Огляд Neverness to Everness. Несподівано сильна гача від творців Tower of Fantasy

Hotta Studio, творці Tower of Fantasy, випустили нову гача-гру з відкритим містом. Яскраві трейлери, харизматичні персонажі та незвичайний сеттинг привертали увагу, але великих очікувань не було — занадто часто гучні обіцянки розходяться з остаточним результатом. Однак Neverness to Everness все ж справилася.

Світ Neverness to Everness — сучасний мегаполіс, де повсякденне життя сусідить з аномальними явищами. Одні приймають форму монстрів, народжених з міських легенд і людських страхів, інші — містичних локацій, що з'являються за певних умов. Частина аномалій безпечна, частина здатна викликати справжні катастрофи.

Розбиратися з ними в місті Етеро доводиться організації під назвою Круг — об'єднуючого терміна для всіх відомств, уповноважених працювати з аномаліями. Частина з них — державні, в тому числі офіційне бюро. Іншу частину складають незалежні мисливці: окремі люди або групи, які на комерційній основі проводять розслідування та нейтралізацію аномалій — з негласного схвалення влади.

Наш герой — еспер (екстрасенс) з амнезією, що для жанру звично. Але його випадок нетиповий навіть за мірками гри: він єдиний в історії еспер, чия активність не фіксується індексом Вертгеймера — стандартною системою вимірювання есперських здібностей. При цьому саме він має виняткову чутливість до аномалій і здатний швидко знаходити їх Нексус — джерело, усунення якого вирішує інцидент. За це його називають «Оцінювачем». Бюро укладає з ним контракт і направляє в групу мисливців «Ейбон».

Що дійсно підкупає в подачі сюжету — це вміння переключатися між реєстрами без втрати темпу. Хвилину тому персонажі розігрували абсурдну комедійна сцену з посиланням на Наруто прямо під час головного квесту, а вже через кілька хвилин ти опиняєшся всередині аномалії, де стає по-справжньому не по собі. Деякі моменти зроблені з розрахунком на реакцію — і потрапляють точно в ціль. Саме це чергування і утримує увагу гравця.

Окремої похвали заслуговують численні посилання, якими розробники буквально наповнили Етеро. Пасхалки тут працюють на двох рівнях. Перший — сюжетний: аніме-референси вбудовані прямо в катсцени та діалоги, і фанати жанру їх впізнають миттєво. Другий — просторовий: у самому місті сховано понад сто посилань до аніме та ігрової культури. Міст, що відтворює атмосферу сцени з «Долі» (Fate); тофу-магазин один в один з закладом з «Гонщики» (Initial D); дім Нобіти з «Дораємона» (Doraemon) у житловому кварталі. Є навіть сходи з «Твого імені» (Your Name). Це не випадкові деталі для галочки — їх тут стільки, що дослідження міста перетворюється на окрему гру для любителів аніме. Жанрово NTE — це суміш міської комедії з містикою та легкими спалахами хорору в потрібних місцях.

У бою одночасно беруть участь чотири персонажі — між ними можна перемикатися в будь-який момент. Саме перемикання при заповненій шкалі запускає елементальні реакції: шість елементів у грі, кожен взаємодіє тільки з двома іншими. В іншому бойова система — стандартний набір для жанру: активний навик, ультимейт, два пасивних вміння, прокачка рівнів і спорядження.

Виділяється система екіпіровки: вона оформлена у вигляді «тетрісу». Одиниці спорядження — це фігурки, якими потрібно заповнювати осередки сітки персонажа, а бонуси сетів активуються при використанні певних комбінацій фігур. Зручна деталь: всі характеристики предмета видні одразу в момент отримання, без зайвих маніпуляцій.

Сама бойовка відчувається приємно, але назвати її чимось принципово новим на фоні Genshin Impact, Wuthering Waves або Zenless Zone Zero не можна. Добротний стандарт жанру — не більше і не менше. Схоже поєднання free-to-play-прогресії, онлайн-структури та довгострокового гринду можна знайти в нашому огляді Lost Ark, де ми детально розбираємо, як сьогодні почувається ще одна масштабна онлайн-RPG.

Система отримання персонажів та зброї через банери оформлена у вигляді настільної гри: кожен кидок — це хід по ігровому полю. Виглядає цікаво, але удачу не підвищує. Куди важливіші самі умови банерів.

