10 років Alien: Isolation. Згадуємо найкращу гру у всесвіті «Чужого»

7 жовтня 2014 року вийшла Alien: Isolation. Вона розповідала про події, які розгорнулися між першим і другим фільмами. Головною героїнею стала Аманда, донька Еллен Ріплі, яка також зіткнулася з агресивними ксеноморфами. На честь 10-річного ювілею проєкту ми вирішили згадати, чому цей хорор виявився найкращою грою за «Чужим».

Найперша кінолента про Чужого вийшла в 1979 році. Її зняв Рідлі Скотт (Ridley Scott), який пізніше прославився як режисер «Біжучого по лезу» (Blade Runner) та «Гладіатора» (Gladiator). Пройшло сім років, і вийшло продовження від Джеймса Кемерона (James Cameron), відомого за «Термінатором» (Terminator), «Титаніком» (Titanic) та «Аватаром» (Avatar). Воно отримало назву «Чужі» (Aliens). Саме перші два фільми про ксеноморфів вважаються найкращими в усій серії.

Але якщо картина Скотта — повноцінний хорор, то витвір Кемерона — похмурий бойовик. Практично всі ігри за мотивами орієнтувалися саме на другий фільм. Серед них були шутери, аркади, платформери та тактичні стратегії, де ксеноморфи винищувалися в промислових кількостях. При такому підході Чужі вже не викликали страху.

Alien: Isolation відрізняється від інших відеоігор тим, що створює відчуття протистояння з надзвичайно сильним супротивником, який швидко бігає, може почути головну героїню на величезній відстані та здатний вбити її одним ударом. В результаті ми дійсно опиняємося на місці персонажів самого першого фільму. Але якщо екіпаж Ностромо був приречений, то у нас ще є шанс.

Однак не варто думати, що інші ігри за Чужим не заслуговують вашої уваги. Наприклад, у 2001 році вийшов чудовий шутер Aliens versus Predator 2. Розробниками виступили Monolith Production, які на той момент були відомі за Blood та No One Lives Forever. Пізніше вони випустять дилогію F.E.A.R. У їхній грі за Чужим можна грати за піхотинця, ксеноморфа та Хижака, причому кампанії об'єднані єдиним сюжетом, який продовжує події третього фільму. Звичайно, за 23 роки гра помітно застаріла. Тому якщо ви хочете ознайомитися з нею сьогодні, рекомендуємо встановити мод на графіку.

У 2006 році SEGA придбала права на використання інтелектуальної власності, яка пов'язана з серією Aliens. Через 2 роки видавець доручив розробити гру про ксеноморфа студії Creative Assembly, відомій за глобальними історичними стратегіями. У команди не було досвіду роботи з хорорами, тому вона активно почала запрошувати співробітників інших компаній, від Crytek до Ubisoft. З самого початку планувалося відійти від концепції бойовика і повернутися до хорору в дусі оригінального фільму 1979 року. Для цього були вивчені гігабайти матеріалів зі зйомок, концепт-арти та не використані матеріали. Окрім цього, розробники консультувалися з Террі Роулингсом (Terry Rawlings), монтажером першого «Чужого».

12 лютого 2013 року вийшов шутер Aliens: Colonial Marines. На думку багатьох гравців, він виявився одним із найгірших проектів по Чужим за всю історію. У грі поєднувалися поганий сюжет, нудний геймплей і дурний штучний інтелект, через який ксеноморфи часом в упор не бачили головного героя. Причому гра розроблялася цілих сім років, а на виставках її подавали як потенційно кращий шутер по Чужим. Тому розчарування від кінцевого результату було особливо сильним.

На фоні цього інформація про нову гру серії не викликала ентузіазму. Протягом 2013 року з'являлися неофіційні скріншоти, а повноцінний анонс відбувся 7 січня 2014-го. Журналісти, які ознайомилися з Alien: Isolation, стверджували, що перед нами шедевр, але їх слова залишилися непоміченими. В результаті з проектом спрацював ефект сплячого хіта — його ніхто толком не чекав, а він виявився відмінним. В результаті було продано понад два мільйони копій Alien: Isolation, що зробило її однією з найуспішніших ігор від SEGA за той період часу.

Аманда згадувалася як дитина Еллен Ріплі у фільмі «Чужі». Поки героїня першого фільму була в анабіозі, її донька встигла вирости і прожити довге життя. Гра Alien: Isolation розповідає про долю дівчини. Виявляється, вона шукала свою матір і вирушила на станцію «Севастополь», тому що там виявився бортовий самописець з корабля Ностромо. Однак дані були пошкоджені, а екіпаж піддався нападу ксеноморфів. Більше того, андроїди, які виконують роль обслуговуючого персоналу, раптово стали агресивними і почали нападати на людей. У процесі дії з'ясовуються таємні подробиці про істинну діяльність станції, а її окремі модулі були знищені вибухами. В результаті Аманда опинилася в відкритому космосі, де її випадково виявив космічний корабель.

