Огляд мультиплеєра Battlefield 6. Двоїність у всьому

Перші враження від мультиплеєра Battlefield 6 були надзвичайно позитивними, адже давно не було якісних шутерів у мілітаристській тематиці, де кожен елемент геймдизайну відшліфований до блиску. Але чим більше часу я проводив за ігровим процесом, тим чіткішими ставали проблеми та невдалі моменти, які не лише затінювали всі хороші сторони, але й суттєво псували загальне враження від проєкту в цілому. У цьому огляді йтиметься про те, що не так з Battlefield 6 і чому розробникам обов'язково потрібно переробити ключові моменти, щоб зберегти стабільний онлайн.

Я отримав чимало позитивних емоцій від бета-тесту Battlefield 6 і був на сто відсотків впевнений, що релізна версія буде чи не най головним мережевим шутером 2025 року. І коли гра, нарешті, вийшла, враження від неї були найяскравішими. Звісно, якщо не брати до уваги сюжетну кампанію, яка за сучасними мірками вийшла дуже нудною та технічно недопрацьованою. До слова, з оглядом на синглплеер можете ознайомитися тут. Але чим більше часу я проводив за Battlefield 6, тим сильніше почав помічати проблеми та недоліки, які кардинально змінюють сприйняття гри.

Тут варто відзначити, що Battlefield 6 — дійсно міцний мультиплеєрний шутер, від якого важко відірватися. Все через безкінечну динаміку та відчуття реальної війни, з участю не лише піхоти, але й різноманітної важкої техніки. На відміну від бета-версії, де більшість боїв проходила на камерних та надто коридорних локаціях, у релізній є все, за що ми любили франшизу: величезні карти, танки, літаки, вертольоти та простір для маневру. Так, нічого кардинально нового, але сам факт, що в серію повернули динаміку — вже досить вагомий плюс.

Однак, незважаючи на наявність різноманітної техніки, більшу частину часу ви будете проводити в звичайних перестрілках, адже основа геймдизайну повністю скопійована з Call of Duty. Більше ніяких тактичних планувань та взаємодій між командами. Лише хаотична стрільба по супротивникам та відчайдушні спроби вижити в безумстві, що відбувається на карті. Відчуття, що граєш у Battlefield, швидко зникає, коли бачиш, як бійці переміщуються по карті в стрибках і кожну секунду роблять підкати. Переважна маса гравців навіть не намагається якось виживати на полях бою. Багато просто, не зупиняючись, біжать у самий епіцентр подій з метою здійснити якомога більше вбивств, перш ніж відродитися на найближчій точці респауна. Захоплення цілей і виконання поставлених завдань у них завжди стоять на другому, якщо не на третьому місці.

З боку може здатися, що стрільба в Battlefield 6 досить приємна. Дизайн гармат і їх анімації виконані на високому рівні. Також є відчутна віддача. Не можна просто так взяти рандомний автомат і з ходу палити по головах. Привикати до зброї в будь-якому випадку доведеться, інакше велика частина куль буде летіти куди завгодно, але тільки не в супротивника. Поліпшити поведінку автомата або карабіна можна за допомогою різних модифікацій. Останні відкриваються в процесі прокачки тієї чи іншої гармати. І якщо в бета-версії прокачати зброю можна було за кілька годин, то в релізній версії, щоб максимально поліпшити снайперську гвинтівку, знадобиться кілька днів безперервної гри. Розробники нещодавно випустили патч, який збільшує кількість досвіду, що видається за матч, але це не особливо покращило ситуацію з прогресією, оскільки після 20-го рівня швидкість прокачки сповільнюється до релізного значення.

