Продовження-еталон для культової гри. Друга «Халфа» випередила свій час, ставши символом цього самого часу, і, в якомусь сенсі, як і перша частина, визначила вектор розвитку ігроіндустрії.

Здавалося б, ми в ролі того ж мовчазного Гордона Фрімена, також страждаючи на жахливу коридорність, вбиваємо прибульців (але вже не всіх). А робимо це вже не на території Black Mesa, а в цілому місті та приміських місцевостях. З розширенням місця дій глибше та цікавіше став сюжет, з'явилися повноцінні персонажі. Гра «наросла» всім тим, чого їй не вистачало. А який стрибок у плані графіки… Ну і, звичайно, гравітаційна гармата. Куди вже без неї тепер?

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Продолжение-эталон для культовой игры. Вторая «Халфа» опередила своё время, став символом этого самого времени, и, в каком-то смысле, как и первая часть, определила вектор развития игроиндустрии.

Казалось бы, мы в роли того же молчаливого Гордона Фримена, также страдая жуткой коридорностью, убиваем пришельцев (но уже не всех). НО делаем это уже не на территории Black Mesa, а в целом городе и пригородных местностях. С расширением места действий глубже и интереснее стал сюжет, появились полноценные персонажи. Игра «наросла» всем тем, чего ей не хватало. А каков прыжок в плане графики… Ну и, конечно же, гравитационная пушка. Куда уж без неё теперь?

10
Коментарі 0