Екскурсія по штаб-квартирі Supercell — як виглядає офіс творців Clash of Clans, Brawl Stars та Hay Day

Я кожного дня проходжу повз офіс Supercell у Гельсінкі, але до цього знав про компанію приблизно на рівні Clash of Clans, Brawl Stars та мемів про закриті прототипи. Тепер вдалося потрапити всередину — екскурсія вийшла досить показовою, щоб зрозуміти, як виглядає одна з найнеординарніших ігрових компаній Європи зсередини.

Потрапити всередину офісу Supercell просто з вулиці не можна: це не музей і не туристичне місце, а буквально робоча штаб-квартира. Всередину пускають гостей за реєстрацією, з бейджем і вказівкою приймаючої сторони. Іноді екскурсії проводять в рамках окремих заходів, але навіть організатори таких візитів називають це рідкісною можливістю, тому що офіс зазвичай закритий для публіки.

Можливість потрапити всередину і підготувати цей матеріал для наших читачів з'явилася у мене майже випадково. Я почав навчатися неподалік від головного офісу Supercell, а чоловік моєї одногрупниці і тепер вже хорошої подруги Карлі (Carlie) працює в цій знаменитій компанії. До того ж ще один наш одногрупник виявився великим фанатом Brawl Stars і Clash Royale, так що екскурсія по офісу буквально напрошувалася сама собою. Карлі люб'язно попросила свого чоловіка Тайлера (Tyler) виступити нашим хостом і провести невелику екскурсію по головному офісу Supercell у Гельсінкі. Для VGTimes це не перший подібний формат: раніше ми вже заглядали, наприклад, в Музей інновацій TSMC і Музей атомних випробувань у Вегасі. А тепер розповідаю, що вдалося побачити всередині Supercell.

Штаб-квартира Supercell знаходиться в восьмиповерховій дерев'яній офісній будівлі Wood City в районі Яткасаарі (Jätkäsaari). При цьому у комплексу також є підземний рівень і окрема трьохповерхова парковка. І Wood City — не просто красиве назва, адже будівля офісу дійсно побудована в основному з дерева: дерев'яними зроблені поверхи з другого по восьмий, тоді як перший поверх, підвал, ліфтові шахти і сходові прольоти виконані з бетону. Тому його часто називають одним з найбільших дерев'яних офісів Фінляндії.

Перед офісом Supercell одразу ловиш себе на думці, що це все-таки не зовсім звичайна штаб-квартира. У входу стоять величезні фігури персонажів з ігор компанії: Frank з Brawl Stars з молотом, P.E.K.K.A. з Clash of Clans та Clash Royale в дерев’яно-металевій версії, а на дахах і терасах можна помітити El Primo та ведмедя Ніти — Bruce. В іграх Supercell я розбираюся не дуже добре, тому частину імен довелося уточнювати вже після екскурсії, однак ефект працює і без глибокого знання лору: будівля буквально оточена героями власних ігор.

Перше, що зустрічає гостей всередині, — велике світле лого Supercell на чорній панелі: той самий строгий білий знак, який на фоні дерев’яного інтер’єру виглядає майже як музейний експонат. Збоку є невелика кнопка: при натисканні на неї роздасться особливий звук, який ви можете чути при запуску будь-яких ігор Supercell.

Далі офіс продовжує грати в той же образ «робочого простору, але з душею парку розваг». Ресепшн виконаний у теплому дерев'яному стилі: багато світлого дерева, м’яке світло, високі стелі та кілька скульптур по іграм Supercell. Тут можна побачити Barbarian з Clash of Clans та Clash Royale, мохового Spike з Brawl Stars, а також бронзову композицію з персонажами з Clash of Clans. Неподалік біля задніх дверей стоїть біла скульптура з тваринами з Hay Day — коровою, свинею, вівцею та куркою, складеними майже як мультяшна піраміда.

Окремо привертає увагу великий екран поруч з ліфтами. На ньому в реальному часі відображається карта світу з активністю гравців: де прямо зараз заходять у Clash Royale, Clash of Clans, Hay Day, Boom Beach, Brawl Stars та mo.co. Деталь, здавалося б, проста, але вона добре нагадує, з якими масштабами працює компанія.

Після зустрічі з хостом ми познайомилися з одним з працівників служби безпеки. Він супроводжував нас майже до кінця екскурсії, особливо коли група заходила в офісні зони. Незважаючи на те, що ми прийшли ближче до кінця робочого дня, всередині все ще залишалися співробітники: хтось був на нараді, хтось займався своїми справами за робочим місцем. Головне правило було простим і цілком логічним — не фотографувати приміщення, де є люди, і, тим більше, самих співробітників. Навіть коли на сходах я спробував зняти бомберів, співробітник служби безпеки ввічливо попросив трохи почекати, щоб переконатися, що в кадр випадково ніхто не потрапить.

