Огляд Dead Weight. Тактичний рогалик, в якому весело скидати ворогів з обриву

Наводиш мишу на гобліна, клікаєш, штовхаєш. Гоблін летить у дерев'яний ящик, ящик відлітає до іншого моба, і той з глухим криком летить за край карти, прямо в безодню. Спочатку це прикольно. Ти стоїш на палубі літаючого корабля. Під твоїм управлінням чоловік на ім'я Арм — він тут головний боєць, у нього цілих три хітпоінти, — і дівчина Клюква, яка, здається, штурман і в бій на старті взагалі не лізе. А потім на корабель запригає натовп червоноголових хмирів з гачками. Вони технічно крадуть твою Клюкву, а тобі повідомляють, що ти поцілований Богом, і викидають розбиратися з цим. Власне, вся перша місія — це пошук вкраденої дівчини, поки гра попутно вчить тебе не падати за край арени.

Острови тут бувають різні. Підлітаєш на кораблі — бачиш складність: одна зірочка, дві зірочки. Від цього залежить, скільки противників тебе чекатиме на клаптику землі. Є базові гобліни, які йдуть в лоб і б'ють. Є ті, хто закидає гранатами здалеку, також є просто далекобійники. А є острови подій. Пришвартувався — а там тобі пропонують підлікуватися, налити бензину або дарують артефакт, який потім можна використовувати в бою. Здатність від артефакта лягає в окремий слот, поряд з двома дефолтними навичками Арма — «штовхнути» і «вдарити».

Корабель споживає паливо. Щоб летіти по глобальній карті від острова до острова, потрібно паливо. Фарміти його не складно. Наводиш курсор на іконку на карті — там прямо чорним по білому написано, звідки це паливо падає. Зачищаєш потрібні острови — отримуєш бензин. Іноді підбираєш нафтові бочки. Вони мертвим вантажем лежать у трюмі корабля, і їх можна використовувати в будь-який момент, щоб заправитися на ходу.

Але найсмішніше починається, коли бак спорожніє, а бочок немає. Корабель глухне. Починається дрейф. Ти просто висиш у небі, екран миготить, і з'являється текстове вікно: «Ви дрейфували два дні». Навіщо мені ця інформація про два дні — я досі не зрозуміла. І ось під час цього дрейфу тебе може просто прибити до випадкового острова. А можуть напасти інші літаючі кораблі. Це оформлено не як нормальний тактичний бій на карті, а як текстова подія.

І взагалі з самого початку гри в інвентарі валяються якісь дивні ресурси. Три гармати, три щити і три... банани. Серйозно, там іконка, схожа на банан. Цей предмет телепортує в місто. І ось коли на тебе нападають у дрейфі, з'являється вікно: ти можеш спробувати ухилитися від ворожого судна. Тратиш гармату або щит. Якщо ресурсів немає — вступаєш у бій і, швидше за все, отримуєш по шапці.

Потім, коли місто розширюється, паливо дозволяють купувати за долари на док-станції — чверть бака, половину, повний бак. Бак у мене був на 200 одиниць. Можна навіть купити банку на 100 одиниць про запас. А якщо зовсім на мели, йдеш батрачити: вибираєш опцію попрацювати, тобі відсипають 10 монет, але накидають дві одиниці втоми.

Місто — це хаб. Там безліч будівель: таверна, храм, маяк, святиня і ще якась техно-річ. Вони відкриваються поступово, в міру виконання цілей. Першою з'являється таверна. Там ми купуємо заміну вкраденій Клюкві, тому що в одиночку на островах робити нічого.

Максимум у загоні може бути три людини, але спочатку доступно тільки два слоти. І ось тут починається біль. Твій стартовий Арм має три хитпоінти. Найманець з таверни — один. Один хитпоінт — це ходячий труп. Ти можеш найняти юнгу, потім у ротації таверни з'являються вмілий юнга, канонір, кок. Хтось із них пожирніший, але вони і коштують дорожче. Купуєш їх за монети, які вибиваєш з мобів на островах. Якщо цей найманець помирає в бою — а з одним HP це відбувається регулярно, — він забирає з собою в могилу все спорядження, яке на ньому надягнуто. Усі куплені речі згорають разом з ним.

