Огляд мультсеріалу Devil May Cry — червоні плащі знову в моді

Devil May Cry — одна з найважливіших серій комп'ютерних ігор сучасності. Однак після епічного фіналу п'ятої частини в 2019 році творці, очевидно, зайшли в глухий кут у справі подальшого розвитку сюжету, тому знаменитого мисливця на демонів Данте та його розширену сім'ю ми не бачили вже досить давно. Тим приємніше було дізнатися, що Netflix готує однойменний анімаційний серіал за всесвітом, а за кермом стоїть відомий за успішним шоу «Кастлванія» (Castlevania) Аді Шанкар (Adi Shankar). Проект обіцяв стати відгалуженням, однак сюжет і всі деталі трималися в секреті до самої прем'єри. За традицією стрімінговий сервіс випустив одразу всі вісім серій, а ми їх залпом переглянули. У цьому огляді розповімо, чому Devil May Cry обов'язково повинні подивитися і ви.

Якщо ви фанат ігрової серії, то в курсі, що за каноном саме Devil May Cry 3: Dante's Awakening запускає всю довготривалу історію Данте та його брата-близнюка Вергілія. За заповітами Джорджа Лукаса (George Lucas), хронологія ігор вийшла, м'яко кажучи, неочевидною. Однак, іронія в тому, що на просторах СНД саме трійка стала першою грою для безлічі підлітків, які тренували свої пальці в забагованій емуляційній версії для PC з машинним перекладом. Саме тому для русомовних геймерів поява Данте, зустріч з Леді, її батьком — Аркхемом, а також агресивним Вергілієм стали по-справжньому новими враженнями, назавжди зафіксованими в пам'яті. Для нас проблем з сприйняттям історії не було.

Серіал, що логічно, також бере за основу третю частину, однак слова про відгалуження виявилися не жартом. Перед нами досить якісний і м'який, але все-таки перезапуск канону, де безліч знайомих елементів постають у зовсім іншому світлі.

Як і раніше, Данте — мисливець на демонів. Ось тільки ніякого агентства Devil May Cry поки не існує, а професія досить популярна. Такі мисливці безліч, кожен з них займається тим же, чим і білявий жартівник. Більше того, уряд США організував власну команду спеціальних агентів, які винищують найнебезпечніших і грізних прибульців з пекла.

Тут треба зауважити важливу деталь. Творці серіалу приділяють значно більше уваги світу навколо головного героя, ніж це було у всіх іграх. Традиційно Данте існував у певній версії сучасності, однак раз за разом відправлявся в готичні замки.

Лише в п'ятій частині тема розкривається ширше, і геймерам все-таки демонструють місто, автомобілі та звичайних людей, які виглядають і ведуть себе так само, як і ми. У серіалі глядачів практично відразу ставлять перед фактом, що у нас тут звична всесвіт, стільникові телефони, технології, мотоцикли та вертольоти. Це відразу породжує проблему, оскільки аніме-образ Данте відчувається в такому антуражі карикатурним і навіть чужорідним. Саме тому, очевидно, в сюжет додали інших мисливців, кожен з яких ще більший фрик, ніж головний герой.

Данте нічого не знає про своє походження, хоча пам'ятає про смерть матері та брата, а також носить знайомий кожному фанату амулет. Свої сили, швидкість і регенерацію хлопець пояснює супергеройськими мутаціями, а не демонічною ДНК. Знайомий меч «Бунтівник» на місці, однак використовує його Данте значно рідше, ніж пістолети. До речі, вони тут найзвичайніші, і за весь серіал Ебоні та Айворі не з'являться. Залишили для продовження.

Взагалі образ Данте виконаний на рідкість канонічно. Незважаючи на те, що з якоїсь причини озвучкою займався актор, який подарував голос Неро — ще одному персонажу з серії відеоігор, — відчувається герой рівно так само, як і в третій частині. Він постійно жартує, говорить коронне «джекпот» під час стрільби і в цілому поводиться несерьйозно. Усі атрибути, манери та відмінні риси дбайливо повторили. В одній зі сцен Данте навіть залишається в плащі на голий торс — прямо як у грі, а в іншій танцює в капелюсі — ще одна пряма відсилка.

Однак фішка серіалу в тому, що Данте — не єдиний головний герой. Майже стільки ж часу, якщо не трохи більше, приділяють Леді, яку поки що звуть Мері Аркхем. Саме Данте дарує їй те саме прізвисько, що стало візитною карткою героїні. Передісторію Мері залишили майже без змін. Хоча Аркхема-старшого в серіалі не буде, всі знавці оцінять зовнішній вигляд у сцені-спогаді, що посилається на Шута з тієї ж трійки. Більше того, головний антагоніст — Кролик — перейняв деяку мотивацію і манери Шута.

Образ Леді змінився суттєво більше, ніж у Данте. Зникла вишукана сексуальність і відверті наряди. Тепер вона одягнена в броню спеціального підрозділу і постає сильною незалежною жінкою, далекою від будь-якого натяку на флірт. Це трохи сумно, адже навіть перероблений дизайн персонажа з п'ятої гри залишав певний простір для фантазій. Тепер нічого і близько подібного не буде. Характер також піддався корекції. Леді — фанатичний винищувач демонів, яка не включає логіку і критичне мислення навіть тоді, коли це необхідно. Ймовірно, таким чином творці залишають простір для подальшого розвитку героїні, але зараз у мультсеріалі вона періодично дратує.

