Думка про першу половину другого сезону «Уенсдей» — середа в неймовірно дорогій квест-кімнаті

Коли серіал про Уенсдей Аддамс тільки анонсували, ніхто й уявити не міг, який успіх чекає на проєкт. Після прем'єри не минуло й тижня, як інтернет заполонили косплеї та різноманітні пародії на дівчинку з чорними косичками — вірні ознаки народної любові. Це була не просто популярність. Серіал «Уенсдей» (Wednesday), а також головна зірка — Дженна Ортега (Jenna Marie Ortega) — стали новими іконами поп-індустрії та флагманами Netflix, змістивши, хоч і тимчасово, з трону «Дуже дивні справи» (Stranger Things). Вихід другого сезону був лише питанням часу. І ось, нарешті, ми його дочекалися. Відповідно до нової політики стрімінгового сервісу публіці представили лише чотири серії, тобто половину. Однак цього вже достатньо, щоб сформувати перші враження. Усі подробиці про гарячу новинку — в нашому матеріалі.

Отже, канікули підходять до кінця. У минулому сезоні Уенсдей не лише врятувала школу Невермор від монстра-однокласника, але й розкрила в собі екстрасенсорні здібності. Їх розвитком дівчинка і займалася все літо. Головна зірочка шоу змінилася мало. Ортега все ще блисне у своїй ролі, однак розвиток персонажа, здається, трохи сповільнили.

В кінці першого сезону Уенсдей сильно відійшла від образу байдужої, некомунікабельної нігілістки, завела друзів і навіть щось схоже на стосунки. Створювачі, очевидно, вважали, що якщо героїня залишиться такою, то шоу втратить левову частку свого шарму та гумору, тому з перших хвилин Уенсдей всіма способами дає зрозуміти, що вона не рятівниця, не героїня і вже точно не та, якою варто наслідувати або захоплюватися. Також під ніж пустили будь-яку романтику. Відтепер за це відповідає Інід — подруга та сусідка Уенсдей. У дівчинки-оборотня любовний трикутник, розібратися в якому складніше, ніж здається. Аддамс же більше на таку нісенітницю не відволікається.

Проте, не можна сказати, що подібний хід якось сильно шкодить враженням. Так, Уенсдей не змінюється, і її основна проблема — бажання освоїти нові здібності. Однак дуже скоро сценаристи підкидають сюжетний поворот, який і ляже в основу всієї другої глави. У своєму бачення Уенсдей потрапляє на могилу до Інід. Тепер дівчинка хоче не допустити загибелі подруги, однак їй вона про свої мотиви не розповідає. Таким чином для персонажів чарівна Аддамс все ще така ж відсторонена і байдужа, а для глядачів — милашка, яка дбає про друзів. Ідеальне рішення, щоб усидіти на двох стільцях одразу.

Однак без ложок дьогтю не обійшлося. Головна сюжетна лінія порятунку Інід обставлена, скажімо так, вельми нав'язливо. Немає жодної події, яка не стосувалася б брюнетки прямо чи опосередковано. Якщо дівчина стає свідком чогось, що не має прямого відношення ні до неї, ні до її знайомих, будьте впевнені, що це не випадково. Подібний підхід створює дивну штучність, якої особисто ми не помічали в першому сезоні. Раніше героїня просто ставала учасницею подій, які почалися до неї і продовжували відбуватися десь на фоні всієї серії. Це було природно і органічно. Тепер же створюється враження, що Уенсдей потрапила в квест-кімнату, де докази, підказки і злодії дбайливо розставлені по маршруту, лише б дівчина їх не пропустила.

Проте, історії все ще є, чим вас здивувати. Створювачі вирішили продовжити події першого сезону, а тому однокласник-монстр і викладачка-злодійка знову з'являться на екрані. Це маленька, але дуже приємна деталь, яка додає в світ життя. Над детективною частиною також попрацювали. Ваші очікування не раз будуть обмануті, а Уенсдей періодично йде по неправильному шляху, що сильно прикрашає процес пошуку чергового злодія. Правда, до кінця четвертої серії головна проблема здається вирішеною і не дуже зрозуміло, чим Аддамс буде займатися далі, але очевидно, що це теж частина плану, і ефект створено навмисно.

