Огляд Cyberpunk 2077 — чи варто грати у 2026 році?

Cyberpunk 2077 на релізі шість років тому й сьогодні — це проєкти зовсім різного рівня якості. Упевнений, багато хто пам’ятає або чув, наскільки сирою була гра на момент виходу. Також не викликає сумнівів, що, попри численні технічні проблеми й відсутні функції, вона все одно знайшла своїх шанувальників — особливо серед власників потужних ПК, яким хоча б не доводилося так страждати від жахливої оптимізації, як на консолях. Та все ж сьогодні фанатів у неї значно більше, а чимало геймерів і взагалі вважають її головною грою покоління. За які заслуги? Про це й поговоримо в матеріалі, а також про те, чому саме зараз — найкращий час уперше спробувати Cyberpunk 2077, дати грі другий шанс, якщо вона розчарувала вас кілька років тому, або ж увірватися на віртуальні вулиці Найт-Сіті вже вдесяте.

Цікавих похмурих науково-фантастичних ігор хоч греблю гати — достатньо зазирнути до добірки найкращих кіберпанк-ігор. Але Cyberpunk 2077, без сумніву, стоїть осібно навіть на тлі інших шедеврів, будучи взірцевим представником жанру, який якнайточніше розкриває його головну суть.

Хоча кіберпанком заведено називати будь-яку нуарну історію, події якої відбуваються в дистопічному неоновому мегаполісі, насправді цей напрям має чіткі ознаки, за якими можна визначити справжнього представника жанру. Кіберпанк має майстерно балансувати між «кібером» і «панком». З одного боку, це історія про вражаючі технологічні досягнення та те, як вони змінили суспільство, а з іншого — про життя на самому дні, маргіналів і покидьків суспільства, які опинилися поза системою.

Cyberpunk 2077 розповідає про найманця V, якому доводиться пробиватися з низів до вершин, беручи участь у злочинному житті Найт-Сіті. Очима героя ми бачимо так званий «high tech, low life» — ключовий принцип кіберпанку, який можна перекласти як «високі технології, низький рівень життя». Це майже футуристична GTA, у центрі якої — кримінальні конфлікти. Згодом, коли в голові V опиняється чип, який поступово вбиває протагоніста, сюжет перетворюється на особистішу драму про виживання, але — що принципово важливо для «справжнього» кіберпанку — ніколи не стає банальною історією про самовіддане порятування світу.

У базовій грі баланс між кібером і панком, мабуть, дещо зміщений у бік панку, але доповнення Phantom Liberty із головою занурюється в інтригуючі теми штучного інтелекту й таємних урядових експериментів, урівноважуючи обидві тематичні половини гри. Тож перед нами, без перебільшення, кіберпанк у найчистішому вигляді — чого, наприклад, не скажеш про франшизу Deus Ex.

Водночас, навіть якщо сам жанр вам байдужий, у центрі Cyberpunk 2077 є достатньо інтригуюча драматична історія про дружбу, надію та ціну слави, щоб захотілося дізнатися, чим вона закінчиться. Як і у випадку із серією «Відьмак», сценаристи CD Projekt RED швидко закохують гравця в живі діалоги й глибоких персонажів, яким хочеться співпереживати.

Щоправда, варто зауважити, що темп основного квесту місцями нерівний, трапляються нудні епізоди, а вибір гравця, на відміну від інших найкращих RPG, не надто впливає на головну сюжетну лінію. Справді важливі рішення геймер ухвалює лише перед фіналом. Та й якість багатьох побічних квестів, на жаль, не дотягує до золотого стандарту польської студії. Як приклад — завдання «Кривавий ритуал», у якому члени «Мальстрему» намагаються викликати з глибин Мережі загадковий ШІ на ім’я Ліліт, наче справжнього демона. Задум надзвичайно інтригуючий, але сам квест зводиться до огляду місця побоїща та битви з кіберпсихопаткою — історія ніяк не розвивається далі, тож її потенціал залишається нерозкритим.