Незважаючи на те, що стрільба в Battlefield 6 реалізована непогано з точки зору тактильності і візуалу, з точки зору геймплею вона, чесно кажучи, огидна. По-перше, реєстрація попадань — жахлива. Навіть незважаючи на те, що у мене на сервері пінг рідко піднімався вище 30-ти, гра відмовлялася зараховувати попадання по супротивнику. Нерідко траплялися ситуації, коли в тіло супротивника випускався цілий магазин з автомата чуть не впритул, але з 26 куль у ціль потрапило від сили 3 штуки. Пройшовши 10-15 годин, я став помічати, що більша частина гравців бігає з кулеметами і дробовиками. І це не дивно, адже ці гармати дають стопроцентний шанс вбити супротивника, незважаючи на осічки в реєстрації попадань.

По-друге, в Battlefield 6 не просто повернули огидну систему ADS-блум, але й зламали її. Для непосвячених: це механіка рандомізації польоту кулі. Тобто, незважаючи на те, що ви стріляєте через приціл, стоячи рівно на одному місці, ваші кулі з високою ймовірністю полетять в різні сторони, але тільки не туди, куди ви цілилися. Через це вас може запросто вбити якийсь гравець з звичайного пістолета або ПП на близькій дистанції, тоді як відповідна автоматна черга навряд чи його подряпає. Більше того, шанс рандомізації постійно зростає при стрейфі, і, що найголовніше, не скидається після зупинки. Тобто, якщо кілька хвилин бігти від точки респауна до прямого зіткнення, то, швидше за все, ви назад «відлетите» на базу, адже ваш шанс перестріляти супротивника буде вкрай малим.

По-третє, не можна ігнорувати проблеми з кількістю видаваних боєприпасів та відсутністю продуманого балансу. Граючи за штурмовика або інженера, будьте готові до того, що після перестрілки з противником доведеться відразу вирушати на пошуки союзного медика, щоб випросити у нього сумку з патронами. Мало того, що в Battlefield 6 немає з чого стріляти без багатогодинного прокачування, так ще й банально нічим. А враховуючи той факт, що 70% патронів летять у молоко, ви будете гинути найчастіше через те, що в зброї порожні магазини.

Оскільки більша частина модифікацій і пушок заблокована за багатогодинним прокачуванням, новачку або гравцеві, який виділяє на ігри не більше трьох годин на тиждень, банально доведеться «страждати» зі стартовою зброєю. Мало того, що ADS-блум не дає скилловому геймеру «вибивати» перемогу хедшотами, так ще й непрокачаний ствол буквально неконтрольований. Без нормального приклада немає керованого віддачі. Без хорошого прицілу складно вцілювати в противників, які часто зливаються з оточенням. Без покращених патронів потрібно обов'язково зберігати ближню дистанцію, щоб шкода випадково не зменшилася відстанню.

В кінцевому підсумку, шутерна частина, незважаючи на «багатий» візуал, працює з рук геть погано. Через велику кількість нюансів стріляти просто некомфортно. Так, в перші п’ять-шість годин ці проблеми можуть особливо не кидатися в очі завдяки високій динаміці та щільності подій. Але як тільки первинні захоплені емоції вщухнуть, явні недоліки стануть очевидними. Як мінімум, ви обов'язково запитаєте себе: «Скільки мені ще грати, щоб відкрити нову пушку?». І коли побачите безумні умови для розблокування нової зброї, то, швидше за все, навіть не будете намагатися цілеспрямовано цим займатися.

Як вже згадувалося, система переміщення явно створювалася з оглядкою на Call of Duty. Піхота швидко рухається по карті і має можливість робити підкати, бігати в напівприсядь, а також кінематографічно витягувати поранених з-під вогню. Контроль персонажа дуже зручний. Через підвищену динаміку, особливо на фоні попередніх частин, рух у Battlefield 6 — запорука виживання. Стояти і прицілюватися в когось з укриття, як це було раніше, вже не вийде. На невеликих картах цілі натовпи гравців мчать, не зважаючи на все, і найчастіше стріляють з ходу, щоб хоч якось компенсувати недоліки системи ADS.

