Прев’ю Throne and Liberty. Ще одна русифікована корейська MMO

Провівши 10 годин у Throne and Liberty, я, автор цих рядків, зрозумів, що ця MMO цікава не бойовою системою чи сюжетом, а масштабом, візуальною складовою та дорогою постановкою світу. Щойно гра випускає тебе зі стартових коридорів, вона починає захоплювати краєвидами, вертикальністю локацій, гігантськими просторами та відчуттям, що перед тобою саме великий онлайн-світ, а не набір арен, з’єднаних квестами. У перші години сюжет слугує провідником світом, а не історією, що змушує переживати за персонажів.

На самому початку гра досить жорстко веде тебе сюжетом і паралельно підкидає локальні завдання та активності, щоб ти не просто біг за основним квестом, а поступово знайомився з мапою, її цікавими місцями та місцевими активностями. За структурою це типова корейська MMO: поговорив, убив групу мобів, рушив далі, виконав наступну частину маршруту, знову побився, а потім отримав нову порцію систем поверх уже відкритих. Якщо вас загалом цікавлять подібні безкоштовні проєкти, раджу переглянути добірку найкращих безкоштовних ігор на ПК у 2026 році.

Тобто в перші 10 годин гра переважно навчає трьох речей: як пересуватися світом, як зібрати свій білд і як не загубитися серед систем, які сиплються на тебе значно швидше, ніж ти встигаєш їх опанувати.

Спершу бойова система викликала в мене змішані відчуття: на старті вона здається важкуватою, трохи в’язкою і не одразу дає зрозуміти, навіщо взагалі в ній розбиратися. Але що далі просуваєшся, то виразніше проявляється головна особливість бойової системи: стиль гри тут будується не навколо жорстко визначеного класу, а на використанні двох видів зброї, між якими потрібно перемикатися.

Мені також сподобалося, що гра змушує стежити за ворогом і влучно парирувати, тож навіть ранні сутички не зводяться до «спаму» однією кнопкою ухилення. Місцеві бої мають непоганий ритм: вороги завдають сильних, але водночас добре помітних атак, а гравцеві потрібно вчасно реагувати на події. Саме це в перші години не дає бойовій системі перетворитися на рутину, хоча з часом її одноманітність усе ж починає відчуватися під час битв зі звичайними мобами.

Як уже згадувалося, зброя в Throne and Liberty не просто змінює анімації — вона визначає твою роль, а решта прокачування закріплює цей вибір. Тому я швидко зрозумів, що на початку не варто розпорошуватися. Коли я перестав метатися між різними варіантами й зосередився на одному, гра стала значно кращою: з’явився темп, а ротація навичок почала сприйматися як цілісна система.

Усе це починає працювати ще краще, бо гра постійно змушує дивитися не лише на панель умінь, а й на самого ворога. Що краще я розумів свій набір зброї, то простіше було вловлювати моменти для блокування, розпізнавати потужні атаки й загалом відчувати, коли потрібно тиснути, а коли краще перечекати.

Окремо мені сподобалася система спеціалізацій навичок: вона не просто підкручує числа, а справді змінює поведінку здібностей. Одні модифікації пришвидшують застосування, інші змінюють принцип використання, треті дають більше свободи пересування під час застосування. Уже в перші години я зрозумів головне: надалі гра триматиме не сюжетом, а тим, наскільки цікаво збирати й налаштовувати свій білд. А якщо вам загалом подобається жанр RPG, у нас є окремий ТОП-75 найкращих рольових ігор (RPG) на ПК і консолях.

А тепер покритикуймо. На жаль, Throne and Liberty намагається якомога раніше завалити гравця всіма своїми системами. Ти лише встигаєш звикнути до однієї механіки, як гра вже підсовує наступну: прокачування спорядження, покращення навичок, налаштування білда, Амітончиків (корисних супутників-вихованців) і ще кількох речей, про які легко забути, просто граючи. Через це перші години потрібні не лише для знайомства зі світом, а й для того, щоб просто освоїтися та зрозуміти весь спектр можливостей.

Одна з найвдаліших ранніх механік — система перевтілення. Тут немає звичайних маунтів: персонаж сам набуває форми для бігу, планерування чи плавання, завдяки чому пересування сприймається не як окрема функція, а як частина самого світу. На практиці це працює гармонійно: мапа стає не просто великою, а багатошаровою — гра постійно заохочує використовувати висоту, виступи та форму для польоту. Механіка не здається революційною, але без неї досліджувати світ було б у рази нудніше. До речі, схожі проєкти з акцентом на дослідження ми зібрали в добірці найкращих ігор із відкритим світом для слабких ПК і ноутбуків.

Амітончики в перші години здаються декоративними супутниками, але швидко з’ясовується, що вони вплетені в прогресію і навіть можуть добувати ресурси під час експедицій.

Стартові квести навряд чи змусять вас закохатися в гру. Переважно вони максимально звичайні: убити, поговорити, дістатися до точки, виконати локальне завдання, перейти до наступної частини регіону — історія радше слугує сполучною ланкою між боями та дослідженням. Але завдяки світу, музиці, уривкам лору та загалом дорогій постановці ігровий процес не здається аж таким одноманітним. До того ж гра постійно підкидає побічні дрібниці, додаткові завдання й активності, тож мандрівка світом не здається зовсім порожньою. На початку Throne and Liberty — це дуже красиво оформлений коридор із прокачування, фарму та поступового освоєння систем. Якщо ж хочеться чогось, що краще підійде для слабкого заліза, зверніть увагу на найкращі RPG для слабких ПК і ноутбуків у 2026 році.

Сюжет не викликав у мене особливого відгуку. У ньому є непогані ідеї та спроба зробити героя не просто мовчазним спостерігачем, а особистістю, проте історія надто часто кудись поспішає й перестрибує між подіями. Через це я швидше прив’язався до самого світу, ніж до персонажів.

Зараз продаються набори раннього доступу (тут їх називають стартовими). Найдешевший, «Дослідник», коштуватиме 899 рублів. За ці гроші ви отримаєте преміум-статус («Благословення Солізіуму») на тиждень, 5 рівнів бойової перепустки та можливість запросити в гру кількох друзів за промокодами. Далі ціни зростають: «Покровитель» за 2498 рублів, «Завойовник» майже за 5000 рублів і, нарешті, найдорожчий набір «Суверен», який коштує шалені 9996 рублів. За таку суму вам відсиплють гору косметики (скіни для зброї та вихованців-морфів), майже два місяці преміум-статусу й можливість закріпити назву гільдії.

ЗБТ російської версії стартує вже зовсім скоро — 19 травня 2026 року. Найважливіше: після нього вайпу вже не буде. Якщо ви придбали будь-який набір передзамовлення, то з 12 до 18 травня вас пустять у гру раніше: грати ви ще не зможете, зате зможете створити персонажа в редакторі й зайняти крутий нікнейм.

У перші 10 годин Throne and Liberty вражає світом, захоплює ідеєю безкласової збірки на основі зброї, пропонує вдалу механіку парирування та приємне відчуття пересування завдяки перевтіленням, але водночас страждає від повторюваних боїв, надлишку систем і доволі утилітарної структури квестів.

Перші години не намагаються відразу захопити сюжетом. Їхнє завдання — поступово познайомити гравця з бойовою системою, прокачуванням і соціальними механіками. Гра робить це не завжди плавно, зате ближче до серйозних босів і підземель стає зрозуміло, заради чого все це було.