Враження від демоверсії Warhammer 40,000: Mechanicus 2

На минулому тижні студія Bulwark несподівано випустила у вільний доступ першу місію Warhammer 40,000: Mechanicus 2. Серед усіх безлічі ігор по всесвіту футуристичного «Молота Війни» ця, мабуть, — одна з найбільш багатообіцяючих і очікуваних. Перша частина, хоча й поступається за популярністю тій же серії Dawn of War, змогла залучити чимало відданих фанатів. І, судячи з демки сиквела, у нового проєкту є шанси значно розширити аудиторію.

Перед тим як розпочати обговорення Warhammer 40,000: Mechanicus 2, варто коротко згадати, за що так люблять оригінальну гру.

Mechanicus — інді-проєкт невеликої команди, яка загорілася ідеєю зробити тактичну покрокову стратегію в дусі серії XCOM, що фокусується на Адептус Механикус. У плані геймплею вийшла, мабуть, не найзбалансованіша гра на світі, але все ж надзвичайно захоплююча: з вражаючою кастомізацією юнітів і легкою в освоєнні, цікавою бойовою системою. Причому, на відміну від XCOM, Mechanicus вийшла менш суворою: у другій половині загін стає настільки потужним, що навіть при поверхневому розумінні систем гравець зносить все на своєму шляху.

Однак в першу чергу Warhammer 40,000: Mechanicus цінять не за геймплей, а за атмосферу. Гра робить акцент на самій загадковій фракції Імперії. Адептус Механикус — це незвичайна суміш давнього і нового: монахи далекого майбутнього, які, з одного боку, приділяють чимало уваги літургіям і іншим релігійним ритуалам, а з іншого — сповідують прогресивні ідеї трансгуманізму. Техножреці поклоняються Богу-Машині, підтримують у робочому стані технології Золотого віку людства і борознять космос у пошуках знань, здатних прискорити розвиток людей.

Оригінал майстерно занурює в сеттинг і дає відчути унікальність Адептус Механикус завдяки вражаючій увазі до деталей. Наприклад, персонажі спілкуються один з одним за допомогою електронних звуків і шумів, а геймер отримує переклад мови з псевдолатинськими термінами і вставками з бінарним кодом.

Навіть музика в грі — це ні на що не схожа суміш індастріалу з церковними мелодіями, що додатково розкриває суть культу Механикус. Коли треки досягають апогею, техноритми гармонійно переплітаються з органом і григорианським співом. Проєкти по Warhammer часто радують саундтреком, однак тут — зовсім інший рівень якості.

Автори також вдало обрали некронів в якості ключових антагоністів. Ця раса розумних машин, навпаки, мріє повернути собі органічні тіла, що геніально контрастує з техножрецями, які добровільно відмовляються від власної плоті. Некрони зовсім не розуміють такого прагнення і зневажають Адептус Механикус. Причому металеві прибульці спілкуються англійською, що надає їм більше людяності і підкреслює іронічність ситуації, в якій опинилися обидві фракції, заздрячи одна одній.

Демоверсія сиквела — це, по суті, туторіал. Згідно сюжетної зав'язки, розвідувальний загін Механикус на чолі з жрицею Сцеволою знаходить на далекій планеті мавзолей некронів і починає його дослідження. Сцевола — одна з персонажів минулої гри: вона одержима забороненими технологіями прибульців і будь-якою ціною хоче отримати артефакти некронів. Системи безпеки підземного комплексу спрацьовують і пробуджують його мешканців після мільйонів років сплячки.

Перше, на що звертаєш увагу, — повністю озвучена Сцевола. Представниця Механикус розмовляє не за допомогою басируючих звуків, а як звичайна людина.

Можливо, прозвучить дивно, але це — найбільш суперечлива фіча сиквела на даний момент. Принаймні, з того, що вдалося оцінити. Зрозуміло, що після комерційного успіху першої частини у авторів з'явилися додаткові кошти, щоб підвищити рівень продакшну. І один з способів показати, що все стало «багатше», — озвучити техножреців. Однак це саме той випадок, коли в процесі наноситься серйозний удар атмосфері. З іншого боку, більшості геймерів напевно буде простіше влитися в історію саме завдяки озвученим діалогам. Але в ідеалі авторам варто все ж подумати про опцію переключення голосів техножреців на старий варіант.

