Vice City — час повертатися додому

Vice City — час повертатися додому

RomanBlock
Сьогодні, 17:10

У далекому 2002 році багато хто з нас уперше отримав змогу зануритися в незабутню атмосферу Маямі 80-х. Згадаймо, як це було.

Із похмурого Liberty City до сонячного Vice City

Після першої тривимірної GTA III рок-зірки закріпили свій перший успіх, випустивши GTA: Vice City. Обидві гри використовували той самий рушій — RenderWare.

Однак GTA: Vice City увібрала найкраще з GTA III, удосконалила технічні аспекти попереднього проєкту й стала головною грою свого покоління.

Те, що не вдалося реалізувати в «трійці», вдалося втілити у «васьці». Зокрема, вдосконалили потокове завантаження світу — рішення, що допомогло подолати технічні обмеження PS2:

«Ми просто не могли вмістити всю мапу GTA 3 у пам’ять PS2. Потокове завантаження передбачає завантаження моделей із DVD у міру пересування гравця. Це було найскладніше технічне завдання під час розробки GTA 3, а код для нього написав Адам Фаулер.»

«Що ближче моделі розташовані одна до одної на DVD, то швидше вони завантажуються. Річ у тім, що головці DVD доводиться прискорюватися й уповільнюватися, коли вона переходить на іншу доріжку. Адам намагався розміщувати близькі в місті моделі так само близько одна до одної на DVD.»

«Навіть після ефективного розміщення моделей на DVD швидкості все ще бракувало. Гравці бачили моделі будівель із низькою деталізацією, а часом дороги взагалі зникали. У якийсь момент ми вже не могли пришвидшити потокове завантаження. Нам нічого не залишалося, крім як сповільнити гравця.»

«Спочатку в Портленді через увесь острів пролягала довга пряма дорога. Це був найгірший сценарій: гравець міг їхати дуже швидко, а нам потрібно було завантажувати безліч будівель. Художники змінили планування доріг, щоб сповільнити гравця.»
— Оббі Вермей, колишній технічний директор Rockstar North, про потокове завантаження в GTA III

Головним технічним проривом Vice City порівняно з GTA III стало краще стиснення ресурсів і адаптивне завантаження деталей, яке вимикало високодеталізовані моделі будівель під час польоту. Завдяки цьому гравці отримали повноцінні літаки й гелікоптери, яких не було в GTA III (хіба що маленький Dodo) через ризик побачити «дірки» у світі*.

* — насправді повноцінні літаки в GTA III вирішили не додавати ще й тому, що незадовго до виходу гри сталася трагедія 11 вересня. Гра, у якій можна було б врізатися літаком у будівлі, привернула б тоді надто багато негативної уваги.

«Вайс-Сіті зараз — золоте дно»

Хоча у прологу Сонні Фореллі говорить цю фразу саме про ігрове місто, вона виявилася доречною і в реальному житті: у рік виходу гра стала найбільш продаваною на консолях (лише на PS2 продали приблизно 5,8 млн копій). І цілком заслужено, адже розробники доклали до проєкту колосальних зусиль.

Уже за першу добу продали 500 000 копій, а до кінця другого дня після виходу — 1,4 млн. На той час гра стала найшвидше продаваною в історії.

Світові агрегатори оцінили гру щонайменше на 9/10. Так вона й піднялася на вершину.

Чим же прекрасна Vice City?

«Місто пороку» займає лише 4,25 квадратного кілометра, але кожен його дюйм допомагає нам відчути себе в тій самій епосі: неонові вогні, величезний пляж, сонячні відблиски, спекотний клімат Флориди, одяг перехожих... Перелік можна продовжувати довго. Я навіть не згадуватиму сатиру в розмовних радіопередачах, яка також передає дух часу, — це тема для окремої статті. Усе це відтворює атмосферу Маямі 80-х, а в певних колах місто навіть жартома називають «Вайб-Сіті».

GTA VC надихалася такими творами, як «Обличчя зі шрамом» (у грі чимало прямих відсилань до фільму Браяна Де Пальми) та «Поліція Маямі», і вже цілком упевнено може стати з ними в один ряд за вмінням передати атмосферу тієї доби.