Однак усі ці недоліки з лишком компенсує Phantom Liberty. Шпигунський головний квест доповнення не дає перевести подих, постійно підкидаючи нові захопливі ситуації, а одне з рішень геймера кардинально змінює останні 25% сюжету — майже як у The Witcher 2: Assassins of Kings. Ба більше, кожне побічне завдання Phantom Liberty — це унікальна історія з кількома можливими розв’язками, причому серед них немає очевидно хороших чи поганих. Іншими словами, якщо ви граєте в Cyberpunk 2077: Ultimate Edition, до якої входить доповнення, то, найімовірніше, до сюжетної складової у вас майже не буде претензій.

Так само, як сюжетна складова Cyberpunk 2077 балансує між різними темами, геймплей гри унікально поєднує різні ідеї.

На перший погляд, за структурою гра нагадує GTA. Тут є великий відкритий світ, левову частку якого займає до дрібниць деталізований мегаполіс, поділений на кілька районів. На мапі розкидані цікаві місця й квести, між якими найшвидше пересуватися автомобілем або мотоциклом. Важливу роль відіграє телефон, за допомогою якого можна листуватися й телефонувати контактам.

Як і в GTA, у Cyberpunk 2077 є система розшуку з п’ятьма рівнями: що сильніше гравець опирається поліції, то більші сили кидають на його затримання. Спочатку цей аспект був реалізований дуже поверхово, але після оновлення 2.0 система нічим не поступається тому, що можна побачити в іграх Rockstar, посилюючи схожість із GTA. На це також працюють повноцінні автомобільні погоні, додані в тому ж патчі. Ця важлива механіка додає ігровому процесу більше варіативності та веселого хаосу.

Однак щойно гравець прибуває до місця виконання місії, Cyberpunk 2077 повністю перетворюється на immersive sim на кшталт Deus Ex і дає змогу виконати завдання безліччю способів. У такі моменти гра здається навіть розвиненішою за тайтли Rockstar, де місії жорстко скриптовані й майже завжди зводяться до перестрілок з-за укриття. У Cyberpunk 2077 бойові вилазки можна проходити як знавець вогнепальної чи холодної зброї, як хакер або, наприклад, як безшумний асасин, якщо вам більше до вподоби чудові стелс-ігри.

Та найближчий родич Cyberpunk 2077 — це Vampire: The Masquerade — Bloodlines. Ще до релізу розробники CD Projekt RED прямо називали гру Troika одним із головних джерел натхнення та взірцем першокласної RPG від першої особи. Паралелі справді неможливо не помітити: як і герой Bloodlines, V починає свій шлях на найнижчому щаблі міської ієрархії, виконує доручення впливових людей і поступово втягується в боротьбу могутніх угруповань за загадковий артефакт. Схожість помітна не лише в оповіді, а й у загальному дизайні: обидві гри дають змогу домовлятися, шукати обхідні шляхи, зламувати системи, діяти непомітно або влаштовувати різанину.

Амбітна задумка створити незвичний мікс «GTA + VtM: Bloodlines» втілена повною мірою — особливо після патчів — і напрочуд органічно. У результаті маємо гру, яка однаково зацікавить і фанатів найкращих ігор із відкритим світом, і шанувальників найкращих RPG.

Якщо коротко — так. Ба більше, зараз, мабуть, найкращий час уперше спробувати Cyberpunk 2077 або перепройти її після тривалої перерви.

Гра часто продається зі значною знижкою, доступна на всіх популярних платформах, а після численних оновлень у ній майже не залишилося серйозних технічних проблем. Минулого року Cyberpunk 2077 вийшла на Nintendo Switch 2 і стала вражаючим портом із хорошою продуктивністю та чудовою графікою. Більшу частину гри я пройшов саме на NS2, хоча також чимало часу провів у версії для ПК, граючи на ноутбуці середньої потужності. І знову був вражений як графікою, так і оптимізацією.

Та автори приділили чимало уваги не лише продуктивності, а й упровадженню дедалі сучасніших графічних технологій, як-от трасування шляху. Якщо у вас потужний ПК або PlayStation 5 Pro, Cyberpunk 2077 і досі залишається однією з найкрасивіших ігор із трасуванням променів, а можливо, навіть найкрасивішою. Так, попри те, що формально грі вже майже шість років.

