Душа «Готики»: міфи, приколи, меми та баги легендарної гри

Gothic 1 Remake нарешті повертає гравців у Старий табір — туди, де героя спочатку били по обличчю, а вже потім пояснювали правила життя під Бар'єром. Для одних це шанс знову пройти одну з головних RPG початку нульових, але вже з сучасною графікою та управлінням. Для інших — можливість нарешті зрозуміти, чому навколо першої «Готики» досі стільки розмов, мемів і майже релігійного трепету.

На честь виходу ремейка ми вирішили згадати, з чого насправді складалася та сама «душа Готики»: грубі діалоги, небезпечний світ, дивні баги, неочевидні механіки та сцени, які фанати пам'ятають через 25 років. Розбираємося, що в оригіналі було правдою, що з часом перетворилося на міф, а які моменти розробники Gothic 1 Remake просто зобов'язані були зберегти.

Gothic народилася в 2001 році, в часи комп'ютерних клубів і CD-програвачів. А вже в 2006 році трилогія «Готики» завершилася з виходом Gothic 3. З тих пір гра обросла безліччю міфів. Молодому поколінню геймерів вже важко зрозуміти, якою гра була насправді і чому «діди» так чекали ремейка. Якщо ви ще не знайомі з грою, загляньте в нашу статтю до 25-річчя першої Готики, а якщо ви з нею з самого початку, то легко відокремите правду від міфу (правильні відповіді в спойлерах).

Отже, правда чи міф?

«Готику» створювали 9 людей з німецької студії Piranha Bytes, включаючи трьох студентів-програмістів, які написали ігровий движок. Ні досвіду в створенні ігор, ні великих грошей у них не було. Видавець вимагав релізу, і розробникам довелося забути про усунення багів і навіть вирізати цілі локації та квести, щоб до 2001 року випустити гру. Подробиці розробки першої «Готики» можете прочитати в нашій статті про історію серії Gothic.

25 років тому геймери ділилися на два типи — фанатів «Готики» та фанатів «Древніх Скролів». Другі любили підколювати перших натяками на те, що творці «Готики» нібито копіювали Daggerfall, що вийшла в серії TES у 1996 році. Проте насправді дві серії дуже різні: в TES на першому плані пригода Обраного в відкритому світі, а в «Готики» — виживання «нікчеми» в обмеженому просторі.

Так, бійка в «Готики» відповідала загальній хардкорній атмосфері гри: спочатку герой — буквально «нічого», Безіменний, кинутий у табір, щоб копати руду. Він повільно атакує і погано володіє зброєю. Проте, навіть з урахуванням такої задумки, бійка була дуже незручною. Атаки ворогів переривали каст заклинань і лікування. Миша погано взаємодіяла з движком, і для удару потрібно було затискати мізинцем Ctrl і натискати W, A або D. До цього потрібно було здогадатися самому — навчання в грі не було.

Творці ремейку «Готики» — іспанські дебютанти з Alkimia Interactive — взялися за надзвичайно складне завдання: осучаснити гру для нової аудиторії. Адже фанати чекають не просто «ще одну RPG», а повернення Тої Самої Готики. Без чого не можна уявити «Готику»?

«Спершу доведи, що ти чогось вартий» — цю думку гравцеві висловлює майже кожен зустрічний. Ти каторжник, і кожен зустрічний намагається витягти з тебе гроші, а стражники кличуть словами: «Ей, ти! Так, ти!». Головний герой — не Обраний, а звичайний злочинець, навіть без імені.

Проходячи «Готику» вперше, гравець щиро дивувався, що NPC ночами сплять, вдень працюють або відпочивають біля вогнища, хтось тренується, хтось патрулює місцевість. У ті роки в рольових іграх (навіть у The Elder Scrolls 3: Morrowind) NPC були «прибиті» до місця. У «Готиці» приблизно 40% усіх NPC іменні, вони або пов'язані з якимось квестом, або є вчителями та торговцями. У плані рольової системи «Готика» все ще в нашому топі найкращих RPG-ігор.

Атмосферу небезпеки «Готика» створювала відчуттям слабкості гравця. Ти не бігав безтурботно по карті, а обережно виглядав з-за скелі — чи немає там зграї вовків, які легко завершать твоє земне існування. Розробники розставляли супротивників вручну, і ти розумів: якщо цей ворог такий сильний, значить, мені сюди ще рано.