Першою точкою маршруту став восьмий поверх. Тут знаходяться велика їдальня, сауна, басейн і, як не дивно, конференц-зал. Але перш ніж оглянути цю зону і продовжити екскурсію, всій групі довелося зняти взуття. Так, це не жарт: співробітники Supercell дійсно працюють без вуличного взуття. Воно зберігається в спеціальних шафках, а поруч можна взяти звичайні капці, хоча деякі надають перевагу ходити по офісу в шкарпетках.

На цьому ж поверсі розташовані сауна, басейн і конференц-зал, однак оглянути нам вдалося тільки останній об'єкт. І це не звичайна переговорка з проектором, а майже повноцінна міні-студія: м'які крісла, велика сцена, величезний екран, світлове обладнання під стелею і окремий пульт управління трансляціями, камерами і звуком. Такі простори особливо добре нагадують, наскільки важливі для індустрії презентації і покази — від внутрішніх зустрічей до великих заходів, як ті, що ми розбирали в матеріалі про головні ігрові анонси червня 2026 року. Навіть стійка для спікера тут виконана у формі фірмової літери «S» з логотипу Supercell.

Оскільки ми вже знаходилися на останньому поверсі штаб-квартири, далі нас вивели на терасу на даху. Так, сюди також можна вийти тільки без взуття, тож прогулянка по даху офісу Supercell проходить в шкарпетках або тапочках. Вид з тераси відкривається досить красивий. Штаб-квартира Supercell знаходиться в Яткясаари (Jätkäsaari), поруч з портом, тому з даху добре видно затоку, кораблі, крани, старі будівлі Гельсінкі та сучасну забудову навколо. У гарну погоду це виглядає майже як окрема екскурсія по місту, але співробітники Supercell можуть бачити все це просто під час робочого дня.

Далі ми спустилися на поверх нижче і знову спіймали себе на думці, що офіс Supercell дивовижно ламповий. Навколо багато дерева, яскравих кольорів і ігрових деталей, але все це не перетворюється на хаотичний «магазин мерчу»: інтер'єр залишається спокійним і затишним. Майже на кожному поверсі можна помітити персонажів з ігор компанії в людський зріст або навіть більше. Десь у коридорі стоїть Ніта (Nita) з Brawl Stars, поруч зустрічається Сендi (Sandy), а між верхніми поверхами підвішені величезні Бомбери на повітряних кулях (Balloons) з Clash of Clans. Останні виглядають особливо ефектно: наче кілька скелетів-бомберів справді залетіли всередину будівлі і зависли прямо над сходами.

На одному з поверхів, окрім офісних приміщень, ми виявили невелику кавову зону для співробітників. Це не основна їдальня, як на верхньому поверсі, а скоріше локальний куточок з напоями, фруктами, закусками та невеликими ласощами, де можна швидко перехопити щось між завданнями. Нас також пригостили місцевими смаколиками, і я чомусь вирішив взяти імбирний шот. Рішення виявилося спірним, оскільки для мене він був занадто гострим.

Тут же ми виявили незвичну для стандартних офісів деталь — невеликі звукоізольовані кабіни. Як пояснив нам хост, ними можуть користуватися будь-які співробітники, якщо хочуть попрацювати в тиші, зателефонувати або просто на деякий час залишитися наодинці зі своїми думками без зайвого шуму навколо. Ми, звичайно, перевірили це, і всередині дійсно нічого не чути, хоча ззовні офіс продовжує жити своїм звичайним життям.

Неподалік ми знайшли ще одну ізольовану кабіну, але вже значно менш робочу за призначенням. Всередині лежали великі м'які монети, тому з боку вона виглядала скоріше як міні-кімната для відпочинку або ігрова зона, ніж місце для дзвінків. Не знаю, як часто нею користуються співробітники Supercell, але п'ятирічній дівчинці Арії (Aria), яка супроводжувала нас під час екскурсії, ця знахідка явно сподобалася більше, ніж багато дорослих офісних деталей.

Окрім гігантських статуй у коридорах, весь офіс буквально наповнений посиланнями на ігри студії. На стінах висять постери та арту по Clash of Clans, Clash Royale та іншим проектам Supercell: від японських рекламних плакатів Clash of Clans до стилізованих ілюстрацій з варварами, лучницями, скелетами, гоблінами та іншими знайомими юнітами. У деяких місцях звичайний коридор перетворюється майже на невелику галерею фан-арту: під склом висять яскраві роботи в різних стилях, а поруч можна помітити декоративні елементи з ігор — скрині, зілля, музичні ноти, фігури персонажів і навіть велику настінну композицію по Boom Beach.

Окремо радує, що деталі акуратно вбудовані в інтер'єр: десь арту висять на дерев'яних стінах, десь ігрові предмети стоять на полицях поруч з побутовими речами, а десь персонажі з'являються прямо на стійках, перегородках і стінах. В результаті по офісу цікаво просто йти і розглядати дрібниці. Вам не обов'язково знати всі ігри Supercell напам'ять, щоб постійно ловити знайомі символи, силуети та персонажів.

