Огляд Palworld 1.0. Це все ще «Покемони з рушницями»?

На початку 2024 року Palworld, вийшовши в дочасний доступ, наробила галасу: понад 5 млн проданих копій за перші три дні, другий за всю історію Steam піковий онлайн — 2 млн гравців, падіння серверів через наплив гравців… Частина геймерів була в захваті, адже нарешті отримала покемонів на ПК — та ще й від інді-студії, а не від «жадібної Nintendo». Фанати ж оригінальних покемонів таврували розробників Palworld за плагіат ідей і ресурсів та навіть погрожували їм розправою.

Як це зазвичай буває, з часом ажіотаж спав, але студія Pocketpair продовжила доводити гру до ладу, виправляючи баги й додаючи контент. І ось у липні 2026 року, після двох із половиною років дочасного доступу, Palworld вийшла в реліз. Сам опис змін, оприлюднений розробниками, розтягнувся на неймовірні 27 сторінок PDF.

То чи варто повертатися до Palworld після знайомства з нею в дочасному доступі — або вперше зануритися в гру на 60 годин — тепер, коли вона вийшла в реліз? Розберімося.

У Palworld, як ми вже згадували, репутація суперечлива. З одного боку, світові медіа вирішили, що високий онлайн Palworld означає, ніби це шедевр, хоча комерційний успіх і висока якість далеко не завжди йдуть пліч-о-пліч.

З іншого боку, Palworld від самого запуску супроводжують скандали. У 2024 році Nintendo і The Pokémon Company офіційно подали до суду на Pocketpair, звинувативши студію в плагіаті, а ігрова спільнота й досі час від часу обговорює, наскільки місцеві істоти — пали — схожі на покемонів.

Крім того, Palworld завжди була «Франкенштейном» із чужих ідей: інтерфейс і шрифти скопійовано з Legend of Zelda: Breath of the Wild, механіки виживання та гринду — з ARK: Survival Evolved, а палів — із Pokémon. Palworld часто називали «Покемонами з рушницями», відмовляючи їй у самобутності, хоча приручення істот було і в попередній грі Pocketpair — Craftopia.

Спробуймо поглянути на гру об’єктивно: розберімося, що вона собою являє, не зважаючи на скандальну репутацію та поблажки через дочасний доступ.

На старті у 2024 році Palworld скидалася на добротно склеєний набір механік без спільного стрижня, який тримався на плаву лише завдяки зацікавленості гравців покемонами. За 5–10 годин гри з’ясовувалося, що будівництво й крафт швидко набридають, а весь ігровий процес зводиться до безупинного гринду, без якого не здолати жодного боса. Повноцінного сюжету в грі теж не було, а отже, і сенсу. До релізу розробникам вдалося розв’язати значну частину цих проблем (також читайте: посібник з оновлення 1.0 для Palworld).

У грі з’явився повноцінний сюжет із головними та побічними завданнями. Ваш персонаж опиняється на островах Палпагос і отримує туманну, але все ж мету — зачистити вежі й дістатися Світового дерева, фінальної локації, недоступної в дочасному доступі. Вежі контролюють боси, а щоб їх перемогти, потрібно приручати палів — милих істот із цінними здібностями. Щоб розводити їх і виживати самому, доведеться збудувати базу й, відповідно, здобути потрібні ресурси. Так розробники поєднали механіки будівництва, крафту та виживання.

Перші кілька годин ви займатиметеся типовими для ігор на виживання справами: збиратимете деревину й каміння, майструватимете сокиру та кирку, облаштовуватимете хатину. У персонажа є показники голоду й холоду. За всі дії в грі (навіть смаження м’яса) дають досвід, що підвищує рівень персонажа. Кожне підвищення рівня відкриває новий набір технологій для вивчення та дає очки для покращення характеристик — здоров’я, витривалості, атаки тощо (також читайте: Palworld входить до списків найкращих ігор на виживання для ПК та найкращих ігор про виживання на PS4 і PS5).

Головна особливість гри — безперечно, пали. Без них Palworld стала б однією з безликих ігор на виживання, яких повно в ігрових крамницях. Пали працюють на вашій базі, допомагають битися з босами, слугують транспортом і… їжею. Щоб упіймати пала, його потрібно послабити, відлупцювавши кийком чи іншою зброєю, а потім кинути в нього пал-сферу — місцевий аналог покебола. Після цього пала можна використовувати для власних потреб.