Класові спеціалізації в релізній версії трохи відрізняються від того, що було представлено в бета-версії. У нас все ще є штурмовик, медик, інженер і снайпер, але їхні здібності та набір гаджетів стали більш збалансованими. Так, у штурмовика з'явився маячок відродження, який спочатку був у снайпера. І це логічно, адже останній найчастіше не особливо поспішає бігти в захоплювану точку. Медик завдяки дефібрилятору та сумці з боєприпасами став найпопулярнішим серед гравців. А ще у снайпера є радіокерований дрон, за допомогою якого не тільки зручно підсвічувати супротивників, але й залазити в важкодоступні місця, з яких можна знищувати цілі загони, і при цьому залишатися в повній безпеці.

Так, карти Battlefield 6 абсолютно зламані, і будь-який хитрий гравець може залізти на дах якогось будинку, почавши бити кувалдою по дрону. Насправді, способів потрапити в заборонені розробниками зони досить багато, і це повністю руйнує весь ігровий досвід. Ще в бета-версії я дивувався, як геймерам з Китаю вдавалося залазити на дахи будівель у Каїрі і розстрілювати всіх, хто опинявся в зоні захоплення. Але це були лише квіточки, адже в релізній версії народ дружно залазить на міст у Нью-Йорку і безкарно знищує всіх, хто бігає по всій карті. А ще за допомогою вертольота можна висадитися на певне будівлю і захоплювати точку прямо з нього. На гірській локації снайпер може залізти в «підтекстур’я» і стати невразливим, адже ця точка просто не прострілюється. І повірте на слово, це лише мала частина з загального різноманіття «дірявих» місць на картах.

Самі по собі бойові арени вийшли такими ж, як і стрільба: красиві ззовні, погані всередині. Оточення деталізоване і продумане. Видно, що розробники врахували проблеми попередньої Battlefield і намагалися уникати наявності пустих місць. Кожен шматочок локації, кожна кімната в будівлі і кожна вуличка наповнені цікавими деталями та візуальними вишукуваннями. До того ж багато елементів оточення можна зруйнувати до основи. Правда, не всі будівлі на карті, тому прям якогось особливого впливу на геймдизайн, як у тій же The Finals, тут немає. В цілому змінюється лише загальний вигляд карти і іноді умови для перестрілок. Наприклад, влучним пострілом з гранатомета можна знищити снайперську позицію або створити укриття для свого загону.

З точки зору ігрового процесу, карти безликі і несбалансовані. Через нагромадження дрібних об'єктів пересуватися на техніці можна строго по відведеним стежкам і дорогам. В результаті танки постійно заїжджають прямо на розставлені інженерами міни, без можливості їх об'їхати. А розстрілювати їх, щоб знешкодити, просто немає часу, так як ворожа команда буде безкінечно поливати залпами з ракетниць, перетворюючи техніку на купу металобрухту. На локації Пік Визволення неможливо виграти за сторону захоплення, так як на ній є пагорб, який завжди кишить снайперами, не дозволяючи навіть доповзти до точки. Карта Mirak Valley неіграбельна у всіх наявних режимах. У «Прориві» у атакуючих занадто мало укриттів, що рятують від нападів ворожого загону. На «Захопленні» точки знаходяться настільки близько одна до одної, що весь матч перетворюється на класичний відстріл всього живого. І подібні проблеми є ледь не на кожній карті. Через це на 10-му годині ви вже чітко будете знати, виграєте ви за захист або програєте в атаці на тому рівні, який вам випав.

Техніка в Battlefield 6 така ж суперечлива, як і все інше. На більших картах можна спробувати більшу частину транспорту, а на середніх і малих найчастіше доводиться йти на своїх двох. Танки, незважаючи на свій грізний вигляд і потужні гармати, насправді знищуються швидше, ніж легкові автомобілі, розставлені у вигляді декорацій. Розробники намагалися якось збалансувати їх міць і живучість. В результаті, танк здатний внести вклад у перемогу, якщо ним керує справжній ас, у якого на борту одразу три інженери, готові пожертвувати життям заради латаної броні. З усіх матчів, що я наіграв, лише зрідка зустрічалися досвідчені гравці, які вчасно помічали міни і передбачали появу ворожих загонів з гранатометами. Чаще всього товариші просто сідали в танк і знищували його, так і не добравшись до зони захоплення.