Ось так в офісі Supercell виглядає звичайна кімната для нарад. Спочатку я навіть вирішив, що ми потрапили в якусь ігрову або кімнату відпочинку: яскраві стіни, м'які дивани, столи у вигляді ящиків, декоративні пляшки з зіллями і загальний стиль, ніби приміщення буквально витягнули з гри. Але потім я прочитав напис на великому екрані — на ньому відображалося розклад, і вже через годину після нашого візиту тут мала відбутися робоча зустріч.

Оскільки в офісі все ще залишалося багато співробітників, просто так блукати між робочими приміщеннями нам не дозволили. Натомість ми спустилися в підвал, щоб подивитися, мабуть, найцікавіше місце для гостя — зону відпочинку для персоналу Supercell. І ось тут офіс остаточно перестає здаватися звичайною штаб-квартирою.

Зона відпочинку поділена на кілька приміщень. В одній частині знаходиться повноцінна музична кімната: гітари, бас-гітари, синтезатор, підсилювачі, мікшери, мікрофони і навіть ударна установка. Це не декоративна сцена «для краси», а справжня репетиційна зона, де можна взяти інструмент і грати. Я давно не сідав за барабани, але цього разу просто не зміг утриматися. Маленька Арія також спробувала свої сили в грі на ударній установці, правда, поки на руках свого батька Тайлера.

Поруч розташований великий стенд з логотипом Supercell і колекцією фігурок. Там можна розглядати все підряд: від піксельних персонажів, саморобних LEGO-моделей і невеликих натяків на ігри студії до зовсім сторонніх речей, як-от Залізна людина, величезний LEGO-автомобіль і мініатюрний динозавр. І це виглядає не як акуратна музейна вітрина, а скоріше як полиця ґіка, який роками збирав все, що йому подобається.

За стіною знаходиться ігрова зона з великим екраном і консолями: PlayStation 5, Nintendo Switch і Xbox. А трохи далі — повноцінний бар з вивіскою Dive Bar, м'якими кріслами і теплим світлом. Використовувати його за призначенням нам, звичайно, не дозволили, але ми туди і не за цим прийшли. В загальному, це не просто кімната відпочинку з диваном і кавомашиною, а повноцінний простір, де співробітники можуть пограти, посидіти в барній зоні або навіть влаштувати невелику репетицію.

Найцікавіша деталь цієї зони виявилася не в барі і навіть не в музичній кімнаті. Як розповів Тайлер, в Supercell є внутрішня програма Hangout Program. Ідея проста: співробітники з різних команд можуть зібратися разом і зайнятися чимось поза роботою. Головна умова — мінімум десять осіб з хоча б трьох різних команд. Якщо така умова виконується, компанія виділяє на захід по 100 євро на людину.

Один з прикладів — Warhammer Kill Team hangout, який Тайлер проводив вже кілька разів. Supercell оплатив набори, террейн та інші речі, щоб співробітники могли спокійно грати разом після роботи. Причому, як з усмішкою додав співробітник служби безпеки, саме так вони з Тайлером і познайомилися. Маленька деталь, але вона добре показує, навіщо взагалі потрібні такі зони.

На іншому поверсі знаходиться і повноцінний простір для крафту. Тут є звичайний пластиковий 3D-принтер, смоляний 3D-принтер з машиною для засвічення, а також CNC-станок. Тобто співробітники можуть не тільки грати в настолки, але й самі робити мініатюри, деталі, декорації або щось для своїх хобі. Для офісу ігрової компанії це виглядає майже ідеально: якщо тобі захотілося зібрати террейн для Warhammer або надрукувати якусь безумну штуку, для цього тут буквально є окреме місце.

Після екскурсії у мене немає відчуття, що я раптово дізнався якісь великі виробничі таємниці Supercell. Нам не показали закриті прототипи, не дали вільно походити між робочими місцями і, звичайно, не розкрили, над чим зараз працюють команди. Але, чесно кажучи, цього і не вимагалося.

Головне, що вдалося побачити, — це не конкретні проекти, а підхід компанії до робочого простору. Офіс Supercell виглядає не як місце, куди люди приходять просто відсидіти вісім годин, а як простір, де їм дійсно повинно бути комфортно знаходитися: без взуття, серед дерева, ігрових персонажів, невеликих зон відпочинку, музичної кімнати, майстерні, тераси з видом на Гельсінкі та деталей, які постійно нагадують, чим займається компанія.

Звичайно, з боку все це легко сприйняти за дорогу корпоративну казку. Supercell — велика і успішна компанія, яка може дозволити собі набагато більше, ніж більшість студій. Але саме тому офіс і цікавий: тут добре видно, як компанія намагається зберегти відчуття маленьких команд і живої внутрішньої культури навіть всередині величезного міжнародного бізнесу. А якщо хочеться ширше подивитися на те, як змінювалася сама історія ігрової індустрії, у нас є окремий великий матеріал про перші ігри в різних жанрах.

В результаті екскурсія вийшла не стільки про Clash of Clans, Brawl Stars або Hay Day, скільки про саму Supercell. Це закрита, дуже по-фінськи акуратна штаб-квартира, де за зовнішньою простотою ховається величезна кількість продуманих деталей. І тепер, проходячи повз цю будівлю, я вже точно буду дивитися на нього трохи інакше.