Ігри серії Doom від найгірших до найкращих

Doom — один із найзначніших шутерів в ігровій індустрії. Оригінальна гра 1993 року сформувала жанр у його сучасному вигляді, а останні дві частини серії повернули інтерес до класичних екшенів від першої особи. Але під цим брендом виходили й сумнівні проекти, про які сьогодні мало хто знає. У цій статті ми згадаємо всі ігри, які носять назву Doom, від відверто невдалих до справжніх шедеврів.

У нульових багато відомих ігрових серій отримали спін-оффи для мобільних телефонів. Doom не стала винятком. Перше відгалуження вийшло ще в 2005-му. Воно спиралося на події третьої частини, але зовні нагадувало оригінальну дилогію. Геймплейно перед нами покрокова RPG, в якій, окрім звичних битв з демонами, було багато розмов з NPC. У свій час це був непоганий проект для стільникових телефонів, але з часом він не представляє жодної цінності. Схожа ситуація сталася з його прямим сиквелом, реліз якого відбувся в 2009 році.

Ще одна гра для телефонів, цього разу — для пристроїв на базі iOS та Android. Mighty Doom — простенький скролл-шутер з видом зверху, де ми граємо за іграшкового Катувальника Рока. Від колишньої похмурості не залишилося й сліду — тут яскрава кольорова гамма і милі монстри в якості супротивників. Проект хвалили за дизайн і геймплей, але критикували за агресивну монетизацію і відсутність нових ідей. Проте, запустити Mighty Doom зараз буде проблематично, адже сервери закриті, а проект видалено з Google Play та AppStore.

Найперша частина серії Doom перевидана на всіх консолях, які були актуальні в середині 90-х. Однак ті порти, які вийшли на PlayStation 1, Sega 32X, SNES та Atari Yuguar, являли собою погіршені варіанти PC-версії гри, тому в рамках цієї статті вони не заслуговують нашої уваги.

Doom 64 — зовсім інша справа. Спочатку вона була ексклюзивом Nintendo 64, яку розробила Midway Games, відома за першими частинами Mortal Kombat. Вона випустила дійсно похмуру гру, яка створювала відчуття хоррор-шутера. Дизайн монстрів став більш моторошним, бадьорий рок змінився на атмосферний ембієнт, а розгледіти щось за межами кількох метрів було неможливо — сказывалося обмеження консолі. В результаті нам, як у першій Silent Hill, доводилося вдивлятися в невідомість і постійно чекати появи демонів.

У 2020 році Doom 64 стала доступною на всіх актуальних платформах. Однак, на нашу думку, до звання золотої класики вона не дотягує. Це просто непоганий для свого часу шутер, не більше того.

Виникає відчуття, що під час розробки третьої частини id Software орієнтувалася саме на Doom 64, а не на оригінальну дилогію. Вона вийшла темною, похмурою і справді страшною. Демони тут чекали головного героя в темряві і нападали з-за спини, а також з'являлися в найнеочікуваніших місцях. Причому ліхтарик у Doom 3 виступає як окрема зброя, тому періодично ви будете ставати перед вибором — або освітлювати приміщення без можливості відкрити вогонь, або стріляти наосліп.

Подібна механіка сподобалася далеко не всім. І навіть передова графіка і прекрасно реалізоване озброєння не врятували гру від гніву фанатів. А випущений в тому ж 2004 році Painkiller здався набагато ближчим до перших двох Doom, ніж офіційна третя частина. Лише через роки цінителі шутерів розпробували її і визнали, що вона по-своєму унікальна. Якщо ви вирішите ознайомитися з нею зараз, настійно рекомендуємо скачати оригінал, а не перевидання BFG Edition, в якому вбита левова частка атмосфери.

Детальніше про Doom 3 ми розповіли в окремій статті.

Між третьою і четвертою частинами Doom пройшло 12 років. Не дивно, що id Software вирішила влаштувати перезапуск серії. По суті, вона повернулася до початкової концепції, але вже на сучасних технологіях. І вийшло просто відмінно!