Загалом розширення ролі Леді — один з небагатьох спірних моментів. Фанати включають серіал виключно ради Данте, сторонні ж глядачі побачать на постері хлопця в червоному плащі, але в серіалі він, як ніби, запрошена зірка. Леді — цікавий персонаж, але другорядний. Незважаючи на зміни в сучасних трендах, Netflix продовжує гнути свою лінію щодо задвигання чоловічих героїв на другий план, що сумно. Порядок денний і фемінізм — це не про Devil May Cry. Проте, треба розуміти, що шоу робили з 2022 року, а тоді різкої зміни в ставленні до різноманітних меншин і сили жіночого фемінізму ще не очікувалося. Очевидно, що наступні сезони повинні зосередитись навколо Данте і Вергілія, до цього відсилає і фінал мультсеріалу.

Другим спірним нововведенням стали «хороші демони-біженці». Це спойлер, але не переживайте, ми в деталі заглиблюватися не будемо. Достатньо сказати, що в оригіналі нічого подібного не було. Багато користувачів соціальних мереж одразу ж побачили в такому рішенні критику політики Дональда Трампа (Donald John Trump) стосовно мігрантів, однак ми нагадуємо — серіал робили ще до виборів президента США, а сценарій писався і того раніше. Думається, неоднозначність демонів була обумовлена самою історією, в якій необхідно було показати, що не тільки Спарда виявився противником зайвого насильства.

Ще одним важливим персонажем виступає Кролик — антагоніст шоу. Тут сценаристам треба віддати належне, адже злодій вийшов непоганим. У іграх усі противники Данте, за винятком Вергілія, особливою глибиною не відрізнялися — демони, що збожеволіли священники та інші проблемні особистості ніколи не викликали співчуття чи інтересу. Кролик — зовсім інша справа. Це суміш Шута і Вергілія з трилогії, який в певному сенсі навіть правий.

Головне достоїнство історії — повна автономність від оригіналу. Так, тут вистачає відсилань і знайомих елементів, а деякі сцени і зовсім талановито скопійовані, однак для непосвячених глядачів все, що відбувається, не стане чимось незрозумілим. Створювачі витрачають достатньо часу, щоб пояснити, хто такий Спарда, чим він відомий і чому Данте такий особливий.

Анімацією займалася Studio Mir, відома за такими проектами, як «Легенда про Корру» (The Legend of Korra), «DOTA: Кров дракона» (Dota: Dragon's Blood), «Відьмак: Кошмар вовка» (The Witcher: Nightmare of the Wolf), а також багатьма іншими. Опускаючи підсумкову якість мультфільмів, можна впевнено говорити про багатий досвід обраних спеціалістів. У Devil May Cry все на впевнено хорошому рівні. Картинка яскрава і приємна, рухи чіткі і читабельні, а емоції на обличчях трохи гіперболізовані, але в аніме-карикатурність не йдуть.

Дизайн місцевих босів — збірна солянка з ігрових. Знайшлося місце і другій, і третій, і навіть четвертій частині. Синій і червоний брати особливо усміхнули. Хто проходив гру — зрозуміє. А от у рядових битвах фантазії чомусь не вистачило. Демонюги дуже сильно нагадують антропоморфних тварин, чого в оригіналі було мінімум.

Один з фінальних ворогів і зовсім більше схожий на мутанта з Resident Evil. Цей момент особливо цікавий, адже у Данте є знайомий, який працював у Ракун-Сіті. Їх короткий діалог породив цілу хвилю фанатських обговорень, що мультиплікаційний Данте існує в одній всесвіті з Леоном Кеннеді та компанією. У Аді Шанкара вже запитали, однак режисер тактовно ухилився від відповіді. Схоже, варто чекати божевільного колабу.

Ще одним плюсом серіалу став, звичайно ж, екшен — по аніме вишуканий, але кривавий і брутальний. Саме такий, яким він і був у іграх. Бої поставлені і зняті з вигадкою і почуттям стилю. Данте рухається чудово. Навіть постійно змінюваний розмір меча сильно враження не псує. Трохи не вистачило впізнаваних прийомів героя, що переходять з частини в частину, але це помітять тільки найвідданіші фанати. Леді також дуже хороша в бойових сценах. Знамениту ракетну установку під назвою «Каліна-Енн» обов'язково покажуть, можете не хвилюватися.

Нарешті, музика. Це щось з чимось. Важко сказати, скільки грошей було витрачено на саундтреки, але воно того варте. Ви почуєте безліч впізнаваних рок-хітів, опенінг взагалі можна дивитися безкінечно, а в титрах грає знамените, але перероблене Devils Never Cry. Так що ж, навіть велика Evanescence записала спеціальну нову пісню, правда тільки для реклами. Все це створює ту саму правильну атмосферу і миттєво повертає в дитинство.

***

Devil May Cry — зразок хорошої адаптації. За вісім невеликих серій нам розповіли зовсім нову, але добре впізнавану історію, яка стане справжнім подарунком усім фанатам оригінальних відеоігор. Справляється новинка і з другою задачею — нових глядачів дбайливо знайомлять з Данте і всім тим, за що ми, геймери, його любимо вже довгі роки. У мультсеріалі вийшло майже все — анімація, саундтрек, дизайн і персонажі. Ще б побільше Данте в кадрі, і можна було б вважати шедевром. Очевидно, що у проекту буде ще багато сезонів, але ми і не проти. Якщо ви нічого не знаєте про Devil May Cry, то новинка — ідеальна точка входу. Знатоки ж після перегляду відразу захочуть перепройти будь-яку з доступних частин, і це дійсно серйозний показник успіху.