Джипи і легковий транспорт абсолютно безкорисні в умовах Battlefield 6. Ніхто в здоровому глузді навіть не намагається на них їздити. Мало того, що така техніка знищується від найменшого чиху, так ще й кулеметника розстрілюють швидше, ніж він встигає націлитися. До того ж ADS-блум робить розкид куль настільки хаотичним, що вбивство з кулемета вже вважається особливим досягненням. Максимум, на що придатні джип і квадроцикл — швидко добратися до точки захоплення або відволікти увагу супротивників на себе, поки ваш загін намагається зайти з іншого флангу. До слова, танки, автомобілі та інший наземний транспорт керуються дуже приємно, що безсумнівно великий плюс.

На літаках і вертольотах особливо не полетиш. Карти в Battlefield 6 занадто крихітні для подібного виду техніки. До того ж, літальний транспорт надто вразливий для керованих ракет, що робить його дуже легкою мішенню. Керувати вертольотом у шостій частині досить непросто. Особливо з клавіатури та миші. Через це користі від льотчиків на полях бою практично немає. Аси зустрічаються вкрай рідко, а новачки найчастіше падають плашмя на землю прямо на точку захоплення. Але це не означає, що літаки і вертольоти безкорисні в цілому. Навпаки, в умелих руках цей транспорт робить найбільший вклад у перемогу. Тут вам і підтримка з повітря, і вигнання снайперів з укриттів, і зачистка точок від укріплень супротивника. Якби в Battlefield 6 додали льотну школу і на пальцях пояснили, як ефективно керувати вертольотами, то користі від такої техніки було б куди більше.

Більшість класичних режимів Battlefield повернули в шосту частину. Увы, багато з них неіграбельні через криво зібрані карти і невизначений баланс. Наприклад, до патча в більшості матчів не з'являлася техніка, що природно призводило до поразки. «Прорив» на багатьох локаціях працює криво, а постійно спавняться біля точки захоплення супротивники не дають атакуючим толком закріпитися на певній позиції. Якщо в минулих частинах на картах була логіка і продумані сценарії бойових зіткнень, то в шостій частині це часто одноманітний і виснажливий забіг по прямій від точки до точки.

І це безумовно великий крок назад, адже раніше умови захоплення постійно змінювалися, пропонуючи обом командам новий досвід і шанс на перемогу. Режим «Завоювання», де обидві команди борються за контроль над територією, занадто хаотичний і бездумний. Гравці в більшості випадків не спілкуються між собою. Загін не взаємодіє один з одним, ігноруючи головні цілі. Головне — вбити якомога більше супротивників, щоб виконати черговий челендж заради нової зброї.

Режим «Штурм», виконаний за всіма канонами Counter-Strike, — найпопулярніший на серверах. Це не дивно, адже він — найбільш короткий за тривалістю і дає можливість прокачати зброю швидше, ніж в інших режимах. Найцікавіший і ідеально підстроєний під темп і динаміку Battlefield 6 режим — «Ескалація». У ньому потрібно боротися за велику кількість контрольних точок, яких з часом стає менше, роблячи фінальні хвилини матчу дуже напруженими. Зміна умов змушує експериментувати з тактиками і використовувати весь бойовий інструментарій.

Важно зазначити, що, незважаючи на величезну кількість проблем і явних недоліків, у Battlefield 6 все ще весело грати. Так, карти діряві, техніка картонна, а челенджі і прокачка — справжня духота. Однак, геймплей, динаміка і загальний фан, який відбувається в матчах, утримують біля екрану і, що найголовніше — розважають. У Battlefield 2042 я частіше за все зевнув від нудьги і шукав живих супротивників серед натовпів ботів, а в шістці постійно з кимось перестрілкувався, витягав союзників з-під щільного вогню і вів за собою цілу команду відчайдушних головорізів, коли провал здавалося всім вже неминучим. Battlefield 6 генерує різні ситуації, від яких можна запросто впасти в тільт або, навпаки, отримати заряд бадьорості.