Мабуть, варто уникати лише версій гри для PlayStation 4 і Xbox One. Патчі й справді трохи їх підтягнули, але консолі попереднього покоління все одно залишаються об’єктивно найгіршим способом познайомитися з грою: вони й досі розчаровують значними просіданнями FPS і відсутністю багатьох функцій. Підтримку цих версій припинили ще до виходу оновлення 2.0 та Phantom Liberty.

Сьогодні Cyberpunk 2077 без патча 2.0 уже неможливо уявити — настільки масштабним він виявився. Наприклад, розробники повністю переробили розвиток персонажа: замість десятків малозначущих перків, які трохи посилювали героя, з’явилися навички, що справді змінюють стиль гри: ривки в повітрі, відбиття куль клинком, режим «Розгін» для хакерів і особливі атаки для технічної зброї. CD Projekt RED також переробила імпланти, покращила ШІ ворогів, баланс зброї та босів, а також системи здобичі й крафту. З’явилися стрілянина й зламування під час їзди, автомобільні погоні, повноцінна система розшуку, нові добивання та безліч інших приємних дрібниць.

Та подекуди в базовій грі помітно, що Cyberpunk 2077 спочатку розробляли без урахування систем, доданих пізніше. Наприклад, поліцейські погоні надзвичайно захопливі, але геймер має сам їх спровокувати: місій, побудованих навколо цієї механіки, немає. Та йдеться саме про базову гру. У Phantom Liberty із цим усе гаразд, адже доповнення створювали вже з урахуванням версії 2.0. Зокрема, воно додає контракти на викрадення автомобілів. Вони з’являються не лише в новому районі Найт-Сіті з DLC, а й у старих локаціях.

Іншими словами, якщо ви грали в Cyberpunk 2077 до виходу її головного патча, грі неодмінно варто дати другий шанс. Але навіть якщо ви проходили її кілька років тому, вже після оновлення 2.0, майте на увазі: відтоді Cyberpunk 2077 отримала ще кілька великих оновлень, останнє з яких вийшло торік. Вони не такі масштабні, але теж додали цікаві механіки й системи, які посилюють занурення у віртуальний світ. Наприклад, можливість їздити в реальному часі місцевим аналогом метро, візуальне налаштування автомобілів і послугу таксі.

Отже, зараз Cyberpunk 2077 на піку своєї форми. До того ж, як я зазначав вище, у неї немає прямих аналогів, тим паче зіставного рівня якості. Та сама Starfield і The Outer Worlds 2 — непогані RPG від першої особи, які все ж поступаються грі CD Projekt RED не лише масштабом задуму, а й якістю його втілення.

Окремо варто зауважити, що 2026 рік загалом обіцяє стати ідеальним для фанатів кіберпанку. Восени вийде Cyberpunk: Edgerunners 2 — другий сезон офіційного аніме за франшизою. Також на листопад заплановано вихід серіалу «Той, хто біжить по лезу 2099» (Blade Runner 2099), а наступної зими ми нарешті побачимо телевізійну екранізацію культового роману «Нейромант» (Neuromancer). Проходження Cyberpunk 2077 якнайкраще вписується в це кіберпанкове свято.

Від часу релізу Cyberpunk 2077 пережила вражаюче перетворення, а CD Projekt RED відновила свою репутацію. Чи означає це, що перед нами найкраща сучасна гра? Звісно, кожен вирішує сам, але загалом зрозуміло, чому стільки геймерів без тями від Cyberpunk 2077. Теми, оповідь, атмосфера й геймплей утворюють справді незабутню пригоду — особливо якщо грати з доповненням Phantom Liberty, яке підкреслює сильні сторони проєкту й уникає суперечливих моментів базової гри.

Те, наскільки серйозну роботу над помилками виконали автори, вселяє віру в пряме продовження, перші подробиці про яке ми зібрали в окремому матеріалі «Усе, що відомо про Cyberpunk 2».

А як вважаєте ви: чи вдалося Cyberpunk 2077 спокутувати провальний реліз і стати однією з найкращих ігор покоління, чи статус сучасного шедевра все ж перебільшений?