Що ж стосується другорядних героїв, то тут також відбулися зміни. По-перше, сім'я Уенсдей тепер практично живе на території Невермора. Це означає, що фантастичних Мортіші і Гомеса ми будемо бачити значно частіше. Схоже, творці прочитали всі відгуки і точно знають, що у першого сезону вийшло найкраще. Будуть навіть легкі посилання на повнометражні фільми, які помітять найуважніші.

Як і раніше, дует старших Аддамс прекрасний кожну секунду хронометражу. Їх присутність намагалися обґрунтувати історією, однак поки що занадто мало серій, щоб зробити висновок про успіх чи невдачу. Після чотирьох епізодів враження швидше середні. З одного боку, у нас чудова пара акторів, ідеально вписавшихся в образи, з іншого — шиті білими нитками появи, обґрунтування яких залишають бажати кращого. Подивимося, що приготувала друга половина сезону, можливо, наша думка зміниться.

До родини Аддамс додався повзрослілий Пагслі — молодший брат Уенсдей. Хлопчик тільки вступив до школи і йому відведена особиста арка, яка майже ніяк не перетинається з пригодами сестри. Чесно кажучи, такий хід нас швидше розчарував. Пагслі вийшов цікавим персонажем, але не настільки, щоб тягнути на собі окрему гілку історії. А от у парі з сестрою навпаки — він виглядає чудово. Щось нам підказує, що творці також це розуміють і в другій половині сезону варто чекати об'єднання двох дітей Аддамс перед обличчям спільної проблеми.

Особняком стоїть лінія з сиреною Б'янкою і новим директором школи в виконанні Стіва Бушемі (Steve Buscemi). Поки їхня історія здається найменш виразною — директор намагається витрусити з багатих батьків якомога більше грошей для фінансування школи і використовує для цього дар переконання сирени. Все. На серйозного злодія персонаж Бушемі не тягне, та й підводних каменів за чотири серії так і не виникло. Здається, все це було додано ради самої Б'янки, яка вже фігурувала в першому сезоні, а також Стіва Бушемі — відомого актора, органічно доповнившого запам'ятовувальний каст.

Можливо, ви подумаєте, що ми критикуємо серіал, однак це не так. «Уенсдей» все ще дуже захоплює і вирізняється на фоні інших проектів як самої Netflix, так і інших студій. Ідея, авторський підхід Тіма Бертона (Tim Burton) і неймовірно вдалий каст роблять свою справу, тому в успіху продовження можна не сумніватися. Є лише одне "але", яке стало традиційним для всього, що випускає стрімінговий сервіс — повістка. Гарних білих чоловіків відтепер немає зовсім. На роль нового міського шерифа взяли неймовірно повну і очевидно неспортивну афроамериканку, яка самовіддано зображає часту виїзну роботу. Усі центральні особи — також жінки. Доходить до смішного, коли в кадрі стоїть Ортега, жінка-шериф і новий персонаж Тандіве Ньютон (Melanie Thandiwe «Thandie» Newton). Це важлива сцена, в якій не знайшлося місця чоловікові або комусь з європейським обличчям.

Незважаючи на невеликі нарікання, другий сезон «Уенсдей» відмінно справляється з роллю флагмана Netflix. Перша половина другого сезону робить головне — змушує чекати другу. Незважаючи на те, що персонажі здаються трохи застигаючими і незмінними, розслідування маленької дівчинки з чорними косичками все ще чудово обставлені і класно придумані. Продовження «Уенсдей» — це велика і розумна режисерська, акторська і сценарна робота, результат якої такий же значний, як і перший сезон. І навіть новий вірусний танець для повноцінного успіху не знадобився.