Зовсім нещодавно з'явився ще й режим «королівської битви» Redsec, який за своєю суттю нічим не відрізняється від Call of Duty: Warzone. Бігаємо по пустій карті, збираємо лут і намагаємося вижити — нудьга, одним словом. Видно, що режим зібрали наспіх, щоб залучити геймерів безкоштовним доступом і переконати купити основну гру. Мені вдалося зіграти в Redsec лише пару матчів, і за загальними відчуттями — це дуже кривий і сумний клон Warzone з потворною картою, зламаними звуками і диким дисбалансом, де один танк здатен знищити практично всіх супротивників. До того ж, ADS-блум робить стрільбу випадковою, через що стріляти в цьому режимі ще важче, ніж в основній грі.

Картинка в Battlefield 6 дуже приємна. Якихось крутих технологій у грі немає, але деталізація локацій, анімації та загальний антураж виконані на високому рівні. На відміну від синглплеера, де графіка була просто жахливою, у мережевому режимі кожен аспект візуалу виглядає дуже солідно. Так, освітлення місцями занадто неестественне, але на це навіть толком не звертаєш уваги, адже щільність подій не дає можливості спокійно пройтися по карті та оглянути місцеві пам'ятки.

У плані оптимізації — повний порядок. Гра швидко працює на більшості конфігурацій і видає стабільну частоту кадрів. Незважаючи на явні проблеми з реєстрацією попадань, сервери працюють стабільно, без дисконнектів і підлагувань. Розхвалений античит Javelin виявився таким же сміттям, як і Easy Anti-Cheat. Шахраїв у матчах вистачає за очі. Особливо на азійських серверах. Аімботи, валхаки та безкінечні патрони — є хоча б у одного гравця в матчі. Обов'язкове включення Secure Boot лише додало геймерам головного болю, але позбавило від напливу нечестних користувачів.

Незважаючи на те, що у Battlefield 6 — найстабільніша релізна версія в серії, багів і помилок вистачає за очі. Мерехтливі чорні смуги з бета-версії нікуди не поділися. Неможливість поставити інший обвіс під час матчу залишилася на місці. Застрявання в текстурах, ривкові анімації та інші проблеми перекочували в релізну версію в повному обсязі. Іноді в матчі може просто перестати спаунитися техніка, а піхота може відродитися в обшивці танка, без можливості вибратися. Малі шереховатості особливо не заважають ігровому процесу, але куди більш масштабні проблеми з читерами, реєстрацією попадань і дірявими точками на карті дратують настільки, що іноді хочеться просто закрити гру і не повертатися в неї, поки EA не соизволить випустити хоч якийсь патч.

Battlefield 6 — непоганий мультиплеерний шутер і гідний конкурент Call of Duty, але назвати його революцією і, тим більше, тріумфальним поверненням серії до коренів у мене язик не повертається. Це зовсім інша за своєю суттю гра, в якій більше впізнаваних особливостей Call of Duty, ніж від минулих проектів DICE.

Суворі обмеження в прогресії, невизначена реєстрація попадань і жахливий баланс кожного аспекту гри не дають шостій частині стати кращою в серії. Так, стрільба і загальна динаміка виконані на найвищому рівні, але грати в таке на постійній основі занадто нудно і мучительно. Засилля читерів і людей, які відкривають обвіс у режимах з ботами, не дає насолоджуватися геймплеєм у повному обсязі.

Потенціал для подальшого розвитку у проєкту є, але чи буде його розвивати EA — велике питання. Судячи з першого батл-пасу, у видавця в пріоритеті монетизація, і тільки потім усунення недоліків, яких у шостій частині занадто багато.