Прев’ю Bloom Control. Що буде, якщо схрестити idle-гру з аркадним шутером?

Інкрементальні ігри зазвичай не вимагають від гравця надто багато: запустив, поклацав (а то й узагалі — почекав), отримав ресурси, покращив характеристики — і так кілька разів до перемоги. Інді-студія Element Games вирішила піти іншим шляхом: узяти звичну формулу поступового розвитку й додати до неї елементи аркадного шутера. Так з’явилася Bloom Control, у якій недостатньо просто покладатися на зростання чисел — потрібно навчитися точно цілитися й визначати пріоритети.

Безкоштовна демоверсія вже доступна в Steam, а повноцінний реліз заплановано на 2027 рік. Розбираюся, чи справді з цього незвичного поєднання може вийти щось більше, ніж черговий експеримент для шанувальників прогресу й нескінченних покращень.

Зав’язка сюжету нагадує науково-фантастичний горор. З віддалених космічних станцій надходять повідомлення про незвичну проблему — поширення загадкової біомаси, що отримала назву «Цвітіння» (Bloom). Вона швидко захоплює інфраструктуру, тож звичайні методи боротьби вже не діють.

Гравець керує штучним інтелектом на борту автономного корабля. Його завдання — під’єднуватися до оборонних систем заражених об’єктів і знищувати «Цвітіння», перш ніж завершиться вікно передавання сигналу. У демоверсії основні події розгортаються на космічній станції Starbase 144, але в повній версії розробники обіцяють відправити гравця й на інші заражені території.

Та все ж головне в idle-іграх — не сюжет, а ігровий процес. І Bloom Control має чим здивувати завсідників жанру.

Bloom Control складно назвати звичайним idle-проєктом. Тут справді доводиться активно брати участь у процесі, хай він і виглядає доволі невибагливо.

Кожна місія перетворюється на перегони з часом. «Цвітіння» постійно поширюється локацією, а гравець має швидко наводитися на нарости й знищувати їх доступною оборонною зброєю. Камера нерухома, а все навколо нагадує своєрідний аркадний тир: треба переміщати курсор між цілями, обирати найнебезпечніші об’єкти й стежити, щоб зараження не вийшло з-під контролю. До того ж цикл «забіг — прокачування — забіг» триває зовсім недовго, тож ігровий процес швидко перетворюється на дофамінову петлю.

Перша місія здається елементарною: елементи біомаси поки нерухомі, тому головним «супротивником» гравця стає таймер, що цокає. Однак у міру проходження формула помітно змінюється — різні види «Цвітіння» стають агресивнішими: вони можуть переміщатися й розростатися. Ключ до успіху — вміння пристосовуватися до подій на екрані й буквально на ходу підвищувати власну ефективність.

Швидкість реакції — по суті, головна відмінність Bloom Control від більшості ігор жанру. Тут не можна спокійно чекати, поки чергова характеристика зросте на кілька відсотків. Окремим сюрпризом стають боси зон — особливі різновиди зарази з підвищеним запасом здоров’я та унікальною поведінкою. Щоб успішно їм протистояти, потрібно «розгадати» їхні шаблони поведінки й відповідно змінити свій стиль гри.

Ще одна важлива складова ігрової формули — поступове прокачування. Тут значно менше сюрпризів, але свої нюанси все ж є.

За знищення наростів гравець отримує кілька видів особливих фрагментів, які використовуються для покращень. Після завершення чи провалу місії можна перейти на окремий екран із розгалуженим деревом умінь і посилити свій бойовий потенціал.

У демоверсії розвиток забезпечують Кодони (Codons) та Екзопрограми (Exoprograms): перші посилюють характеристики, другі розширюють набір доступних можливостей. У повній версії обіцяють додати Модулі (Modules) і Профілі спеціалізації (Specialization Profiles), щоправда, поки що без подробиць про те, як вони працюватимуть.

Крім того, Bloom Control заграє з механікою влучання в ритм: якщо використовувати деякі доступні засоби (наприклад, касетну бомбу з невеликим радіусом ураження) в такт фоновій мелодії, їхня шкода й зона ураження помітно зростають. У демоверсії таких елементів небагато, тому робити повноцінні висновки поки зарано.

Цікаво, що в міру розвитку змінюється і стиль гри: наприклад, після збільшення радіуса ураження турелі починаєш стріляти не по окремих наростах, а цілишся в простір між ними, щоб одним пострілом зачепити відразу кілька фрагментів біомаси. Ще один тактичний «шар» — використання елементів оточення, зокрема вибухонебезпечних бочок.

Є тут і аналог механіки «Престижу» — скидання накопиченого прогресу заради нових посилень. У демоверсії вона працює так: валюту, отриману після скидання, можна витратити на відсоткове посилення кожного таланту з дерева прокачування. Однак до релізу розробники обіцяють змінити систему: вона має забезпечувати постійне підвищення характеристик.

Проходження місій відкриває варіанти підвищеної складності: що більше число в назві, то більше зарази з’являтиметься на локаціях і то важче буде давати їй раду без відповідного прокачування.

Головна дилема гри, яка потенційно може стати проблемою, — баланс між двома жанрами. Якщо зробити екшен надто простим, гра перетвориться на звичайний incremental у красивій обгортці. Якщо ж перевантажити її активними механіками, зникне привабливість поступового прокачування й розслаблене відчуття постійного зростання. Поки що проєкт Element Games тримається десь посередині — і саме це робить демоверсію цікавою.

Поки що Bloom Control складно сприймати як повноцінну гру: перед нами лише невелика демоверсія, покликана показати основний ігровий цикл. У ній іще немає багатьох систем, які розробники обіцяють додати до релізної версії.

Але головне вже працює: є зрозуміла мета, стрімкий ігровий процес, постійне зростання загрози й доволі приємне відчуття прогресу. Bloom Control нагадує своєрідний «інкрементально-аркадний тир», де замість бездумного очікування доводиться постійно шукати ефективніший спосіб знищити чергову загрозу.

Поки що це лише цікавий експеримент. Але якщо Element Games зможе зберегти темп розвитку, додати достатньо різноманіття й не дозволити пізнім етапам гри перетворитися на механічне повторення одного й того самого циклу, Bloom Control цілком може стати одним із найнезвичніших представників жанру.