Перші враження від Avowed — вбивця «Скайрима», якому прострелили коліно

Avowed — новий проект Obsidian Entertainment, що прославилася такими хітами як Fallout: New Vegas, Star Wars: Knights of the Old Republic 2 — The Sith Lords, Neverwinter Nights 2, Pillars of Eternity та цілим рядом інших. Люди, що називається, собаку з'їли на рольових іграх, однак всі їхні проекти широкого визнання так і не отримали. Коли в 2018 році Microsoft придбала студію, геймери чекали на щось особливе. Нові рівні реклами та фінансування обіцяли вивести «Обсидианів» у вищу лігу. Так і сталося після виходу The Outer Worlds. Розробники вирішили не тягнути з новим анонсом, тому вже в 2020 з'явилися чутки про «вбивцю “Скайрима”» — Avowed. Через п'ять років реліз відбувся. Гра вийшла величезною, але ми вже провели в ній близько 10 годин. Цілком достатньо, щоб скласти перші враження, які, на жаль, багатьох засмутять.

Сюжетно Avowed існує у світі Pillars of Eternity, який був створений розробниками з нуля і багатьом встиг полюбитися. Хороша новина в тому, що якихось специфічних знань від вас не вимагатимуть. Ще до релізу розробники підтвердили, що приготували для старих фанатів певну кількість пасхалок, але не більше того. Тож відволікатися на «Стовпи Вічності» ми не будемо — перед нами самобутній проект.

Правда, одну деталь все ж варто обговорити — богоподібних. І це перша з багатьох проблем. Богоподібні — окремий підвид населення Еори (світу), до якого входять представники найрізноманітніших рас. Спільне у них лише одне — дотик богів ще в утробі. Такі «муви» надавали носіям особливі здібності, але також змінювали і зовнішність. Тут ви можете подумати про якісь вогняні волосся, вертикальні зіниці, зайву шерсть або про щось подібне. Як би не так.

В Avowed ви починаєте за такого от богоподібного, покровителя якого ніхто не знає. Однак відмітки на обличчі присутні. Чомусь розробники вирішили, що тривіальні фентезі-особливості — це нудно, тому додали на обличчя протагоніста… гриби. Більше того, на вибір у вас є всього дві раси — люди або ельфи. Це намагаються обґрунтувати сюжетом, але відчуття все ж залишається змішаним. Особливо після різноманіття Baldur's Gate 3 або тієї ж The Elder Scrolls 5: Skyrim.

Так от про гриби. Яким би ви не зробили персонажа, його обличчя обов'язково буде покрито огидними відростками, які роблять героя схожим більше на щелкуна з The Last of Us, ніж на центральне обличчя епосу, з яким вам належить провести 50, а то й усі 100 годин. Навіть найнейтральніші варіанти відміток виглядають як запущена стадія ВПЧ. Далі більше — з волоссям схожа історія. У вас буквально з голови росте незрозуміле нещо. Але головна фішка в тому, що всі ці відмітки можна вимкнути. Ігра дбайливо скаже, що інші персонажі їх все одно продовжать бачити, але ви можете вимкнути демонстрацію, якщо занадто огидно.

Тобто розробники усвідомлювали проблему і розуміли, що вирощувати на головному героєві RPG, з яким багато хто буде себе асоціювати, підосиновики — не найкраща ідея. Але замість того, щоб скоригувати сюжет, вам просто дають заплатку. При цьому в діалогах не раз і не два спливе тема специфічної зовнішності, і ми навіть губимося в здогадках, чому головного героя не можна було зробити, наприклад, з ріжками або хвостом. З'являються крамольні думки про якісь приховані висловлювання, які Obsidian Entertainment заклала в гру, але на початку у нас занадто мало доказів, щоб стверджувати подібне. Поки що.

Далі кілька слів про самого редактора. У порівнянні з усіма останніми RPG він здається ущербним. Абсолютно всі обличчя надзвичайно страшні. Ще менше варіантів підходять для білих персонажів, без характерних широких носів і повних губ афроамериканців. Налаштувань, здається, багато, але вони або сильно псують дефолтний шаблон, або роблять його комічним. Не дарма в інтернеті повно відео з жахливими творіннями гравців. І це з урахуванням того, що проект створювали на Unreal Engine 5 — одному з найтехнологічніших рушіїв сучасності. Забігаючи вперед — анімації в Avowed також жахливі. Вони зупинилися десь на рівні The Elder Scrolls 4: Oblivion, а на обличчя протагоніста в бесіді без сліз взагалі неможливо дивитися.

Наступне, з чим ви познайомитеся — бойова система. Щодо неї було багато сказано під час рекламної кампанії, а зарубіжні журналісти наперебій називали бойовку інноваційною. Суть в тому, що класу як такого у вас немає. Можна прокачувати будь-які здібності на будь-якій спеціалізації. Те ж саме стосується зброї — мечі, сокири, чарівні палички, гримуари заклинань і луки доступні всі і з самого початку, головне знайти. В кожну руку дозволяють взяти окрему пушку або заточку.

У теорії це відкриває неймовірний простір для творчості, однак на ділі все набагато тривіальніше. По-перше, атакувати одразу двома руками ви не можете. Гра дозволяє тільки удари по черзі, що одразу ж ліквідує всякі надії на стрільбу з чарівних паличок по-македонськи. По-друге, кожен вид зброї витрачає свій відновлювальний ресурс. Найчастіше це витривалість. Якщо вона на нулі, битися ви деякий час не зможете. Тобто ви витрачаєте витривалість і на удар мечем у правій руці, і на замах булавою в лівій, що одразу ж нівелює доцільність брати дві заточки.

