату, поки рано.

Вже в Лютерії, до виходу в море, гра відкриває доступ до маєтку — особистої бази, яку можна облаштовувати і використовувати для пасивного збору ресурсів. Після завершення місцевої сюжетної арки видають корабель: на ньому подорожуєш між континентами, наймаєш команду матросів і розвиваєш судно, відкриваючи нові бонуси. До слова, якщо вам подобаються морські пригоди в іграх, то не пропустіть нашу добірку найкращих ігор про піратів.

Атлас Шукача пропонує досліджувати кожну локацію повністю: знаходити всі точки інтересу, збирати колекційні предмети і поступово отримувати нагороди по мірі заповнення регіону, а також бонус за досягнення ста відсотків результату.

Система репутації дозволяє вибудовувати стосунки з окремими персонажами: кожного дня взаємодієш з ними, даруєш подарунки, виконуєш невеликі особисті квести. У першого ж персонажа, з яким можна підвищувати репутацію, є смішна історія про те, як вона, будучи господинею таверни, намагалася щось приготувати, не маючи кулінарного таланту.

Є в грі і професії — травництво, гірництво, риболовля, полювання і археологія, — добуті ресурси можна продавати через внутрішньоігровий аукціон або використовувати самому. А в ендгеймі відкриваються рейдові боси і великі групові активності. Тим, хто шукає, з ким поділитися схожим досвідом, допоможе наша добірка найкращих кооперативних ігор на ПК, PS4, PS5 і Xbox. Саме завдяки такому набору занять Lost Ark і відчувається як велика MMORPG з запасом контенту на десятки годин — приблизно так само сьогодні намагаються утримувати увагу і інші довгоживучі представники жанру: можете прочесть огляд ArcheAge і огляд Aion Classic, щоб переконатися, що там та ж історія.

Lost Ark — умовно-безкоштовна гра (більше подібних проектів ми зібрали в добірці найкращих безкоштовних ігор для ПК). Сразу після вступних сцен пропонують купити пропуск «Піднесення», що дозволяє пропустити левову частку кампанії і відразу отримати спорядження потрібного рівня. Питомец, що підбирає предмети, працює з перших хвилин, однак додаткові посилення характеристик, які він може давати, вимагають окремого платного пропуска.

На щастя, під час проходження кампанія не створює відчуття, що без покупок чогось не вистачає. Платний пропуск виглядає скоріше як спосіб заощадити час на другому чи третьому персонажі, якщо знову проходити сюжет вже не хочеться. Наскільки помітна монетизація далі, коли відкривається найвимогливіший контент, я поки що сказати не можу.

Lost Ark підкупає з перших годин: видовищна бійка з глибокою системою прокачки, різноманіття континентів з непохожим сеттингом і непогана для жанру подача сюжету. Кампанія місцями починає втомлювати через одноманітні завдання, але зміна регіонів, локальних історій, постановочних сцен і нових механік допомагає підтримувати інтерес. В результаті Lost Ark виявляється MMORPG, в якій цікавий не тільки ендгейм, але й сам шлях до нього.