«Сильний сюжет» і «Погана оптимізація» — з'явилися оцінки Vampire: The Masquerade — Bloodlines 2

Сюжет сильний, персонажі добре прописані, а атмосфера стає все кращою в міру проходження. Ці дві гри дуже схожі. Перша була трохи незграбною, але улюбленою — те ж саме можна сказати і про сиквел. У нього є свої недоліки, особливо в бойовій системі, але в ньому є душа і шарм. Якщо ви зможете закрити очі на технічні недоліки і зосередитися на історії та можливостях, то це стане для вас ковтком свіжого повітря в жанрі.

Vampire: The Masquerade — Bloodlines 2 точно не можна назвати класикою. Побічні завдання в грі в кращому випадку посередні, а технічна оптимізація — одна з найгірших за останній час. Тим не менш, атмосфера сеттингу збережена, бойова система захоплююча, а основна сюжетна лінія добре пропрацьована. Я рекомендую гру шанувальникам серії, але тільки за ціною нижче стартової.

Якщо дозволите мені проявити внутрішнього Торэадора, то мої стосунки з Vampire: The Masquerade — Bloodlines 2 можна описати як складні — суміш любові та ненависті, яку майже неможливо звести до простої думки або, тим більше, однієї цифри в оцінці. Бувають моменти, коли я хочу залишитися з цією грою наодинці в пориві пристрасті, а в інші — задушити її власними руками. У речах, які мене дратують, я знаходжу те, що люблю, а в тому, що подобається найбільше, відчуваю легкий присмак того, що терпіти не можу.

У грі є історія, яку дійсно варто пережити, — навіть незважаючи на те, що в кінці вона жорстоко розчаровує. Вона вражаюче передає відчуття того, як це бути одним з Дитя Ночі — в кожному вкраденому ковтку крові і кожній бійці, — при цьому ігноруючи деякі найважливіші аспекти.

Чи сподобалася вона мені? Безумовно. Це легка відповідь. Рекомендував би я її? Тут все куди складніше. Але знаєте, те ж саме я міг би сказати і про оригінальну Bloodlines, незважаючи на те, що ці дві гри абсолютно різні. Обидві — глибоко недосконалі, але при цьому унікальні і по-своєму видатні.

Bloodlines 2 — це не типова рольова гра. Вона розповідає глибоку і складну історію, проводячи вас через пригоду, де кожен вибір впливає на оповідання, а місто наповнене життям і персонажами, яких можна як полюбити, так і ненавидіти. Однак гра могла б зробити набагато більше, щоб виправдати спадщину свого попередника і настільного оригіналу, який її надихнув.

Студії The Chinese Room вдалося зібрати щось із коробки успадкованих елементів, але ця Action/RPG відчувається порожньою і без виразності. Її рятують лише видатні акторські роботи і сильні персонажі.

Сіквел у багатьох аспектах відходить від формули оригінального VTMB, але їх все ж об'єднує той факт, що нестача захоплюючого геймплею та різні недоліки частково компенсуються цікавим сюжетом, яскравими персонажами та незабутньою атмосферою. І за аналогією з попередницею, завдяки цим головним перевагам Vampire: The Masquerade — Bloodlines 2 напевно також знайде відданих фанатів.

Однак якщо раптом сценарій вас не зачепить, якщо для вас важливіша геймплейна варіативність та відточені механіки, то весь вампірський картковий будинок цілком може зруйнуватися вже в перші години проходження.