Раз уже згадав радіостанції, варто поговорити про них окремо. У творінні Rockstar Games є 9 радіостанцій:

  • VCPR (Vice City Public Radio) — розмовна радіостанція, що порушує суспільно-політичні теми
  • K-Chat — розмовна радіостанція з ток-шоу.
  • Flash FM — попмузика тієї доби.
  • Emotion 98.3 — ліричний софт-рок.
  • Wave 103 — синті-поп і нова хвиля.
  • WildStyle — хіп-хоп та електронна музика.
  • V-Rock — рок і метал.
  • Fever 105 — соул, фанк, R&B.
  • Espantoso — латиноамериканська музика.

На жаль, гравцям, які не знають англійської, не так просто оцінити принадність перших двох згаданих радіостанцій. На щастя, тепер є русифікатор від GamesVoice (мені не доводилося ним користуватися, тож не можу оцінити його якість).

Поки писав цей текст, я задумався, скільки часу знадобиться, щоб об’їхати всю мапу VC. Достовірної інформації в інтернеті не знайшов, тож перевірив сам.

Я ввічливо позичив у якогось бідолахи знайшов на Оушен-Біч (там відбувається перше збереження гри) свою улюблену машину Sabre. Вона здалася мені підхожою для експерименту, адже це не найшвидше авто, але й не повільний скутер Faggio (до речі, його назва — гра слів із непристойним словом), який завжди можна знайти біля офісу Кена Розенберга.

Правило було просте: їхати лише дорогами, не надто пошкоджувати Sabre й оминати глухі кути.

Я засік час двічі: для найкоротшого маршруту між двома максимально віддаленими районами та для поїздки по всьому периметру мапи. У дитинстві я б не повірив отриманим результатам:

  • Крайні точки — 2:28
  • Периметр — 8:10

Кажуть, якщо їздити, як NPC, суворо дотримуючись правил, то об’їзд периметра триватиме понад пів години. Та якщо вже наважитися на таке й зупинятися на кожному червоному світлофорі, від нудьги врятує радіо: щоб прослухати повний цикл кожної станції, знадобиться понад 10 годин реального часу (це стосується версії гри 2002 року; у перевиданні The Definitive Edition деякі треки вирізали).

{poll8758}

Чи справді The Definitive Edition така погана?

Свого часу значно менше критики дістав мобільний порт гри про Томмі Версетті. Дехто навіть скаржився на сенсорне керування... Якби вони знали, що у 2021 році вийде величне й жахливе The Definitive Edition, то приберегли б гнів для значно страшнішого чудовиська...

«Зіпсований ремастер», «Дефектне видання», «Головний провал 2021 року», «0,4/10 на Metacritic» та інші компліменти були всюди. Уся трилогія виявилася зневажливою до культових оригінальних ігор, і лише поодинокі моменти покращили ігровий досвід.

Я пройшов дві з трьох ігор, що увійшли до «дефективного видання», — VC і SA, — і можу сказати, що «найкращою з найгірших» виявилася саме Vice City. Освітлення й трава справді можуть трохи відвернути увагу від обурення через жахливо відтворені обличчя NPC і сюжетних персонажів. Дощ, який став окремим приводом для насмішок, давно виправили, і тепер він уже не так нагадує молоко. Тут досі можна провести час, просто катаючись містом, слухаючи чудову музику тієї доби й часом навіть отримуючи від цього задоволення. До речі, саме в ремастері я проводив свій експеримент. Навіть така версія не змогла остаточно вбити атмосферу Vice City — настільки сильний оригінал. Так, The Definitive Edition недосконала, а може, й погана, але часом у ній проблискує щось прекрасне.

GTA VI

Уже вийшла нова гра покоління, події якої відбуваються в місті, яке ми так полюбили. Мережею ширяться меми про те, що на GTA V ми просили гроші в батьків, а GTA VI купуємо вже самі. За 13 років усе навколо змінилося — змінилися й ми. І зараз на наших очах чергова частина легендарної франшизи знову підкорює вершину.

Людям властиво ностальгувати за дитинством, і для багатьох гравців у всьому світі одним із таких спогадів стала GTA Vice City. Ми можемо згадати, як батьки діставали для нас цей диск із таким захопливим світом. Минуло багато років. 20 років тому я вперше опинився на Оушен-Біч по той бік екрана, у гавайській сорочці. А тепер Rockstar дарує нам змогу знову побувати у світі, де ми були дітьми. Отже, час повертатися туди, де почалося наше знайомство з великою грою. Час повертатися додому.

Допис створений користувачем 

Кожен може створювати пости на VGTimes, це дуже просто - спробуйте!
Сподобався пост? Підпишіться на автора, щоб не пропустити нові публікації Підписатися Ви підписані
Коментарі0