В івентовому банері немає звичної для багатьох гача-ігор системи 50/50, коли рідкісний персонаж може виявитися не тим, за кого ви накопичували спроби. Тут все простіше: якщо випадає персонаж S-рангу, це відразу буде герой з поточного банера. Базовий шанс — 1,88%. Приблизно після 70 спроб гра починає помітно підвищувати ймовірність випаду, а на 90-й спробі S-ранг дають гарантовано. Накоплений прогрес при цьому переноситься на наступні банери. Помимо персонажа, банер пропонує косметику — глайдер, скин на автомобіль і наряд, гарантовані на 50-му, 100-му і 200-му кидку відповідно.

В стандартному банері розробники дають одноразову можливість вибрати персонажа S-рангу самостійно — після перших 50 круток.

Ще один такий вибір персонажа приходить на пошту незабаром після початку гри.

Окрема система діє в банері дуг — так тут називається місцева зброя. Базовий шанс отримати дугу S-класу становить 3%, але до жорсткого гаранта немає впевненості, що випаде саме обмежена дуга з поточного банера: шанс на неї становить лише 25%.

Гарантовано обмежену дугу дають на 80-й спробі. При цьому першу копію більшості стандартних дуг S-класу можна отримати без банерів — за дослідження світу і перші перемоги над босами.

На старті гра дарує багато внутрішньоігрової валюти просто за проходження контенту. Перші два стандартних персонажа вибираються самостійно. Все це помітно знижує поріг входу за мірками жанру. Тим, хто хоче порівняти NTE з іншими гача-іграми з відкритим світом, знадобиться наш топ з 12 клонів Genshin Impact — там зібрані всі актуальні альтернативи.

Єдине, що насторожує: така щедрість на старті нерідко обертається агресивним паверкрипом у майбутніх патчах, коли нові персонажі навмисно сильніші старих, щоб мотивувати витрачати гроші. Наскільки цього вдасться уникнути — покаже час.

Головне, чим Neverness to Everness вирізняється на фоні конкурентів, — це відкритий місто. Етеро пропонує покупку нерухомості, їзду на машинах, вуличні гонки, риболовлю, пограбування банків, спільні прогулянки з персонажами і полювання на аномалії. Формально це весь допоміжний контент, але саме він створює відчуття живого місця, а не декорації до гача-банерам.

Зазвичай дослідження в гача-іграх сприймається скоріше як обов'язок: пробігти локацію, зібрати ресурси, закрити активності і рухатися далі. Тут же просто кататися по місту і натикатися на чергову аномалію виявилося заняттям, від якого не хотілося відірватися — чого я, автор цих рядків, давно не відчував у жанрі.

Приблизно таке ж відчуття свободи давала Crimson Desert — але в зовсім іншому сеттингу. Більше про це можна прочитати в нашому огляді Crimson Desert.

До Grand Theft Auto за масштабом і глибиною далеко, але дух «аниме-GTA» передано переконливо. До речі, якщо тема мобільних ігор з міським екшеном близька, радимо заглянути в підбірку найкращих мобільних ігор, схожих на GTA.

Графічно гра виглядає добре, але без претензій на еталон — що цілком логічно для проєкту, орієнтованого на широку аудиторію, включаючи власників мобільних пристроїв. Unreal Engine 5 відомий іграми з катастрофічною оптимізацією, тому стабільна продуктивність NTE на цьому движку приємно дивує. Періодичні статтери все ж зустрічаються, але серйозних просадок на ПК немає.

На мобільних пристроях ситуація неоднорідна: одні телефони тягнуть гру впевнено, інші на схожих характеристиках видають помітні просадки. Розробникам є над чим попрацювати.

Озвучка персонажів виконана на високому рівні, звуки оточення атмосферні і до місця — будь то міська метушня або простір всередині аномалії. Саундтрек різноманітний: в грі є вбудований плеєр — в машині і у вигляді надягаємого предмета екіпіровки. Частина треків залишається в пам'яті надовго.

Окремої розмови заслуговує скандал з нейромережами, спалахнувший одразу після запуску. Сліди генеративного ІІ я помітив у кількох місцях: найвідоміший — білборд в Етеро, вражаюче схожий за композицією з кадром з аніме «Дитя погоди» (Weathering with You) Макото Сінкая (Makoto Shinkai), ймовірно обробленого нейромережею. Окрім цього, підозри викликає сценка з телевізором на початку режиму «Грабіж Рожевих лапок» і одна з бойових катсцен у фіналі поточного сюжету. Арт персонажів і основні ігрові ассети в список претензій не потрапили — і це важливо. Але осад залишився.

Neverness to Everness — не для тих, хто чекає глибокої бойової системи або серйозного епічного наративу. Але якщо вам подобається міське фентезі з духом аніме в жанрі повсякденності і містики з харизматичними персонажами, відкритим світом і однією з найдружніших гача-систем у жанрі — пропускати не варто.