Огляд гри «Билина» в сеттінгу слов'янського фольклору

«Былина» — це такий дуже дивний випадок, коли гра спочатку продає тобі слов'янське фентезі з душею, харизмою та заявкою на щось реально свіже, а потім приблизно через кілька годин починає розсипатися в руках. Отже, перед нами пригодницький екшен від Far Far Games, в якому ми граємо за молодого воїна Соколика, якого вбивають, але таємничий дух його повертає до життя, і вдвох їм належить вирушити в Тридев'яте царство розібратися з Кощієм Безсмертним. Все звучить прямо добре: слов'янські міфи, похмуре пригода, прокачка, магія, боси, головоломки, повна українська озвучка — набір, повз який особисто мені пройти було складно. Але потім починаються проблеми. Давайте розбиратися, наскільки казковою вийшла нова гра.

Головне, «Былина» вміє виділятися на фоні інших. Гра зроблена на основі слов'янського фольклору, і це відчувається: всякі чудовиська, дивні істоти, Кощій, казкова стилістика, трохи похмуре, але при цьому місцями дуже мемне настрій. В останні роки інтерес до такого сеттингу помітно зріс — достатньо поглянути на найкращі ігри по слов'янській міфології та фольклору. Завдяки цьому гра не виглядає як чергова безлике фентезі-RPG, і ось цей вайб реально утримує інтерес.

Мені, автору цих рядків, ще сподобався ізометричний вигляд, а також в цілому структура дослідження світу. Ти просто бігаєш, б'єшся з мобами, лутаєш скрині, відкриваєш здібності, збираєш шмот і потроху прокачуєшся, так що базовий ігровий цикл тут працює нормально. В цілому такі проекти регулярно з'являються серед новинок — наприклад, у підбірках на кшталт во що пограти в цьому місяці. Плюс вистачає кумедних деталей, які роблять пригоду живим, міні-ігор, пасток або тих же домовят, що підвищують характеристики.

По геймплею все досить просто: ти йдеш вперед, б'єшся, отримуєш нові вміння і пробуєш різні варіанти бою. Є зброя, екіпіровка, характеристики на «шмотках» і навіть сетові бонуси, що особисто для мене стало приємним сюрпризом. Не скажу, що це перевертає жанр, але «лутатися» через це стає цікавіше — приблизно як у проектах з списку найочікуваніших RPG 2026 року, де подібні механіки вже стали стандартом.

Отдельно сподобалося, що гра намагається розбавляти звичайні бої всілякими активностями. Тут є головоломки, випробування з утриманням зони, пастки та локації з дебафами (наприклад, морозні ділянки, де ти поступово замерзаєш і повинен шукати спосіб зігрітися). Є і крафт — правда, поки в основному крафт їжі, а не повноцінної екіпіровки, так що система відчувається корисною, але не надто глибокою.

Сюжет виглядає дещо рваним. Формально є шлях богатиря і дорога до Кощія, але в перші години гра більше кидає тебе від події до події, ніж вибудовує драму. На фоні ігор з хорошим сюжетом це особливо помітно. Події, здається, відбуваються постійно: комусь допомогли, кудись дійшли, з кимось побилися і побігли далі, але по-справжньому залучитися не вдається.

Зате атмосфера місцями реально витягує. Наприклад, квест, де тобі кажуть «ввічливо попросити яблука у дерева», а насправді ти просто підходиш і штовхаєш його. Або домовята, з якими можна обійматися заради баффів. Ось у такі моменти гра починає запам'ятовуватися, в ній з'являється не тільки фольклорний антураж, але й якесь своє (дивне) почуття гумору.

Російська озвучка, скоріше, залишила приємне враження. З нею весь цей казковий світ сприймається живіше і ближче, а в вдалих моментах персонажі дійсно звучать так, як і очікуєш від образу. Але й не без промахів: іноді голос зовсім не підходить герою, і занурення трохи просідає. Наприклад, коли перед тобою монстр, що звучить як звичайний підліток.

Окремо варто сказати про трейлери. Вони «продають» гру більш яскравою, соковитою і кінематографічною, ніж вона відчувається на практиці. У самій грі картинка помітно тьмяніша, простіша і не виробляє такого ж вау-ефекту, особливо коли починаються технічні проблеми.

На жаль, у «Билини» чимало технічних проблем. І хоча перший час все було нормально (стабільні 60 FPS без лагів), дійшовши до міста, зіткнулася з просадками, які то з'являлися, то зникали. А в другому місті гра і зовсім вирішила, що пригод достатньо на мою голову: FPS критично просів, текстури перестали встигати завантажуватися, а в підсумку все взагалі зависло, і гра вилетіла.

Причому проблема не тільки в продуктивності. Іноді картинку «мило» без видимої на те причини, і ти буквально біжиш крізь візуальний кисіль. Плюс дуже дивно працює освітлення: в печерах часом взагалі нічого не видно, а нормальною налаштування яскравості я так і не знайшла. Нарешті, проблемою стає дрібний шрифт, окремі написи читати дуже важко.

З бойовою системою у мене стосунки не склалися. Виглядає, що вона повинна бути бадьорою: різна зброя, здібності, щит, ухили, рядові вороги, боси. Але на практиці персонаж б'є зовсім не туди, куди ти націлюєшся — дуже не вистачає нормальною фіксації цілі, — а щит іноді, як ніби, не працює, шкода все одно проходить.

І найнеприємніше — відчуття загальної недоробленості. Був момент, коли персонаж з сокирою просто переставав нормально атакувати. Ще я провалювалася в текстури, а в одному випробуванні фон у об'єкта взагалі не прогрузився. В результаті складається враження, що початок гри ще якось полірували, а на весь проект не вистачило сил і бажання.

В результаті «Былина», звичайно, не шедевр, але й не катастрофа — просто дуже нерівний проект з хорошою основою, приємним фольклорним сеттингом і безліччю технічних проблем. Якщо вам подобається слов'янська естетика, ізометричні екшени і ви готові терпіти баги, то пограти можна. Але якщо погано переносите просадки FPS, розмиту картинку і кривувату бойовку, то краще почекати майбутніх патчів. Вже дійсно виходили оновлення з виправленнями продуктивності і багів.