Огляд Point Blank: чи варто починати грати в відомий шутер у 2026 році?

Є ігри, які вмирають красиво, залишаючи після себе тільки теплі спогади. Point Blank до таких проектів не належить. Це корейський шутер від студії Zepetto, що вийшов у 2008 році і добрався до України в грудні 2009 року, який досі працює. Він не процвітає і вже давно не конкурує з сучасними шутерами, але все ще тримається на плаву. У грудні 2025 року гра відзначила 16-річчя в Україні святковим марафоном з івентами та кейсами, розрахованими на максимально активну участь ком'юніті. Таким чином розробники ніби показують, що у проєкту попереду ще багато років життя. Давайте розберемося, наскільки це схоже на правду.

Point Blank — це тактичний мультиплеерний шутер, який колись подавали як альтернативу Counter-Strike, хоча за відчуттями він завжди був ближче до динамічного аркадного шутера в дусі Unreal Tournament. Дві команди, червона і синя, сходяться в швидких матчах на компактних картах, де дистанція між спавном і перестрілкою вимірюється буквально кількома секундами. Формально в грі є класичний набір режимів: дезматч, дуель, підрив, знищення та ще кілька варіацій для тих, хто хоче різноманітності. На папері це виглядає як солідний набір можливостей, але на практиці матчі частіше перетворюються на хаос, в якому один вмілий гравець здатний в одиночку знищити всю команду супротивника, просто бігаючи з потужним автоматом.

Саме така божевільна, майже неконтрольована динаміка свого часу стала головним гачком Point Blank. Грі було абсолютно все одно на вашу тактичну підготовку, вона вимагала тільки рефлексів, швидкості реакції та готовності влетіти в перестрілку без зайвих запитань. У 2009 році така подача заходила ідеально. Школярі, та й просто геймери, яким не хотілося розбиратися в економіці раундів і гранатах CS 1.6/CS:Source/CS:GO, отримували простий і миттєво зрозумілий екшен, де будь-який фраг негайно підкріплювався звуками, медальками та смугами прогресу. І все це доповнювалося тим, що PB була безкоштовною, не особливо вимогливою, що робило її відмінною грою для слабких ПК та ноутбуків, а системи рангів, прокачки та кланів створювали ілюзію зростання та причетності до чогось більшого, ніж просто черговий «шутанчик після школи».

Для багатьох Point Blank це не просто ще один шутер, а гра, яка навіює цілком конкретні відчуття: нагадує про задушливий зал комп'ютерного клубу, гул системників, чергу до адміністратора та витрати кишенькових грошей на оплату часу, а не на їжу. Одні йшли в класичну CS 1.6 та трохи більш просунуту CS:Source, де все вирішували гранати, тактика та раунди за розкладом. Докладніше про механіки CS ви можете прочитати в нашому матеріалі «25 років Counter-Strike: як змінювався легендарний мережевий шутер від першої особи». Інші ж геймери свідомо обирали Point Blank через шалений темп, яскраві ефекти, прокачку акаунта та клановий тег на ніку.

Найсмішніший момент тієї епохи полягав у тому, що ці два світи довгий час не стільки ворогували між собою, скільки існували буквально пліч-о-пліч. На великих LAN-івентах, таких як TECHLABS Cup та офлайн-фіналах StarLadder під різні дисципліни, стояли окремі ряди комп'ютерів: на одній лінії команди грали в CS, а в кількох метрах від них інші склади рубалися в Point Blank за ті ж призи та під ті ж оглушливі крики вболівальників. Зараз це виглядає як дивний історичний міф, але тоді здавалося абсолютно нормальним, адже у кожної компанії, у кожного двору та у кожного комп'ютерного клубу був свій улюблений змагальний шутер, і далеко не завжди цим вибором виявлялася лише Counter-Strike.

Якщо зайти в Point Blank сьогодні, то ви опинитеся практично в тій же грі, яку бачили шістнадцять років тому. Движок по суті не розвивався, а візуальний стиль залишився на тому ж рівні, що й багато років тому. Ефекти пострілів та вибухів нагадують про проекти початку двохтисячних, а текстури карт виглядають так, ніби їх доробляли наспіх і без особливої любові. Це сприймається не як усвідомлений ретро-стиль, а як банальне відсутність вкладень у власний продукт, який давно перестали намагатися підтягнути до сучасних стандартів.

Механіка стрільби залишається вкрай аркадною: віддача незрозуміла, а кулі летять туди, куди хочуть, навіть якщо ви намагаєтеся контролювати спрей. Замість того щоб нагороджувати за точний аім та розуміння поведінки зброї, гра просто підкидає монетку, потрапите ви зараз у голову чи черговий раз спреєм акуратно обведете модель супротивника по контуру. Хочеться чогось більш жорсткого та брутального? Зібрали топ найжорстокіших і кровавих ігор на ПК та консолях.

В якийсь момент ти перестаєш сприймати матчі як простір, де можна рости, і починаєш ставитися до них як до чергової каруселі: забіг, постріляв, спіймав пару раундів, де рандом був на твоїй стороні, і вийшов без відчуття прогресу. Тут немає того самого приємного моменту, як у тих же CS2 або Valorant, коли після десятка матчів ти раптом розумієш, що почав стабільно вигравати дуелі завдяки своїм рукам, а не рандому. Point Blank ніби навмисно стирає межу між реальним вмінням і банальним везінням, і це дуже швидко вбиває мотивацію розбиратися в нюансах зброї або вникати в глибину карт.

