Огляд фіналу другого сезону серіалу «Уенздей» — а де танець мамушка?

В початку вересня Netflix представила довгоочікувану другу частину другого сезону «Уенсдей» (Wednesday). Ми вже робили огляд на перші чотири серії. Гаряче очікуване продовження шоу було за що похвалити, однак і мінусів вистачало. Фінальні чотири епізоди мали розставити все по своїх місцях. Чи вдалося дійсно повторити успіх і утримати планку якості? Матеріалу для обговорення достатньо, цим і займемося.

Після звільнення жертв експериментів божевільного вченого з психіатричної лікарні Уенсдей знову зіткнулася зі своїм ворогом і колишнім коханням — Тайлером ака Хайдом. Цього разу хлопець-монстр викинув свою нездійснену подругу з вікна другого поверху, після чого дівчина в чорному опинилася в комі.

Однак без свідомості вона пролежала недовго — рівно стільки, щоб познайомитися зі своїм новим «провідником». Так в лорі серіалу називають духа-охоронця Уенсдей, який допомагає їй з екстрасенсорними здібностями. Якщо раніше це була предок сім'ї Аддамс, то тепер ніхто інший, як колишня директорка Невермора — Лариса Уімс. Таке рішення здається досить заїждженим, але непоганим, оскільки персонаж Гвендолін Крісті (Gwendoline Christie) вийшов дуже характерним і запам'ятовуючим, але в першому сезоні йому явно не вистачало екранного часу. Ролі екстравагантних і їдких дам цій актрисі підходять явно більше, ніж безстатеві фантазії на тему Люцифера з недавнього «Пісочного чоловіка» (The Sandman).

Правда, провідником може бути лише родич, і тут сценаристи додали білі нитки, одразу пояснивши, що взагалі-то Лариса і Уенсдей мають спільні корені десь в 13 коліні. Ось так просто. Тепер директорку бачить героїня, але не інші персонажі, що створює закономірні ситуації, коли дівчинку раз за разом запитують: «З ким ти розмовляєш?».

В огляді до першої частини ми вже писали, що центральне нове розслідування відчувалося вкрай змазаним. Усі чотири серії Уенсдей щось робить, але якось нічого важливого або конкретного, просто набір квестів в авторському світі Тіма Бертона (Tim Burton). В результаті так воно і вийшло. Справжній конфлікт виникає і розвивається лише в останніх епізодах, що робить сюжет другого сезону досить дивним.

Історія довго розганяється і дуже розмірено представляє персонажів, не розвиваючи їх. Так, у нас з'явився таємничий злодій-ізгой, що управляє птахами, зомбі на ім'я Хлюп, все ще злий Тайлер і новий директор Невермора, що експлуатує гіпнотичні здібності сирен для покращення бюджету навчального закладу. І це в цілому вся характеристика нових антагоністів на момент фіналу четвертої серії.

Друга частина різко набирає оберти і в пришвидшеному темпі виливає тонну експозиції, намагаючись встигнути за ще чотирма епізодами те, що легко могло б вміститися в шість, а то й десять. Ми повторимося — в першому сезоні Уенсдей дуже плавно включалася в розслідування і пошуки таємничого вбивці, всі події мали чітку взаємозв'язок. Тепер же перша і друга глави сприймаються як окремі твори, причому обидва середні, але з різних причин. Поспішність, мабуть, головний недолік фінальних епізодів. А от у відсутності важливих подій фінал точно не упрекнеш. Всі виявляються пов'язані один з одним, спірні питання вирішуються, а на секрети знаходяться розгадки. Шкода тільки, що через обмеженість хронометражу це відчувається як гонка, а не детектив.

Проте, без нюансів не обійшлося. Ми намагатимемося уникати спойлерів, тому скажемо, що центральні погані хлопці в цілому вдалися, вони мають чіткі претензії до родини Аддамс. Однак в більшій мірі це заслуга акторів і їхньої гри. Мотивації і вчинки викликають питання. Якщо Тайлер дійсно трагічний злодій, якого довгий час використовували для особистої вигоди, то тепер у нас просто партія відвертих виродків, які творять безчинства заради власного егоїзму. У них є можливість вчинити інакше, є і ресурси, але вони просто не хочуть.

Уенсдей з друзями в цьому плані нічим не кращі. В ключовий момент вона плює на логіку і замість того, щоб дати супротивникам те, чого вони хочуть без зайвих жертв, вирішити проблему і ліквідувати загрозу в зародку, лише ще більше розпалює ненависть до себе і своєї родини. Як кажуть — без цього не було б серіалу, розуміємо.

Розв'язка так взагалі викликає недоуміння, адже мотивацію героїні і Тайлера дуже складно зрозуміти. Останній переобувається в польоті, що робить в підсумку гірше тільки йому одному. Вже досить очевидно, що хлопець-Хайд стане аналогом Волан-де-Морта і постійним головним злодієм шоу, але підводка до цього залишається сумнівною, як і натужне бажання сценаристів внести в стосунки Уенсдей і Тайлера новий рівень неоднозначності.

Проте, нам би хотілося виділити Оуена Пейнтера (Owen Painter), який зіграв того самого Хлюпа. Сподіваємося, не буде спойлером сказати, що персонаж має більш глибоку історію і характер, ніж нам намагалися показати в першій главі, це було очевидно. Актор прекрасно впорався з образом закінченого зарозумілого злодія, і нам здається, що він ідеально підходить на роль молодого Тома Реддла в майбутньому серіалі про Гаррі Поттера. Дуже вже схожа вийшла енергетика. Сподіваємося, Netflix забезпечить Оуена роботою в майбутньому і не залишить без уваги такий потенціал.

