Прев'ю Throne and Liberty. Ще одна обрусіла корейська MMO

Наігравши 10 годин у Throne and Liberty, я, автор цих рядків, зрозумів, що це MMO, яка цікава не боївкою чи сюжетом, а масштабом, картинкою і дорогою постановкою світу. Як тільки гра випускає тебе з стартових коридорів, вона починає захоплювати видами, вертикальністю локацій, гігантськими просторами і відчуттями, що перед тобою саме великий онлайн світ, а не набір арен, зшитих квестами. Сюжет у перші години працює провідником по світу, а не як історія, що змушує переживати за персонажів.

На самому початку гра досить жорстко веде тебе по сюжетній лінії і паралельно підкидає локальні завдання і активності, щоб ти не просто бігав по основному квесту, а поступово знайомився з картою, її точками інтересу і місцевими активностями. По структурі це типова корейська MMO: поговорив, вбив пачку мобів, перейшов далі, закрив наступний шматок маршруту, знову побився, потім отримав нову порцію систем поверх відкритих. Якщо вам в цілому цікаві подібні проекти free-to-play, раджу подивитися добірку найкращі безкоштовні ігри на ПК у 2026 році.

Тобто в перші 10 годин гра в основному вчить тебе трьом речам: як рухатися по світу, як зібрати свій билд і як не загубитися в кількості систем, які сиплються на тебе помітно швидше, ніж встигаєш їх переварити.

Бої у мене спочатку викликали змішані відчуття: на старті вони здаються важкуватими, трохи в'язкими і не відразу показують, навіщо в них взагалі вникати. Але чим далі просуваєшся, тим звичніше дає про себе знати головна особливість бойової системи: тут стиль гри будується не навколо жорстко заданого класу, а за допомогою двох видів зброї, між якими потрібно перемикатися.

Ще сподобалося, що гра змушує слідкувати за ворогом через таймінги парирування, так що навіть ранні бої не зводяться тільки до «спаму» однієї кнопки ухилення. У місцевих боях непоганий ритм: вороги наносять сильні атаки, які тим не менш легко читаються, а від гравця вимагається вчасно реагувати на те, що відбувається. Іменно це в перші години і не дає боївці перетворитися на рутину, хоча на звичайних мобах її монотонність з часом все ж починає відчуватися.

Як згадувалося вище, зброя в Throne and Liberty не просто змінює анімації, вона задає твою роль, а решта прокачки закріплює цей вибір. Тому я досить швидко зрозумів, що розпорошуватися на початку тут шкідливо. Коли перестав метатися між різними варіантами і зосередився на одному, гра стала набагато кращою: з'явився темп, а ротація скілів почала відчуватися цілісною.

Додатково все це починає працювати краще ще й тому, що гра постійно змушує дивитися не тільки на панель умінь, але й на самого ворога. Чим ясніше я розумів свій набір зброї, тим простіше ставало ловити таймінги блоку, зчитувати важкі атаки і в цілому відчувати, коли потрібно тиснути, а коли краще перечекати.

Окремо мені сподобалася система спеціалізацій навичок: вона не просто підкручує цифри, а реально змінює поведінку здібностей. Одні модифікації прискорюють застосування, інші змінюють логіку використання, треті дають більше свободи в русі під час касту. Вже в перші години я зрозумів головне: далі гра буде тримати не сюжетом, а тим, наскільки цікаво збирати і докручувати свій билд. А якщо вам в цілому подобається жанр RPG, у нас є окремий ТОП-75 найкращих рольових ігор (RPG) на ПК і консолях.

А тепер поругаємо. На жаль, Throne and Liberty намагається завалити геймера всіма своїми системами якомога раніше. Ти тільки встигаєш звикнути до однієї механіки, як гра вже підсовує наступну: прокачку шмота, покращення навичок, налаштування билда, Амитончики (корисні супутники-питомці) і ще пару речей, про які легко забути, поки просто граєш. Через це перші години тут потрібні не тільки для знайомства з світом, але й для того, щоб просто освоїтися і усвідомити всю варіативність можливостей.

Одна з найвдаліших ранніх механік — система перетворення. Тут немає звичайних маунтів: персонаж сам приймає форму для бігу, планування або плавання, завдяки чому пересування відчувається не окремою функцією, а частиною самого світу. На практиці це працює гармонійно: карта стає не просто великою, а багатошаровою — гра постійно підштовхує використовувати висоту, уступи і польотну форму для переміщення. Механіка не виглядає революцією, але без неї досліджувати світ було б в рази нудніше. До слова, схожі проекти з акцентом на дослідження ми зібрали в добірці найкращих ігор з відкритим світом для слабких ПК і ноутбуків.

У свою чергу Амитончики в перші години виглядають як декоративні супутники, але швидко з'ясовується, що вони вбудовані в прогресію і навіть можуть добувати ресурси через експедиції.

Стартові квести навряд чи стануть тим, що змусить вас закохатися в гру. В основному вони максимально звичайні: вбий, поговори, добіжи до точки, закрий локальну ціль, перейди в наступну частину регіону — історія слугує скоріше клеєм між бойовою складовою і дослідженням. Але завдяки світу, музиці, лор-вставкам і загальному дорогому поданню геймплей не здається таким вже монотонним. Плюс гра все час підкидає побічні дрібниці, додаткові завдання і активності, так що зовсім порожнім шлях по світу не здається. Throne and Liberty спочатку — це дуже красиво оформлений коридор з прокачки, фарму і поступового освоєння систем. Якщо ж хочеться чогось більш дружелюбного до слабкого заліза, зверніть увагу на найкращі RPG для слабких ПК і ноутбуків у 2026 році.

Сюжет у мене не викликав якогось сильного відгуку. У ньому є нормальні ідеї і спроба зробити героя не просто мовчазним спостерігачем, а особистістю, але історія занадто часто кудись поспішає і перескакує між подіями. Через це до самого світу я прив'язався швидше, ніж до персонажів.

Прямо зараз продаються набори раннього доступу (тут вони зветься стартовими). Найдешевший, «Дослідник», обійдеться в 899 гривень. За ці гроші вам дадуть преміум-статус («Благословення Солізіума») на тиждень, 5 рівнів бойового пропуску і можливість пустити в гру пару друзів по промокодах. Далі цінник злітає: «Покровитель» за 2498 гривень, «Завойовник» майже за 5000 гривень, і, нарешті, максимальний набір «Суверен», який коштує шалені 9996 гривень. За таку суму вам нададуть купу косметики (скіни на зброю, питомців-морфів), преміум майже на два місяці і можливість закріпити назву гільдії.

ОБТ української версії стартує вже зовсім скоро, 19 травня 2026 року. Найважливіше — вайпа після нього вже не буде. Якщо ви купили будь-який з наборів передзамовлення, то з 12 по 18 травня вас пустять у гру заздалегідь: грати ви ще не зможете, але зате вийде створити персонажа в редакторі і зайняти класний нікнейм.

В перші 10 годин Throne and Liberty вражає світом, зачіпає ідеєю безкласової збірки через зброю, підкидає вдалу механіку парирування і дає приємне відчуття пересування через перетворення, але при цьому страждає від повторюваних боїв, перевантаження системами і досить утилітарної квестової структури.

Перші години не намагаються відразу зацікавити сюжетом. Їх завдання — поступово ввести гравця в бойову систему, прокачку і соціальні механіки. Робить гра це не завжди гладко, зате ближче до серйозних босів і данжів стає зрозуміло, ради чого все затівалося.