Не зовсім також поки ясно, що думати про саундтрек. Над музикою другої частини працює композитор минулої гри Гійом Давид (Guillaume David), тому треки сиквела дотримуються схожого стилю. Тим не менш, за винятком музичного ряду на одній з карт демо, новим композиціям трохи не вистачає динаміки. Швидше за все, енергійну музику приберегли для повної гри. Все ж туторіал — це розкачка з невисокими ставками.

А от що помітно змінилося, — так це графіка. Візуальні ефекти, такі як тіні, виглядають набагато краще, а моделі юнітів радують деталізацією. Правда, оптимізація викликає питання, але, швидше за все, за неї просто ще не встигли взятися.

Ігровий процес оригінальної Warhammer 40,000: Mechanicus складається з трьох шарів: покрокових тактичних битв, дослідження підземних лабіринтів, що подається у вигляді окремої міні-гри, а також прокачки і кастомізації жреців і юнітів у перервах між місіями. Mechanicus 2 дотримується аналогічної структури, однак у демоверсії оцінити можна лише зміни, що торкнулися бойової частини: дослідження мавзолею некронів у туторіалі відбувається, по суті, автоматично, а база гравця, звідки обираєш наступне завдання і де покращуєш бійців, недоступна.

Якщо судити за ранніми місіями, то автори цього разу явно приділяють набагато більше уваги балансу. Наприклад, у попередній частині юніти ближнього бою фактично безкорисні: куди логічніше взяти на місію техножреців з кількома гарматами, що завдають шкоди по площі, і таким чином вирішити будь-яку проблему. У Mechanicus 2 ж помітно зменшена дальність стрільби майже всіх солдатів, що дозволяє бійцям на кшталт свіжевателів хоча б добігти до своїх цілей.

Інша цікава ідея — перетворити техножреців на аналог суперюнітів. На місію тепер можна взяти лише одного такого бійця, який, по суті, виступає командиром загону. Причому якщо він загине — завдання провалено. Це суттєво змінює динаміку бою. Інші солдати перетворюються на витратний матеріал, покликаний захистити лідера, а геймер, немов у шахах, повинен постійно грамотно позиціонувати свою ключову фігуру. Це зміна не лише робить битви напруженішими, але й, напевно, допоможе уникнути незручних ситуацій з оригіналу, коли три техножреці за один хід стирали з карти всіх ворогів.

Також радує, наскільки дві ігрові фракції відрізняються одна від одної вже на самому початку гри. Так, дві фракції: у Mechanicus 2 нарешті можна зіграти за некронів. Причому це повноцінна друга кампанія зі своєю сюжетною лінією. У демоверсії гравець по черзі отримує контроль то над Адептус Механікус, то над некронами. Схожі на термінаторів давні ксеноси не дуже раді незваним гостям на своїй планеті і запускають війну на винищення розумних приматів, якими вони вважають людей — відносно молоду цивілізацію за мірками сеттингу 40K.

У бою юніти некронів не особливо мобільні і ходять недалеко, але зате витримують трохи більше шкоди. Головне — командир ксеносів може активувати протокол реанімації, після чого знищені машини «воскреснуть». Крім того, під час бою, коли некрони завдають шкоди, заповнюється шкала домінування, яка відкриває їм доступ до нових потужних здібностей. Наприклад, скарабеї отримують можливість самодетонуватися.

Мабуть, доведений до ладу баланс і ще одна кампанія — саме те, чого не вистачало першій частині. Маючи на руках сильну основу у вигляді оригіналу, автори йдуть правильним шляхом нарощування контенту. Але до чого в результаті прийдуть — стане зрозуміло вже у повній версії.

У Warhammer 40,000: Mechanicus 2 все ще немає точної дати релізу, але раніше 2026 року чекати її не варто.

А що думаєте ви? Пробували демоверсію? Розкажіть у коментарях.