Щодо дивного директора Невермора, то ще в перших серіях ця лінія здавалася зайвою. Так нічого і не змінилося. Якщо вирізати з історії весь конфлікт між Баррі Дортом і сиреною Б'янкою, кардинально нічого не зміниться, однак хронометраж суттєво скоротиться. В тому числі зникне і необхідність присутності старших членів родини Аддамс. Це ще раз доводить, що центральний сюжет вийшов коротким і досить бідним на нюанси, довелося додавати побічні активності.

Довгоочікуване з'явлення Леді Гаги (Lady Gaga) також себе не виправдало. Співачці та актрисі пророчили роль викладача, однак її, здається, замінив інший персонаж — Ісадора Капрі у виконанні Біллі Пайпер (Billie Piper). Сама Гага з'являється на кілька секунд і навіть свою фірмову харизму показати не встигає. Чи справді у Netflix не вистачило грошей? З таким же успіхом чекаємо в третьому сезоні Джоні Деппа (Johnny Depp), який промайне на півсекунди ззаду. Зате в рекламній кампанії про це говоритимуть стільки разів, що й не порахувати.

Інші герої, як ми вже писали раніше, прекрасні. Батьки Уенсдей розкриваються трохи повніше, ніж можна було очікувати після першої глави, але у цих персонажів і так було все в порядку. Мортіша та Гомес абсолютно феєричні, і кожна сцена з їхньою участю — щире задоволення для глядача. Значно більше уваги нарешті приділили Ініт і новій майже подрузі сусідок — дівчинці-невидимці Агнесс. Якщо в перших серіях одержимість Агнесс життям Уенсдей скоріше дратувала, то тепер персонаж зайняв своє місце і органічно вписався в божевільний дует перевертня і екстрасенса. Дівчинку вже хвалять по всьому інтернету, тому в третьому сезоні ми її точно побачимо.

Ініт також отримала більше екранного часу, ще раз нагадуючи, що вона взагалі-то другий центральний персонаж шоу, а не придаток Уенсдей, що допомагає їй лише в разі необхідності. Сусідки отримали свою серйозну дорослу розмову по душах і ще більше зблизилися в фірмовій божевільній манері Бёртона. Маленька Аддамс, нарешті, зрушила з мертвої точки в плані характеру і набула нових рис, за розвитком яких ми б із задоволенням спостерігали в майбутньому. Навіть новий вірусний танець все ж показали, але навряд чи він також пошириться серед фанатів, адже зіркою цього разу була не Уенсдей, а саме Ініт і Агнесс. На нашу думку, вийшло трохи більш феміністично, ніж слід було, адже Агнесс фактично замінила хлопця Ініт, але все ще красиво і ефектно.

На жаль, Пакслі — брат Уенсдей — остаточно відійшов на другий план, так і залишившись прохідним персонажем без особливих і запам'ятовуваних рис. Хлопчик потрібен як двигун сюжету і не більше того. Еще більше Паксли втрачається на фоні сестри, коли вони перебувають в одній сцені, що робить його відверто вторинним і необов'язковим. У хлопця є особиста арка і трагедія, адже в родині часто забувають про саме його існування, але розвитку цей конфлікт так і не отримує, що досить сумно. Ще одна хороша можливість для розширення хронометражу, яка була чомусь упущена. Навіть коли Уенсдей практично жертвує собою, щоб врятувати брата, це не призводить ні до діалогу, ні до переосмислення ситуації.

Зате зовсім інакше розкрили Річ. Хайпова жива рука з першого сезону зайняла місце головної фішки серіалу. У перших чотирьох серіях нам дали невеликий натяк про переживання Річі щодо свого минулого. Друга глава в повній мірі розкриває тему, причому робить це оригінально і з вигадкою. Один з тих моментів, який виявився для нас несподіваним і запам'ятовуючим.

Знято шоу все так само ефектно і яскраво. Друга частина другого сезону ні в чому не поступається першій, картинка приємна. Музика також здивувала, хоча перероблених відомих треків могло бути і побільше. В цілому ж це гідна робота без халтури, де творці продовжують дотримуватись обраного стилю і кольорової палітри, вміло розставляючи акценти і підкреслюючи деталі. Видно, що на декораціях, операторській роботі і костюмах не економили.

***

Підводячи підсумок всьому другому сезону «Уенсдей», ми залишаємося з суперечливим мненням. З одного боку, це повноцінне продовження оригінальної задумки, в якому розширили лор, додали нові деталі світу і трохи заглибили характери персонажів. З іншого — сюжет вийшов занадто рваним і не завжди здатний підтримувати потрібний темп і «накал». Фанати, швидше за все, будуть розчаровані браком контенту, а сторонні глядачі навряд чи сильно вражаться. Однак не можна не відзначити, що «Уенсдей» залишається одним з головних фентезі-шоу сучасності. Дорогим, якісним і з чудовим кастом акторів, кожен з яких на своєму місці. Ми щиро бажаємо, щоб сценаристи і сам Тім Бертон вже продумали загальний розвиток історії на майбутнє і слідували плану так само, як це роблять творці «Дуже дивних справ» (Stranger Things). Зараз же занадто помітно, що після фіналу першого сезону історію розвивали з нуля, заздалегідь про це ніхто не думав. Можливо, ми помиляємося, але враження саме такі. Втім, серіал робить головне — дуже хочеться побачити продовження. Лише б до цього часу Дженна Ортега (Jenna Ortega) не виросла остаточно і не обзавелася сім'єю. Тоді з її образом школярки будуть серйозні проблеми.