Але найспірніше в грі — це лікування. В якийсь момент я відкрила торговця медициною. Грошей у мене в ендгеймі було стільки, що дівати нікуди. Я скупала бинти, оновлювала асортимент магазину, знову скупала бинти. Розкладала їх по інвентарях персонажів перед боєм.

І ось як працює медицина: якщо бинт лежить у рюкзаку у Арма, лікуватися може тільки Арм. Ти стоїш на сусідній клітинці від напівмертвого союзника з повними кишенями аптечок, але ти не можеш перев'язати рани товаришеві. Функція лікування союзників є тільки у одного класу найманців — кока. Якщо кока в загоні немає — кожен помирає на самоті зі своєю особистою аптечкою.

Убиваєш першого боса — відкривається параметр «Безумство». Звучить як дебаф, насправді — дико корисна механіка. Безумство накопичується від різних дій у бою. Наприклад, якщо технічно скидаєш ворога з обриву в безодню, лічильник зростає. Я розкачала це безумство до 216%.

Що воно дає на практиці? На карті починають спавнитися щупальця. Прямо по периметру арени. І ще з'являються якісь квіти. Вони б'ють по площі плюсом, тобто хрестом на кілька клітин. І фішка в тому, що ці щупальця і квіти завдають шкоди не тільки тобі, але й ворогам. Половину складних боїв я вигравала просто за рахунок того, що штовхала жирних мобів на клітини, по яких зараз вдарить щупальце. Саме такі механіки роблять Dead Weight ближчими до класичних покрокових тактик, де перемога залежить не стільки від характеристик героїв, скільки від грамотного позиціонування. Якщо вам подобається подібний ігровий процес, радимо заглянути в підбірку найкращих тактичних ігор на ПК та консолях: ТОП-24 покрокових тактик і TRPG. Це справді зручно. Причому різниці між сотнею відсотків божевілля і 216% я не помітила. Як з'являлося два-три щупальця за бій, так і продовжувало з'являтися.

Ще в місті є кузня. Щоб її відкрити, потрібно знайти на островах 10 каменів одержимості. У кузні ти підвищуєш рідкість своїх речей. Механіка змушує попотіти. У тебе є кристали одержимості — ти закидаєш річ у слот, сиплеш кристали. Потрібно зробити шанс успіху десь 90-100%. Якщо шанс буде нижче і крафт провалиться — річ ламається і зникає назавжди. Я завжди вливала ресурси до останнього, просто щоб не залишитися голою.

Екіпіровка ділиться на верх, низ і зброю. Я вибила собі епічні кулаки: дають дві абілки — удар вліво і удар вправо. Причому ти б'єш і станиш того, хто стоїть поруч з тобою. Якщо береш у руки двохручний сокиру, вона займає відразу два слота. За замовчуванням у тебе два очки дії на хід — штовхнути, вдарити. Потім мені на стрільця дали третє очко дії, але воно працювало тільки на самий перший хід бою. Потім знову два.

А ще в грі є кнопка «R». Це реролл ходу, який дається на кожен острів. Він ламає гру в хорошому сенсі. При рероллі моби спавняться на інших клітинках, не там, де стояли спочатку.

Був момент: я стою зажата в кут, у Арма одна одиниця HP і одна одиниця броні, у напарника теж рівно одне HP. Наступний хід — гарантована смерть. Натиснула «R» просто від безвиході. Вороги перемішалися, розстановка змінилася, і я пройшла цей бій з першого разу.

Щоб повернути вкрадену Клюкву, треба знайти моба, який тримає її в заручниках. Убиваєш цього моба — Клюква розблоковується як ігровий персонаж. Я почала за неї другий повноцінний забіг. Вона — рендж. Її атаки зав'язані на вогнепалій зброї.

