Огляд Aion Classic — MMORPG для ветеранів, яка надто швидко відсіює новачків

Aion Classic з’явилася в російському регіоні у 2023 році й задумувалася як повернення до оригінальної Aion. Відтоді гра отримала кілька оновлень, що додали нові класи, локації та контент. Сьогодні, коли лише починаєш у неї грати, спершу вона справляє непогане враження: швидко відкриває можливість літати, веде основним ланцюжком завдань, забезпечує спорядженням і майже не витрачає час гравця на зайву біганину. Перші години дарують знайоме відчуття MMORPG старої школи: таргетна бойова система, панелі вмінь, текстові квести, поділ на фракції й атмосфера тих часів, коли жанр ще не намагався бути схожим на одиночну RPG з кооперативом.

Але що довше граєш, то швидше доходиш висновку, що перше враження дещо оманливе. Поки Aion Classic веде золотими квестами — основним ланцюжком сюжету, — ігровий процес здається простим і зрозумілим. Щойно цю опору прибирають, гра різко змінюється: у нинішньому вигляді вона розрахована не на новачка, а на того, хто вже знає, куди йти і що робити.

Як уже зазначалося вище, перші години в Aion Classic минають максимально гладко. Редактор персонажа для свого віку цілком гідний: не надто глибокий, але з достатньою кількістю налаштувань зовнішності. До того ж серед 12 класів легко знайти щось до душі — від бійців ближнього бою до магів і цілителів.

Бойова система теж не викликає запитань. Вона нагадує World of Warcraft: вибираєш ціль, натискаєш уміння на панелі, стежиш за перезаряджанням і поступово звикаєш до ритму бою. Без одкровень, але система працює.

Головна перевага старту — бадьорий темп. Гра щедро дає досвід за завдання й майже одразу видає пристойне спорядження. Телепорти до більшості цілей у ранніх зонах додатково пришвидшують процес: якщо потрібний персонаж перебуває в тій самій області, гра просто переносить тебе до нього. Береш завдання, виконуєш їх в одному місці, телепортуєшся назад, а потім — до наступного персонажа, і так по колу.

Не люблю, коли MMORPG витрачає десятки годин на розгін, — Aion Classic позбавляє цієї рутини. Я дістався 60-го рівня всього за кілька годин і відразу взявся за контент, заради якого зазвичай і затримуються в онлайн-іграх.

Але далі почалися основні проблеми. На ендґеймі структура гри розвалюється. Квести починають відправляти в далекі локації, телепорт до потрібного персонажа вже не завжди доступний, а самі завдання часом сформульовані надто розмито.

У якийсь момент я просто стояв на кораблі в Тіамаранті й не розумів, що робити далі. До цього Aion Classic майже без перешкод несла мене вперед. Аж раптом зажадала без жодної підготовки розібратися в підземеллях, валютах, сигмах, способах заробітку кінари та PvP-активностях.

Незручностей додає й інвентар. Його поділено на кілька розділів із незрозумілою логікою: один — для витратних предметів і спорядження, інший — для квестових предметів, медалей тощо. Гра не пояснює, що куди потрапляє і чому деякі речі не можна вільно переміщувати між вкладками.

Така сама історія зі спорядженням у нагородах за квести. Aion Classic видає скрині з бронею на вибір, але не підказує, який тип броні підходить твоєму класу. Якщо помилишся, гідна заміна може з’явитися нескоро.

Підземелля в Aion Classic не назвеш поганими. Вони нагадують данжі зі старої доброї WoW, яка змінила весь жанр MMO, — про це ми розповідали в матеріалі до 20-річчя World of Warcraft. У Aion Classic і WoW загалом схожий PvE-контент: акцент на групах гравців, битвах із босами та нагородах за проходження. Проблема в тому, що ввійти в ендґейм-цикл непросто.

Вбудований пошук групи тут набагато менш корисний, ніж у сучасних MMORPG. Доводиться сидіти в хабі й чекати, поки наберуть групу, або збирати її вручну через чат. Та новачок не розуміє, як влаштоване конкретне підземелля, хто там потрібен і чи впорається він у спорядженні, отриманому за сюжетним ланцюжком.

Є й інший пласт контенту, про який гра не поспішає розповідати. У головному місті можна взяти завдання на рейди, облоги й окремі підземелля. Виконаєш їх — і отримаєш цінну нагороду для подальшого розвитку персонажа. Звучить корисно, але без гайда чи підказки досвідченого гравця легко взагалі не звернути уваги на ці квести.

Схожа ситуація і з місцевими щоденними завданнями, за які дають досвід, валюту та шанс отримати спорядження. Частина з них відправляє в нейтральні зони, де все минає спокійно. Інші ведуть туди, де дозволено PvP і регулярно з’являються гравці ворожої фракції. Якщо заздалегідь не розуміти, як влаштовані ці території, такі завдання перетворюються на кілька годин смертей, забігів і спроб просто дістатися потрібного місця.

На щастя, допомога спільноти тут цілком реальна: люди підказують, що робити, а іноді виручають на місці. Є й легіони — місцеві гільдії, де досвідчені гравці охоче знайомлять новачків із грою. Але це не змінює головного: надто багато в Aion Classic залежить не від інтерфейсу, а від знань інших гравців.

Графіка Aion Classic не відштовхує, але й затримуватися заради картинки немає сенсу. Видно, що гра стара, хоча виглядає цілком стерпно. У масових сценах продуктивність падає, але у звичайній грі клієнт працює без неприємних сюрпризів — це добре, якщо ви шукаєте ігри для слабких ПК і ноутбуків.

Найменше запам’яталися катсцени. Формально вони є, але реалізація слабка. Наприклад, голоси звучать механічно, їм бракує природності, до якої сучасні проєкти давно привчили. Спершу я намагався стежити за сюжетом, але згодом перестав: не тому, що у світі Aion зовсім немає власних ідей, а тому, що їхня подача бажає кращого. Не зрівняти з тією ж The Elder Scrolls Online, де з головою занурюєшся в оповідь, про що можна прочитати в нашій рецензії на The Elder Scrolls Online.

Окреме питання — монетизація. В Aion Classic є преміумстатус і платні елементи прогресії та комфорту, які значно полегшують життя. Формально доступ до гри не обмежений, але без платних опцій грати буде набагато менш весело. Якщо ж шукаєте онлайн-проєкти, які зовсім не вдарять по гаманцю, зазирніть у добірку найкращих безкоштовних MMO.

Після кількох днів в Aion Classic у мене залишилося радше негативне враження. Не тому, що Aion Classic — відверто погана гра. Навпаки: старт бадьорий, бойова система зрозуміла, прокачування швидке, гравці є. Грати в неї хочеться, але, схоже, сама вона не дуже хоче, щоб у неї грали. У цьому й іронія.

Є проєкти, які теж не пояснюють усього напряму, але все одно захоплюють. Бо в них можна зайти, вибрати заняття на вечір і відразу з головою в нього поринути. В Aion Classic так не виходить. Тут доводиться надто багато часу витрачати на самостійне навчання: шукати гайди, розпитувати інших гравців у чаті, чекати, поки зберуть групу.

Якщо ви йдете сюди за ностальгією за ручним збиранням груп і класичною рутиною MMORPG, Aion Classic може вас зачепити. Усім іншим усе ж краще пошукати сучасніші багатокористувацькі ігри.