Маркерів квестів, як у The Elder Scrolls 5: Skyrim, не було, а карти треба було купувати у торговців. Забавно: у сучасних RPG (наприклад, у Kingdom Come Deliverance 2) відключення карти і маркерів — частина хардкор-режиму, а «Готика» була такою за замовчуванням. І якось її проходили. «Були люди в наш час»… Або, як кажуть у «Готиці», «У давні часи люди були міцнішими!»

«Готика» — гра про виживання в таборі злочинців, і вона не соромилася бути неприємним місцем. Тут тобі хамлять, як у автобусі в годину пік, погрожують, використовують у своїх інтересах. Герой не залишається в боргу: на спроби його повчати він відповідає — «Мені не цікаво, що ти думаєш», або «Мені байдуже на ваші закони». Герой також частина цього жорстокого світу, де поважають тільки силу, і його грубість — це не просто хамство, а захисна реакція.

«Готика» вміла перетворювати в меми найстранніші, незручні та відверто криві ситуації.

Напевно, кожен фанат «Готики» пам'ятає першу зустріч з падальщиком: «Що мені може зробити ця пташка без крил?» Ще як зробить — за пару ударів падальщик відправляв героя на чекпойнт. Падальщики, як і всі противники в «Готика», рідко ходили по одному. А в бою проти групи ворогів гравець спочатку не мав шансів: камера «прилипала» тільки до одного з них, і будь-який кротокрис міг зайти ззаду і загризти героя. Старі ігри — вони такі. «Готика», до слова, в нашому топі найкращих старих ігор.

З цих слів у «Готиці» часто починалася бійка. Конфлікт міг спалахнути буквально з нічого. Сказав щось не те NPC? Дістав зброю в таборі? Зайшов у чужий дім? Отримай по обличчю. Така агресивність світу робила «Готику» живою: на початку нульових ти відчував, ніби йдеш по рідному району зі школи додому.

Помните Захопленого шанувальника з The Elder Scrolls 4: Oblivion? У «Готиці» був Мад — його прообраз, що став мемом. Цей хлопець слідував за героєм у Старому таборі і безкінечно нудив: «Я просто піду з тобою, гаразд? Ми ж друзі?» Багато гравців заводили його в ліс і там били. А наївний Мад по дорозі туди запитував: «Куди ми йдемо? О, це сюрприз?» Жорстока, дуже жорстока гра…

Навіть банальні фрази з «Готики» з часом стали мемними. Спробуйте продовжити фрази з гри, правильні відповіді в спойлерах. Фанати — мовчіть, не підказуйте новачкам.

Я Безіменний... —

Ей, ти мене вдарив! Ну навіщо ти це зробив?

Нам потрібен новий чоловік, який…

Люди завжди балакають всяку нісенітницю, але…

«Готика» на старті була дуже кривою, винна в цьому поспішність, нестача досвіду та завищені амбіції. Про хитрість з швидким бігом багато хто знає: навчившись акробатики, затискаєш стрілку «вперед» і спамиш стрибок — персонаж починає швидко стрибати вперед без приземлення.

NPC застрягали в текстурах, а союзники під час битви могли змінити сторону. Гра до того ж регулярно і незрозуміло вилітала. Саме в «Готики» багато на все життя здобули звичку зберігатися вручну кожні дві хвилини.

З інших багів не забудемо «гусину ходу» (в режимі підкрадання анімація персонажа могла зламатися і перетворити його на «гусака» назавжди), катапультування з сходів (при взаємодії зі сходами героя могло високо підкинути в повітря), можливість просочитися через двері стрейфом (рухом вбік) і, нарешті, падіння з будь-якої висоти без шкоди, якщо в польоті затиснути стрейф.

Парадокс в тому, що багато багів «Готики» сьогодні згадуються майже з теплом. Вони робили гру непередбачуваною і додавали їй тієї самої «дикої» атмосфери старих RPG.

«Раніше все було по-іншому…» — зітхають старі каторжники в «Готіці». Гра однозначно потребує оновлення, але чи змогли розробники зберегти пресловуту «душу Готики»? Зробити управління зручнішим, але не втратити відчуття заслуженої прогресії? Освіжити бойову систему, але не перетворити гру на звичайний екшен? Відповідь ви знайдете в нашому огляді Gothic 1 Remake.

Який момент з першої «Готики» ви найбільше хочете побачити в ремейку? Розкажіть у коментарях.