Якщо вивчати записки і уважно вслухатися в діалоги, то можна побачити повну історію трагедії «Севастополя». Однак назвати сюжет видатним не вийде. При цьому він виконує свою головну задачу — пояснює те, що відбувається на екрані, і акуратно вписує події гри у всесвіт фільмів.

У Alien: Isolation зроблено ставку на густу атмосферу. Можливість зустрічі з Чужим змушує вдивлятися в кожен куточок, оглядати вентиляції, постійно обертатися і поспішно шукати укриття при найменшому шороху. А деякі елементи оточення здалеку нагадують силует ксеноморфа. Причому датчик руху не заспокоює, а створює ще більшу параною, адже за кожною точкою на екрані приладу може ховатися смертельно небезпечний ворог. Атмосфера гри максимально близька до першого фільму.

Хоча дія Alien: Isolation розгортається на станції «Севастополь», її антураж повністю відповідає декораціям корабля «Ностромо» з кіноленти Рідлі Скотта. Але якщо в кінці 70-х пузаті монітори сприймалися як антураж для звичайної наукової фантастики, то в середині 2010-х вони створювали відчуття ретрофутуризму. Іншими словами, перед нами майбутнє очима людей з минулого. У схожому жанрі виступає серія Fallout.

Непоганий сюжет і густа атмосфера — важливі складові, але вони відходять на другий план, коли йдеться про геймплей. Alien: Isolation грамотно чергує жанри, завдяки чому зберігає інтерес на протязі всієї 20-годинної кампанії. На ранньому етапі ми боремося з звичайними супротивниками. Людей можна вбивати точними пострілами з револьвера, а від андроїдів краще втікати, адже на кожного з них потрібно витратити неоправдано багато патронів. При належній спритності можна спробувати зіткнути їх один з одним, а потім добити вижилих.

Поява ксеноморфа повністю змінює правила. Убити його неможливо, сховатися втечею не вийде, тому залишається ховатися в шафках або вентиляції і сподіватися, що він пройде повз. При цьому Чужий може раптово виявити героїню і вбити одним ударом. Причому іноді виникає відчуття, що з часом він стає розумнішим, а сховатися від нього стає все складніше. Наприклад, якщо ви весь час ховалися під столами, то ксеноморф почне частіше зазирати під них.

На допомогу приходить система крафту. З підручних предметів можна зробити звукові генератори, які приваблюють сліпого ксеноморфа. Поки він побіг у бік, можна прошмигнути у нього за спиною. Але додаткові предмети варто використовувати лише в крайньому випадку, адже ресурси суворо обмежені.

Ситуація змінюється, коли Аманда знаходить вогнемет. З його допомогою ви можете відлякати Чужого струменем полум'я. Після цього у вас буде трохи часу, щоб пройти далі. Варто враховувати, що через деякий час монстр нападе знову. Важно слідкувати за об'ємом пального і не витрачати його даремно, інакше ви знову станете вразливими перед ксеноморфом. А на пізніх етапах гри їх буде кілька, тому просто сховатися і перечекати не вдасться.

Також варто згадати лицьохватів, які стрибають на обличчя людям, щоб відкласти личинку. Їхня поведінка нагадує хедкрабів з серії Half-Life, з тією лише різницею, що перший же стрибок виявиться смертельним для головної героїні. Маленькі монстри гинуть від першого ж пострілу з револьвера, однак гучний звук привертає дорослу особину.

Alien: Isolation отримала сім DLC. Найбільш цікавими нам здалися два з них. Перше називається Crew Expendable («Команда смертників»). Воно присвячене екіпажу «Ностромо». Грати належить за Еллен, Далласа або Паркера. Ваше завдання — загнати ксеноморфа в шлюз. Друге доповнення під назвою Last Survivor («Остання вижила») присвячене Ріплі, яка повинна активувати систему знищення Ностромо. На нашу думку, для фанатів фільму ці DLC обов'язкові до проходження. Інші епізоди присвячені різним персонажам Alien: Isolation, які намагаються протистояти ксеноморфу до прибуття Аманди. Грати в них варто тим, кому здалося мало основної одиночної кампанії.

За минулі 10 років вийшло багато хоррорів. Однак прямих аналогів у Alien: Isolation не з'явилося досі. Вона і сьогодні залишається унікальним представником жанру. На нашу думку, ознайомитися з нею варто не лише фанатам фільмів про ксеноморфа, але й взагалі всім, хто любить страшні ігри.

А завдяки унікальному ретрофутуристичному стилю Alien: Isolation анітрохи не застаріла зовні. У 2019 році вона вийшла на Nintendo Switch, а на PS5 та Xbox Series проєкт доступний за зворотною сумісністю.

***

А ви грали в Alien: Isolation? Чи лише плануєте ознайомитися в майбутньому? Діліться думками в коментарях!