Прев’ю Breathedge 2. Чоловік, курка й відкритий космос

Після доволі успішної першої частини пригод «звичайного чоловіка в космосі» розробники з RedRuins Softworks представили публіці сиквел — Breathedge 2, що вийшов у ранньому доступі. Наразі для проходження доступна перша глава майбутньої масштабної пригоди.

Чи зберегло продовження дух і геймплейну основу оригіналу? Чи виправило недоліки й суттєві мінуси, на які вказували гравці? І головне — до чого тут курка?.. Відповіді на ці та інші запитання — просто зараз!

Сиквел безпосередньо пов’язаний із подіями першої частини, але водночас не намагається відтворити її історію один в один. Після глобальної катастрофи людство продовжує існувати в хаотичному космосі, а героєві знову доводиться давати раду наслідкам масштабної аварії. Однак цього разу сюжет переносить нас до нової ділянки космосу, а звична тема виживання серед уламків набуває більшого розмаху.

У центрі подій знову опиняється безіменний чоловік, якому доводиться виживати посеред космосу без належної інфраструктури й за обмежених запасів ресурсів. Замість готової бази тепер маємо пошкоджений потяг, що завмер посеред величезної області, яку належить дослідити. Сюжет постійно пов’язує ці обставини з ігровими механіками: щоб просунутися далі, доведеться ремонтувати обладнання, шукати ресурси, вивчати довкілля й поступово вдосконалювати спорядження.

Водночас Breathedge 2 не вимагає від гравця пам’ятати (чи знати) весь сюжет оригіналу. Гра зберігає спільний всесвіт, знайомий абсурдний гумор і концепцію космічного виживання, але пропонує нові обставини й персонажів. До речі, знаменита безсмертна курочка — ключова супутниця головного героя — теж на місці. Знайомі елементи радше поєднують дві гри, аніж є обов’язковою умовою для розуміння подій.

Ігровий цикл теж залишився незмінним: вирушаємо в космос, збираємо ресурси, повертаємося до потяга, створюємо нові інструменти й за їхньою допомогою дістаємося раніше недоступних локацій. На відміну від першої частини, де доводилося значно частіше бурити поклади руди, тут багато корисних матеріалів потрібно добувати просто з довкілля: зривати люки аварійних шахт, розбирати непрацюючих роботів тощо.

Такий підхід добре вписується в ігровий цикл: космос перетворюється на величезне звалище, яке поступово доводиться розбирати на частини. Проблеми виникають, коли для важливого рецепта бракує однієї-двох одиниць певного ресурсу. Тоді доводиться знову обстежувати вже зачищені ділянки й буквально займатися «піксель-хантингом».

У результаті збирання ресурсів залишає подвійне враження. Поки відкриваєш нову територію, воно органічно доповнює дослідження. Та щойно гра вимагає конкретний компонент для чергового завдання, починається рутинний пошук серед десятків схожих об’єктів.

Головним обмеженням під час експедицій у невагомості стає кисень. Що далі відходиш від безпечних зон, то ретельніше доводиться планувати маршрут. Потрібно заздалегідь знати, де розташована наступна точка поповнення запасів, скільки часу піде на збирання ресурсів і коли час повертатися. Кисень поповнюється на спеціальних станціях, які виробляють його з льоду. Лід же видобувають із крижаних брил, що рясно розкидані навколо.

Окрім кисню, потрібно стежити за рівнями голоду, спраги й утоми. На початку вони спадали надто швидко, тож в одному з патчів розробники трохи переробили систему. Це чудовий приклад того, як ранній доступ дає змогу коригувати баланс просто під час розробки.

Крафт у Breathedge 2 зосереджений переважно на інструментах і вдосконаленнях. Нові гаджети відкривають доступ до об’єктів, які раніше доводилося оминати, а покращення дають змогу довше (і комфортніше) подорожувати космосом. Завдяки цій системі дослідження має зрозумілу мотивацію: кожен новий компонент наближає гравця до наступного вдосконалення, а воно відкриває ще частину локації.

У сиквелі з’явилися повноцінні сутички з противниками: тепер доводиться боротися не лише зі стаціонарними пастками й турелями, а й із рухливими ворогами та агресивними роботами. Вони часто трапляються під час подорожей, тож повністю ігнорувати бойову систему не вийде.

У нинішньому вигляді бої помітно поступаються дослідженню. Ближньому бою бракує відчутної ваги зброї, а влучання не завжди дають достатньо зрозумілий зворотний зв’язок. Стрілянина відчувається краще, проте поки що сприймається радше як допоміжний, другорядний елемент.

Важливо уточнити: гра не зосереджена на битвах. Основну частину часу проходження все ж займають дослідження космосу, збирання ресурсів і розвиток. Наразі бойова система лише на початковому етапі — якщо її допрацюють і вдосконалять, Breathedge 2 від цього лише виграє.

Сюжет першої глави постійно поєднує різні ігрові системи. Доведеться ремонтувати обладнання, шукати відсутні деталі, запускати інфраструктуру й досліджувати різноманітні закутки локацій. Спочатку це працює добре: завдання спонукають вивчати механіки, а не просто бігти за маркерами.

Однак згодом цілі квестів стають циклічними: знайти об’єкт, з’ясувати, чого йому бракує для роботи, вирушити по компоненти, повернутися й полагодити. У підсумку завдання здаються механічною рутиною, яка трохи руйнує занурення.

Breathedge 2 вже зараз демонструє цілком робочу основу, яка здатна захопити шанувальників жанру. Найкраще, на мою думку, працює дослідження: довкілля постійно дивує новими об’єктами, різноманіття ресурсів дає зрозумілу мотивацію для експедицій, а вдосконалення поступово розширюють доступну територію. Крафт так само природно вписаний у цей цикл. А фірмовий гумор, який часто балансує на межі, залишається важливою частиною пригоди.

Бої виглядають значно слабше: їм бракує ваги й виразності. Завдання часом повторюють ту саму схему, а пошук конкретних ресурсів може перетворити дослідження на рутину. Головне обмеження зараз — масштаб. Перша глава пропонує достатньо контенту, щоб зрозуміти напрям розробки, але поки не дає змоги оцінити повноцінну структуру сиквелу.

Перед нами міцна основа для пригодницької гри про виживання, яка лише починає розкривати свій потенціал. Фінальне враження значною мірою залежатиме від того, що студія RedRuins збудує на цій основі.