Але ж є ще чарівні палички і пістолети. Так, є. Але палички також чомусь витрачають витривалість, а пістолети, хоча й дають безкінечні патрони, дуже довго перезаряджаються. Луки взагалі двуручні. Головна ж проблема — таким допоміжним зброєю не можна блокувати, а блокувати доведеться часто, адже навіть на середньому рівні складності вороги дуже товсті і б'ють сильно. Єдине, що дає нормальний блок — це щити. Єдине, що відкриє вам заклинання — гримуари, який також потрібно тримати в руці. Ось і виходить, що саме робочих комбінацій не так вже й багато, звісно, якщо ви не хочете регулярно перезавантажуватися через дурні смерті.

Самі замахи зброєю також дуже незграбні. Те, що добре працювало в The Outer Worlds як постріли з бластерів по броньованим ворогам, не витримує жодної критики, коли протагоніст лупцює булавою по відкритій голові розбійниці, а та не тільки не вмирає миттєво, але ще й цілком дає відсіч. Ігрова умовність, так. Але вже занадто кидається в очі, можна було зробити якось інакше.

Комбінованих атак немає взагалі. Затискування завжди відбувається одним і тим же рухом. Максимум, що ви можете, — це блок щитом або одне єдине добивання, яке є для кожної зброї і час від часу вмикається. Іноді герой навіть не торкається модельки ворога. Особливо це помітно з булавою, коли попадання зараховується на відстані 20 сантиметрів від цілі. Якщо ж у ворога є щит — будьте впевнені, що сутичка затягнеться. Якогось красивого і швидкого способу ліквідації у вас немає. Здібностей багато, але всі вони або впливають на цифри шкоди, або просто сповільнюють ворогів. Навіть магія на початкових етапах виглядає ефектно, але безглуздо. Поки ви кастуєте — знову не можете блокувати, знову отримуєте шкоду.

Є ще ухилення, але і з ним виникає неприємність. Справа в тому, що в грі немає фіксації на цілях, а тому при ухиленні ви взагалі перестаєте бачити противника. В цей час по вам знову летять атаки, з якими ви нічого не здатні зробити.

Звісно, бойова система ще може розкритися на більш пізніх етапах. 10 годин для проєкту такого масштабу — це саме початок. Однак поки битви дуже нудні, їх хочеться пропускати, а це точно поганий знак для гри з акцентом на екшен.

Діалогова система також показує себе вкрай посередньо. Жодних серйозних розвилок немає. Навіть якщо ви обираєте відповіді, доступні через прокачку тих чи інших статів, наприклад, сили, отримаєте лише трохи іншу репліку і рівно ту ж інформацію. Бути поганим, саркастичним або насмішливим не можна. Відповіді такі передбачені, але персонажі практично ніяк на це не реагують. Або навпаки — різко впадають в агресію, і починається бій. В результаті у вас лише два шляхи — бути до мозку кісток пацифістом, повністю забуваючи про той факт, що головний герой взагалі-то емісар імператора, місцевий Дарт Вейдер, який зовсім не зобов'язаний бути з усіма ввічливим, або ви станете агресором, у якого будь-яка бесіда призводить до бійки. Жодних півтонів. Виїхати на харизмі не вийде, адже у персонажа просто немає такого параметра.

Найбільша ж проблема Avowed — відсутність впізнаваного обличчя. Зовні гра схожа на все одразу. Початкова локація з центральним хабом — портовим містом Парадизом — стандартні пальми, пляжі та ліси. Таке було в мільйоні RPG. Місто — щось прямо з Dragon Age: The Veilguard. Раси зустрічаються різні, але відрізняються лише зовні. Ніяких особливих звичок або рис. Уся гра — суміш асетів, які досвідчений гравець одразу ж помітить. Проходити таке і зберігати інтерес — важко.

Великий акцент зроблено на вертикальний геймплей. Дуже часто ви можете кудись залізти, але досліджувати локації не хочеться. Абсолютна більшість знахідок — трохи інше спорядження звичайної якості, їжа та матеріали для покращення броні та зброї. Дійде до смішного, коли гра сама прямо каже — йди покращуй пушку, інакше будеш занадто довго вбивати. Тобто замість незвичайного та крутого луту у нас чергові цифри. Нудьга. При цьому є і менш вдалий розвиток подій. Дуже часто ви будете знаходити замкнені скрині. Відкрити такі можна лише завдяки певній кількості відмичок. Немає потрібної кількості — йди далі. Тобто саме злому в грі немає, а відмички виконують роль ключів. Чи варто говорити, що повертатися до скринь через деякий час ніхто не буде. Лише зрідка можна отримати незвичайне спорядження. Кожна така знахідка — особлива. Однак і вони дуже швидко втратять актуальність, якщо не пилососити місцевість у пошуках предметів для апгрейдів.

Звичайно, це ще не остаточна думка. Ми обов’язково продовжимо грати в Avowed далі, щоб дати проєкту шанс. Однак поки, особливо на фоні таких мастодонтів як Kingdom Come: Deliverance 2 та Baldur's Gate 3, новинка від Obsidian Entertainment виглядає, м’яко кажучи, посередньо. Хтось із гравців стверджує, що попереду, крім усього іншого, ще тонна повістки. Ми поки її не зустріли, але вже готуємось. Повноцінний огляд зовсім скоро.