Огляд мультсеріалу «Дуже дивні справи: Історії з 85» — непоганий подарунок ностальгуючим фанатам оригіналу

Мультсеріал-спін-офф «Дуже дивні справи» (Stranger Things) був анонсований ще в 2022 році, однак з того часу багато що сталося. Фінальний сезон основного шоу виявився вкрай суперечливим, але на той момент мультфільм вже практично був готовий, змінювати щось було пізно. Тому «Дуже дивні справи: Історії з '85» (Stranger Things: Tales from '85) опинився в вкрай непростій ситуації між враженнями від оригінальної кінцівки та глядачами, чий інтерес різко знизився. Яким вийшло нове шоу і чи варто витрачати на нього час, якщо битва з Векною не зайшла, — розповім далі.

У мене з «Дуже дивними справами» особливі стосунки. Будучи майстром «Підземель і драконів» (Dungeons & Dragons), я чітко пам'ятаю, коли під впливом серіалу ця настільна рольова гра різко набрала популярності і перестала сприйматися непосвяченими людьми як дивне розвага для гіків. Тим не менш, тема D&D далеко не найголовніша в шоу, і чим далі, тим більше.

До фінального сезону брати Даффери (Duffer) намішали в їхнє дітище стільки персонажів і сюжетних ліній, що було б доцільно робити ситком — і подібна гонка за масштабом сьогодні взагалі стала нормою для індустрії, в чому легко переконатися хоча б по підборкам на кшталт ТОП-30 найочікуваніших фільмів і серіалів 2026 року. Місця для посилань на D&D залишилося хіба що в назвах злодіїв. Проте, історія все ще захоплювала. Було дуже цікаво дізнатися, чого ж все-таки хоче Векна.

В нашій редакції саме я писав огляд на всі частини фінального сезону (ось тут можна прочитати огляд першої частини п’ятого сезону «Дуже дивні справи»). Я був одним з тих, кому сподобалася кінцівка, хоча, коли емоції вляглися, я схильний погодитися, що суперечностей занадто багато. Створювачі хотіли замахнутися на щось велике, але в підсумку не впоралися з глядацькими очікуваннями і видали щось на рівні «непогано». При цьому між першим сезоном і останнім пролягла настільки глибока прірва як у стилі, так і в атмосфері, що мимоволі вони сприймаються як різні шоу.

Рішення про спін-оффи було на поверхні і напрошувалося давно. Основний хронометраж явно не справлявся з розкриттям усіх персонажів, і вимагалося щось більше. Однак буде справедливим тримати в голові і банальне бажання Netflix витиснути з свого флагмана ще трохи грошей з мінімумом витрат. У цьому плані анімація здається найбільш виграшним варіантом. Ретельно опрацьовувати спецефекти не потрібно, акторів можна переозвучити, а шороховатості графіки легко видати за авторський стиль. «Дуже дивні справи: Історії з 85» вільно або мимоволі об’єднало в собі все одразу. Шоу розповідає необов’язковий сюжет між другим і третім сезонами, використовує виключно знайомих персонажів, але з іншою озвучкою, а також воно своєрідно намальоване, зберігаючи впізнавані риси, але навмисно роблячи їх трохи вишуканими і карикатурними.

Створювачі вирішили зменшити оберти і масштаби, повернувшись до формату таємничих подій у маленькому містечку — рівно до того, за що колись і полюбили серіал, і що досі намагаються відтворювати проекти з категорії серіали в дусі «Дуже дивних справ». Головні герої ще діти, а не борці з Векною, які витрачають по півгодини на зізнання в орієнтації. Все це миттєво створює правильний настрій і підкуповує. Саме такі «Дуже дивні справи» багато хто і полюбив, тому рішення безпрограшне. Злодійські події знову пов’язані з дослідженнями в лабораторії, але цього разу з рослинами. Ніяких піддослідних 001 або злих росіян не буде. Так і вчених не покажуть. Дітям належить ліквідувати наслідки експерименту, а не самих винуватців. У цьому відразу ж відчувається спрощення. Сюжет не намагається охопити все і відразу, як це зазвичай відбувалося з основними сезонами. Навіть дорослі персонажі мелькають лише на фоні в якості камео: все увага на конкретній проблемі, дітях і їхніх взаєминах.

Проте, якщо в цілому історія вийшла непоганою, то в деталях не можна позбутися від відчуття вторинності. Мутовані квіти в підсумку все ж приймають вигляд демогorgonів. Чому творці так наполегливо використовують цей образ з пащею, що розкривається на кілька частин, — незрозуміло. Казалось б, рослини точно не повинні мати з живою істотою з Зворотного боку нічого спільного, але ні. Бої ведуться монстрами подібним чином, з тією лише різницею, що їх більше одного.

У історії є ще одна кумедна особливість. Сценаристи наполегливо просувають тему, що Вілл (так, той самий) насправді не безкорисний нудьга, а дуже навіть ефективний член команди. Якщо ви добре пам'ятаєте всі сезони, то у хлопчика було рівно два стани: або він виступав «дамою в біді», яку всі рятували, або ставав дивним і слізливим через нерозділене кохання до… дружби. Поява у Вілла сил в фіналі виглядала очікувано, але вкрай неестественно. Внятного пояснення Даффери надати так і не змогли, але проходний і не найулюбленіший аудиторією персонаж раптом став одним з найважливіших. Проте, цю лінію творці впевнено запороли все в тому ж останньому сезоні, не будемо згадувати.