Перед нами класичний «м'ясний» шутер з елементами ближнього бою. Противників належить не лише різати бензопилою, але й добивати в рукопашних сутичках. Це трохи сповільнює динаміку, однак не псує відчуття від гри, адже більшу частину часу ви будете боротися з демонами за допомогою вогнепальної зброї. Як і в попередніх частинах серії, головний герой може носити з собою цілий арсенал класичної зброї, від дробовика і автомата до плазмогана і фірмової BFG.

У приквелі до гри 2016 року id Software додали щит і розширили можливості ближнього бою. Механіка справді перетворилася — ми змушені частіше переходити в оборону і вчитися парирувати атаки демонів. У арсеналі зустрічаються як звичні стволи в дусі двоствольного супердробовика і гранатомета, так і екзотичні, наприклад, протикач, який стріляє цвяхами.

Паралелі з Painkiller відчуваються і в декораціях, адже нам пропонують боротися з демонами в антуражі середньовічних замків і готичних храмів. А базовий геймплей урізноманітнили за рахунок польотів на драконах і управління важким екзоскелетом. Вийшло непогано, але боротися на своїх двох все ж набагато цікавіше. Також можна відзначити посилання на міфологію Говарда Філліпса Лавкрафта (Howard Phillips Lovecraft), які чудово вписалися в новий сеттинг.

Деталі — в нашому огляді.

У прямому продовженні Doom (2016) розробники пішли на цікаві експерименти. Його ключова особливість полягає в переробленій механіці. Тепер під час бою вам доведеться враховувати сильні і слабкі сторони кожного противника — одних потрібно ловити на контратаках, по інших стріляти з підствольного гранатомета, а третім варто цілитися точно в голову. Добивання і використання бензопили — тактичні прийоми, які дозволяють отримати додаткові патрони і аптечки.

В результаті кожна сутичка перетворюється на непросту головоломку, де важливо не лише влучно стріляти, але й дотримуватися певної тактики. Причому з часом з'являються нові типи ворогів, і вони прибувають на місцеві арени в величезних кількостях.

Першу частину серії Doom можна назвати найреволюційнішим шутером в історії. Представники цього жанру виходили і раніше, але саме проект 1993 року від id Software зробив «стрілялки» від першої особи популярними та затребуваними. Протягом багатьох років всі шутери називали «думами», як зараз підгузники іменують «памперсами», а позашляховики — «джипами».

Джон Кармак (John D. Carmack) придумав технологію, яка дозволяла створювати псевдотривимірне оточення і швидко обробляти інформацію на не найпотужнішому залізі. А Джон Ромеро (Alfonso John Romero) намалював якісні рівні, які по максимуму використовували можливості рушія id Tech 1. Окрім одиночної кампанії, в грі є кооперативний режим і мультиплеер, де гравці змагаються один з одним. Для початку 90-х все це здавалося чимось зовсім новим.

Звичайно, до 2025 року Doom помітно застаріла. Проте ми все ж рекомендуємо ознайомитися з класикою, якщо ви її пропустили. Можете скористатися перевиданням і запустити його на портативній консолі з її маленьким екраном, який згладить недоліки графіки. Або встановіть мод Brutal Doom. Завдяки йому те, що відбувається, стане ще більш кривавим і жорстоким.

Формально другу Doom можна вважати набором додаткових рівнів до першої частини з єдиною новою зброєю — двоствольним дробовиком. Проте сюжетна кампанія Hell on Earth виявилася значно кращою, ніж те, що пропонував оригінал 1993 року. Битися з натуральними натовпами демонів доведеться на справді цікавих і продуманих рівнях. При цьому сучасний гравець ризикує заблукати в місцевих лабіринтах. Але він, безумовно, отримає величезне задоволення, коли все ж зрозуміє, куди потрібно йти і що робити.

***

А яка частина серії Doom сподобалася більше за все саме вам? Діліться думками в коментарях!