По-перше, пала можна взяти із собою в бій. На відміну від покрокових битв в іграх про покемонів, у Palworld гравець б’ється пліч-о-пліч зі своїми улюбленцями в реальному часі, використовуючи списи, луки й навіть штурмові гвинтівки та ракетниці. Багато палів завдають стихійної шкоди, що особливо корисно в бою з великими ворогами. Навички палів можна покращувати завдяки селекції: як і в Mewgenics, ви можете схрещувати різні види палів, щоб виводити унікальних гібридів. Це стане в пригоді на пізніх етапах гри, коли ви зловите більшість видів палів.

По-друге, пала, який не годиться для бою, можна відправити на ферму — там він пасивно вироблятиме їжу й корисні ресурси: яйця, молоко, вовну й навіть пал-сфери.

Нарешті, по-третє, палів можна використовувати як безвідмовну й безкоштовну робочу силу для автоматизації виробництва, суттєво зменшуючи обсяги гринду. Пали можуть добувати каміння, рубати дерева, поливати грядки й виготовляти предмети на верстаті. Навіть бойових палів можна прилаштувати на «фабриці»: вогняні плавитимуть руду в печах і готуватимуть їжу, а електричні — заряджатимуть генератори.

Одне слово, пали всіляко полегшують життя гравцеві, а натомість отримують… стусани й знущання. Де взяти вовну для одягу? Можна віддубасити кийком чарівну овечку. Так, ще у 2024 році Palworld багатьох здивувала своїм цинізмом і жорстоким ставленням до палів. У грі милих істот можна змушувати працювати до знемоги й забивати на м’ясо заради ресурсів, розрубуючи здоровенним тесаком. Palworld лише здається копією «Покемонів», але ігри про покемонів добрі, а Palworld — зла.

Покемони в іграх Nintendo — ключові персонажі й друзі героя. Увесь ігровий процес зводиться до того, щоб упіймати покемона, зробити його сильнішим, вирушити з ним на арену й стати чемпіоном. Без покемона перемоги не буде.

А в Palworld пали — витратний матеріал. Ви ловите їх, щоб змусити працювати на вас і прискорити гринд. Вони не друзі, а жива зброя для битв із босами. Тому в грі цілком нормально вбивати пала заради ресурсів і навіть годувати його м’ясом інших палів. Такий підхід ріднить Palworld із Mewgenics і Conan Exiles (читайте про це в оглядах Mewgenics та Conan Exiles). Можна сказати, Palworld — це симулятор рабовласника, де замість людей-рабів — милі фантастичні істоти. Якщо вам не до вподоби такий підхід і він викликає відразу, Palworld не для вас. Експлуатація нещасних палів і їх убивство без жодних наслідків — основа гри, хоч як цинічно це звучить.

Гринд і повільний розвиток теж нікуди не зникли. Перші 20 годин буде весело, особливо в кооперативі (до речі, Palworld входить до списку найкращих кооперативних ігор, де знайдете чимало інших ігор для спільного проходження). Але далі з кожною годиною дедалі помітнішими ставатимуть одноманітність ігрового процесу, абсурдно довгі смужки здоров’я босів і горезвісна стіна гринду. З кожним рівнем прогрес сповільнюється, а щоб отримати доступ до потужнішої зброї, доведеться без упину майструвати все підряд і нападати на кого завгодно. Словом, як і більшість ігор на виживання, Palworld до кінця пройдуть лише одиниці.

Можна впевнено сказати, що Palworld успішно вийшла з дочасного доступу — як свого часу це зробили Subnautica, Satisfactory, Rust, Grounded і The Long Dark. За минулі два з половиною роки Palworld не стала шедевром, але за ключовими показниками помітно зросла: багів майже немає, прогрес збалансували, додали сюжет, завдання, скрині, босів, підземелля, палів і багато іншого.

Якщо ви відкладали знайомство з Palworld до повного релізу — час настав, гра вже цілком готова. Але якщо вам від початку щось у ній не подобалося (гринд, повільний розвиток, безжальне ставлення до палів), то й тепер, мабуть, краще не братися за неї: усе це нікуди не зникло.

А якщо вас цікавлять покемони, їхня селекція та покрокові битви, Palworld цього не замінить. Це вже не «Покемони з рушницями», а гра на виживання зі своїм обличчям, де потрібно експлуатувати істот, автоматизувати виробництво, майструвати й гриндити, а «покемони» тут — лише інструменти, до яких не прив’яжешся.

А щодо жорстокості й цинізму гри… Вона не жорстокіша за тих, хто її створив, і тих, хто в неї грає.