На старті грати за неї було фізично боляче. Вона не стріляє в ближньому бою, потрібно постійно відходити. А карти в грі крихітні, приблизно як у королівських битвах перед самим завершенням забігу (докладніше по темі: Ігри, схожі на PUBG, для Android та iOS: ТОП-18 живих мобільних батл-роялів). Постійно заважають бочки з водою та ящики (їх можна хоча б штовхнути або розбити), але найгірше — камені. Камені не ламаються. Ти намагаєшся вибудувати лінію вогню, а перед тобою стирчить валун.

Але на пізніх етапах Клюква перетворюється на машину. Вороги після вбивства другого боса стають непроникними. У мобів з'являється по 12-16 HP плюс часткова броня. І от тут стрілець починає крушити: я зробила їй класну пушку на 4 базового урона. У неї пасивка — урон збільшується від дальності атаки. Чим далі стоїш, тим болючіше б'єш. І ще в неї є власна абілка на посилення. Стаєш в інший кінець крихітної карти, натискаєш баф, стріляєш — зносиш 12 одиниць урона за один постріл. Залишається тільки добити залишені 3-4 HP другим дією.

Щоб було простіше шукати потрібні острови, у місті є наглядач маяка. Підходиш до нього, платиш дві монетки. У тебе відкривається бінокль. Націлюєш на територію на глобальній карті, яка прихована туманом, натискаєш пробіл — туман розсіюється.

Уся ця метушня по островах і робота на док-станції накопичує втому. Накопичиш 10 одиниць — провалюєшся в безодню. Гра починається спочатку. Тебе знову цілує Бог, каже, що ти ще не все зробив, і викидає в стартову зону. Грошей нуль, напарників немає, речей немає. Все в нуль. Втому можна скидати в таверні: платиш 100 золотих, знімаєш 10 одиниць втоми. Очевидно, краще до межі не доводити. Взагалі Dead Weight не церемониться з гравцем і регулярно карає за помилки. Якщо любите проекти, які дійсно здатні кинути виклик, зверніть увагу на нашу підбірку найскладніших ігор — ТОП-35.

Але мене вбила не втома. У грі три боси. Перший сидить на острові, який візуально трохи відрізняється від інших — там такий же черепок, але сама моделька острова інша. Другий босс працює так само (і він виявився легшим за першого). А от з третім босом — Кракеном — я зависла.

Я облетіла половину карти: ніякого острова з черепком немає. Зате прямо посеред екрана, у порожнечі, величезна моделька кракена. Я не розуміла, як почати бій: в підсумку просто полетіла кораблем прямо в текстуру цього кракена, і це спрацювало — миттєво запустився боссфайт.

Тільки до цього я зачищала звичайний острів, HP у команди майже на нулі. Бинти лежать в інвентарі у персонажів, яким лікуватися не треба, а ті, хто при смерті — з порожніми слотами під медицину. І я програла забіг, який тривав два з половиною години. Провалилася в безодню. До речі, туди можна спуститися і добровільно через меню, але, мабуть, це працює як повний рестарт.

У безодні я побачила мета-прокачку. Очки древніх, які дають у подіях або за молитву в храмі, витрачаються на глобальні таланти. Там цілих шість гілок прокачки. Є гілка розвідки, яка розширює радіус огляду корабля, є гілка знань. Там же можна розблокувати залишених персонажів — всього їх у грі чотири, і відкриваються вони так само, як Клюква, через вбивство моба-захоплювача.

Я дивилася на ці закриті таланти і розуміла, що більше не хочу їх відкривати. Незважаючи на рогалик-структуру, в основі Dead Weight лежить саме стратегія з управлінням невеликим загоном. Якщо вам подобаються подібні ігри, рекомендуємо також ознайомитися з підборкою найкращих стратегій на ПК: ТОП-40. Я наігравала вісім годин за три дні. Острови візуально одні й ті ж. Заходиш у зону бою — ассети ті ж самі, просто моби згенеровані на інших клітинках. Механіка штовхання прикольна, щупальця працюють, цифри шкоди відлітають приємно. Але на восьмій годині топтатися по однакових шматках землі з камінням стає нудно.