Формально в Point Blank є кілька гілок прокачки, серед яких штурмовик, снайпер і налетчик, що має натякати на різноманітність стилів гри. Насправді це скоріше набір пасивних бонусів і параметрів, який майже не змінює відчуття від перестрілок і не дає вам відчути, що обрана роль радикально впливає на геймплей.

У грі безліч різноманітних карт і понад сотня видів зброї. На папері такий арсенал виглядає вражаюче, але на практиці більшу частину цього добра ви або ніколи не побачите в реальних матчах, або отримаєте тільки через донат і затяжний гринд, який швидко перетворює прогресію в рутину. Карти при цьому в основному залишаються маленькими і дуже щільними. Point Blank схожий на коридорний атракціон, побудований навколо однієї базової ідеї «зайти і відразу стріляти, куди очі дивляться», ніж на гру, в якій хочеться розбирати стратегії і вигадувати нестандартні тактичні рішення. Проте, комусь це може сподобатися.

Якщо говорити відверто, саме в цьому аспекті у Point Blank спостерігаються найбільш серйозні проблеми. Економіка гри вибудувана так, щоб ви постійно думали про покупку нової зброї. Значна частина арсеналу все ще видається не назавжди, а на час — після його закінчення зброю потрібно купувати знову, повертаючись до того, до чого ви вже звикли. Донатні стволи при цьому дають цілком конкретні бойові бонуси, такі як відсотки до шкоди, зменшення розкиду і швидкострільність, так що йдеться не про косметику для понтів, а про прямий вплив грошей на результат кожної дуелі.

На честь шістнадцятиріччя проекту в «Обміннику» підвезли нові скіни і «Золотий пропуск», і вся ця конструкція працює передбачувано: чим більше пропусків ви купуєте, тим вищий шанс витягнути черговий колекційний набір. По суті, це класичний лутбоксний дизайн середини десятих, тільки натягнутий на гру, яка існує в 2026 році і робить вигляд, що нічого навколо за цей час не змінилося.

На фоні того, що сучасні шутери, такі як Valorant, CS2 і навіть Warface, давно перейшли на модель, де донат в основному крутиться навколо зовнішнього вигляду, а не прямих бонусів до шкоди та характеристикам у бою, Point Blank виглядає реліктом диких часів, коли задонатити і домінувати вважалося нормальною стратегією. Найнеприємніше в тому, що гра не тільки не намагається від цього піти, але й продовжує будувати навколо такої монетизації всі свої святкові активності та приводи повернутися.

Point Blank досі жива в СНД, в першу чергу в Росії та Казахстані, де вона встигла перетворитися на культурний феномен ранніх десятих, а перемога AoEXE на PBIC 2026 тільки підкинула дров у цей вогонь ностальгії. Саме тут гра пустила найглибші корені: фільми та серіали про кіберспорт, реклама з посиланнями на PB та турніри від StarLadder і TECHLABS сформували образ свого змагального шутера для хлопців з комп'ютерного клубу.

Але якщо подивитися не на фінали світових чемпіонатів, а на звичайні сервери, картина значно скромніша. Онлайн зараз вже не виглядає таким великим, як раніше, і гра тримається в основному на ветеранах, які пам'ятають її в найкращі роки, плюс на аудиторії з країн Південно-Східної Азії, де у Point Blank досі проводяться турніри. Нових гравців проект майже не притягує, і в 2026 році це легко пояснити: у людей є вибір у вигляді CS2 з сучасним движком, Valorant з вивіреною стрільбою та монетизацією без прямого pay to win. На цьому фоні повертатися саме в Point Blank потрібно тільки за покликом ностальгії.

У гри досі є міжнародний чемпіонат Point Blank International Championship, куди з'їжджаються команди з Європи, Азії та СНД, а призові вимірюються десятками тисяч доларів. У 2025 році титул чемпіона PBIC забрала організація DenizBank Istanbul Wildcats, але вже на PBIC 2026, як згадувалося вище, на вершину нарешті залізла російська команда AoEXE! Для тих, хто грав у PB у комп'ютерних клубах на початку десятих, це виглядає як дивний часовий зсув, коли гра з минулого життя раптово знову спливає в новинах з підписом: Росія виграла чемпіонат світу з Point Blank.

Point Blank у 2026 році залишається продуктом своєї епохи. Роки тому гра дала мільйонам пострадянських геймерів перший досвід онлайн-шутера, допомогла зберегти локальну культуру комп'ютерних клубів, виростила клан і залишила помітний слід у поп-культурі ранніх десятих. За цей історичний вклад проект дійсно хочеться поважати, яким би застарілим він не здавався сьогодні.

Однак якщо чесно відповісти на питання, чи варто серйозно починати грати в Point Blank у 2026 році, то відповідь буде негативною. Технологічна база застаріла настільки, що йдеться вже не про ламповий шутер старої школи, а про банально застарілий FPS з неактуальним движком і візуалом. Монетизація залишається агресивною і відверто несправедливою, донат безпосередньо впливає на бойові характеристики, а тактичної глибини і по-справжньому нового контенту не додалося.

Якщо ви хочете на півгодини повернутися в дитинство, згадати запах комп'ютерних клубів і пару улюблених карт, то Point Blank відмінно впорається з роллю ностальгічного атракціону. Якщо ж ви шукаєте живий шутер, в який можна вкладати час у 2026 році і відчувати, що проект розвивається разом з вами, то розумніше обходити PB стороною. Свій шлях ця гра вже пройшла і сьогодні заслуговує скоріше почесного місця на полиці поруч з Quake 3: Arena і Unreal Tournament, ніж гри, в яку ви будете заходити постійно. Пошукайте більш сучасну альтернативу в нашій добірці найкращих кооперативних ігор або в топі найкрутіших королівських битв.