Мультик намагається провести роботу над помилками. Ось Вілл доводить, що йому не потрібна опіка друзів, ось виявляється найшвидшим і кмітливим, а тут він єдиний агітує за людське ставлення до новенького члена команди, про якого ми ще поговоримо. Усі ці моменти насправді значно менше кидалися б в очі, якби справжній Вілл з основного шоу був хоч трохи схожий на своє мультяшне втілення. Зараз же, вільно чи мимоволі, це нагадує пластир на величезній рані, який мало що здатен виправити.

Проте, змінилися абсолютно всі знайомі персонажі. В оригіналі дітей ділили на групи, постійно зміщуючи з них фокус на додаткові підсюжети або дорослих. До того ж, пресловуті нові герої також відривали значні шматки хронометражу. Тепер же діти нарешті багато і часто спілкуються один з одним, що допомагає розкрити їх з нових сторін. Так, наприклад, Дастін вже в 85-му проявляв лідерські якості і бунтарський дух, а не в останньому сезоні. А Майк, нарешті, виглядає головним у загоні, що все час підрозумівалося, але ніколи нормально не показувалося. Хлопець взагалі непривично балакучий і з персонажа-функції став більш людяним і природним. Оді також перетворилася. Вона активніше використовує сили як частину повсякденного життя і проявляє нормальні почуття до Майка. Тої незручності, яка всі п'ять сезонів присутня у справжніх акторів, у мультяшок немає.

На жаль, без нових облич все-таки не обійшлося. В певний момент до компанії приєднується старшокласниця Ніккі, яка вийшла, скажімо так, спірною. Дівчина виглядає і веде себе як хлопець, носить рожевий ірокез і обожнює важку музику. Хлоп'яча зовнішність пояснили тим, що вона панк, однак до фіналу не покидає відчуття, що Ніккі цілком могла б стати Ніком, і історія нічого не втратила. На щастя, героїня не топить за сучасні цінності і відрізняється тим, що активно збирає всяке з сміття у себе в гаражі. Коли вона вперше показує друзям своє укриття, особисто я побачив ще один об'єкт натхнення — серіал «Аркейн» (Arcane: League of Legends), який, от це збіг, теж виходив на Netflix. Ніккі — комбінований образ Джинкс і Вай, навіть кольорова палітра її гаража рожево-блакитна. І все б нічого, якби в фіналі Ніккі не залишилася в Хоукінсі. Дивно, що сценаристи не придумали зрозумілої причини вивести дівчинку з історії, і тепер у нас черговий ляп, адже після цього Ніккі ніде не фігурує в основному серіалі, а адже вона подружилася з Віллом і в курсі про Зворотний світ.

А ще мені здалося дивним конфлікт Оді і Майка через те, що хлопець був проти зайвого ризику і битви своєї коханої з монстрами. Сварка виглядає вимученою і неестественною. В якийсь момент навіть сам Майк говорить, що не може читати думки дівчини і орієнтується лише на зовнішні фактори, після чого Оді з гнівом заявляє, що той міг у неї запитати. Чи варто говорити, що дівчинка мала сотню можливостей сказати. Тобто перед нами черговий вибух фемінізму, де дівчина нікому нічого толком не пояснює, але дуже незадоволена, що ніхто не удосужився у неї це уточнити.

В іншому мультик цілком хороший і, скоріше за все, сподобається тим, хто полюбив «Дуже дивні справи» колись давно, але розчарувався фіналом. Я знаю, що багато глядачів і критиків залишилися зі змішаними враженнями, але, чесно, не розумію, чого вони очікували. Проблема завищених очікувань від фіналів взагалі характерна для сучасних серіалів — достатньо згадати обговорення навколо фіналу п'ятого сезону «Хлопців», де обговорюється, хто виживе, чим закінчиться і хто головний злодій. Netflix навряд чи ризикне змістити фокус на зовсім незнайомих персонажів, а подібні вставки ні до чого не зобов'язують, але виступають приємними доповненнями до оригіналу. Малювання хоч і виглядає специфічно, все ж зроблено на високому рівні. Герої дуже яскраво виражають емоції і часом грають навіть краще, ніж їх оригінали. Нові голоси, які, очевидно, додали для економії бюджету, але пояснили дорослішанням акторів, також непогано вписуються. Дисонансу я не відчув. Однак, якщо вас не вразив цей спін-офф і ви хочете подивитися щось ще, то радимо підбірку, що подивитися в травні 2026 — можливо, серед варіантів знайдеться те, що скрасить вечір навіть краще, ніж повернення в Хоукінс.

«Дуже дивні справи: Історії з 85» вже продовжено на другий сезон. Не знаю, наскільки це вдалий задум, але перші десять серій по 20–30 хвилин мене розважили. Мультфільм повертає атмосферу з початку цієї масштабної історії, розкриваючи знайомих персонажів більш повно та цікаво. Карикатурну Ніккі та проблеми незалежності Оді заради такого легко пробачити.