Найкращі слешери на ПК і консолях: топ-40 ігор у жанрі hack and slash

Найкращі слешери — це ігри про швидкість, довгі комбо та видовищні сутички з натовпами ворогів і величезними босами. Важливо не плутати: йдеться про екшени з колючо-ріжучою зброєю, а не про фільми жахів із такою самою назвою. Герой із мечем, косою чи клинком-хлистом шматує супротивників, здобуває ранг за стиль і відкриває нові прийоми — ось із чого складається жанр. У добірці 40 ігор: еталони, на яких виріс жанр, епічні пригоди в дусі God of War, японські бойовики з аніме-естетикою, проєкти для слабких комп’ютерів і гучні релізи — від класики нульових до новинок 2025 року.

Коротко: ось десятка найкращих слешерів просто зараз: Devil May Cry 5, Bayonetta, Metal Gear Rising: Revengeance, God of War (2018), God of War Ragnarök, NieR: Automata, Black Myth: Wukong, Ninja Gaiden 4, Nioh 2 і Hi-Fi Rush. А нижче — повний список із розбором бойових систем, оцінками та порадами, з чого почати. Рухаємося від легенд до найновіших ігор.

Саме з цих ігор починається будь-яка розмова про жанр. Легенди встановили правила, за якими живуть усі інші ігри: стиль, бездоганні анімації, повітряні комбо й боси, яких не здолати нашвидкуруч. Більшість проєктів вийшла багато років тому, але граються вони жвавіше за чимало новинок — адже їх створювали студії, для яких бої були не додатком до сюжету, а його суттю. Саме звідси варто починати знайомство з жанром.

Якщо жанр колись і сягав вершини, то це сталося з п’ятою частиною Devil May Cry. Під вашим керуванням троє героїв, і кожен — фактично окрема гра: Неро з механічною рукою Devil Breaker, яку можна відірвати й жбурнути ворогові в обличчя; загадковий Ві, який б’ється чужими руками, — він командує демонами-фамільярами, а сам добиває повалених; і, нарешті, Данте з чотирма стилями бою та арсеналом, у якому є і мотоцикл, що розпадається на дві пилки-клинки, і вогняні бойові рукавички. Гра фанатично винагороджує за красу: що різноманітніші комбінації й рідше вас зачіпають, то вищий фінальний ранг — від D до легендарного SSS. Заради нього хочеться проходити ту саму арену знову й знову, хоч десять разів. Сюжет про демонічне вторгнення та сімейні чвари клану Спарди подано з пафосом у дусі Capcom і самоіронією, а на високих рівнях складності він перетворюється на справжній іспит на майстерність у бою. На Metacritic гра має 89 балів, а в Steam — «вкрай позитивні» відгуки. Докладний розбір — у огляді Devil May Cry 5.

Приквел до найпершої частини й улюблениця хардкорних фанатів: молодий, ще зухваліший Данте б’ється зі своїм братом-близнюком Вергилієм на демонічній вежі Темен-ні-гру. Головна особливість — чотири бойові стилі, між якими можна перемикатися на льоту: Trickster для ухилень, Swordmaster для ближнього бою, Gunslinger для стрільби та Royal Guard для парирувань. Special Edition додала можливість грати за Вергилія й режими, яких не було в оригіналі, а складність тут така, що легенди про неї ходять і досі. Версія для PS2 здобула 87 балів на Metacritic, а на ПК Devil May Cry 3 доступна у складі HD-перевидання. Саме ця частина закріпила формулу, за якою жанр живе вже двадцять років.

У цій частині вперше за кермом не Данте, а Неро — молодий лицар Ордену Меча з демонічною рукою Devil Bringer. Нею він хапає ворогів на відстані, притягує до себе й вириває з босів уразливі «ядра». Ближче до фіналу керування переходить до Данте з його чотирма стилями, тож фактично в одній грі є два різні герої та два підходи до бою. Special Edition одразу додала до списку персонажів трьох бійців — Вергилія, Тріш і Леді, кожен із власним набором прийомів. На деяких рівнях доводиться повертатися пройденим шляхом, але настільки чуйна бойова система компенсує цю незручність. У Steam рейтинг Devil May Cry 4 тримається на позначці 87%.

Це саме та гра, з якої почався жанр. У 2001 році мисливець на демонів Данте вперше вирушив на острів Маллет, щоб битися з повелителем демонів Мундусом. Разом із ним у грі з’явилася знаменита шкала стилю Style Meter, яка оцінює ваші бої. Саме завдяки цій механіці виникли рейтинги, прагнення битися красиво й усі ті повітряні комбо, якими жанр славиться досі. Гра отримала вражаючі 94 бали на Metacritic для PS2, а на ПК дісталася лише у 2018 році у складі HD Collection. Сьогодні вона може здатися застарілою, але без неї не було б усього того, за що ми любимо сучасні слешери.

Відьма з клану Умбра б’ється власним волоссям — саме з нього зроблено її костюм, — а в підбори в неї вбудовано пістолети. Головна особливість Bayonetta — прийом Witch Time: якщо ухилитися від атаки в останню мить, час навколо сповільнюється, і вороги стають беззахисними. Це справжній концентрат фірмового стилю PlatinumGames — тієї самої студії, яка згодом випустить NieR: Automata; її впізнаваний почерк відчувається в кожному ефектному добиванні. Оригінальна гра вийшла у 2009 році й отримала 90 балів на Metacritic, а версія для ПК 2017 року й досі має гідний вигляд. На високих рівнях складності сутички стають справжнім випробуванням реакції: тут важливе кожне ухилення, а магія, стрільба й рукопашні атаки зливаються в нескінченні комбо.

Спін-оф стелс-серії Metal Gear, у якому від стелсу не залишилося й сліду. Кіборг-ніндзя Райден рубає мечем усе підряд — від піхоти до крокуючих танків завбільшки з будинок. Особливість одна, але геніальна: режим вільного розрізання, у якому час зупиняється, а ви самі ведете лінію клинка й розтинаєте ворога, як заманеться, — аж до того, щоб акуратно вирізати з нього джерело енергії та відновити здоров’я. Коротка, насичена й зухвала гра від PlatinumGames отримала 83 бали на Metacritic і «вкрай позитивні» відгуки в Steam, але її цінність не в оцінках: боси давно стали мемами, а саундтрек, вокал у якому звучить на фінальній фазі бою, досі використовують у роликах.

Британський перезапуск від Ninja Theory пропонує молодшого й зухвалішого Данте, кислотну візуальну стилістику та рівні Лімбо, які буквально руйнуються й перебудовуються у вас під ногами, складаючи з вивісок і написів погрози гравцеві. Зовнішність героя викликала суперечки серед фанатів, але з погляду ігрового процесу це все той самий видовищний і міцний слешер, який зібрав 93% позитивних відгуків у Steam. Вам доступні одразу дві ангельські та дві демонічні зброї, між якими можна перемикатися просто під час комбо, змінюючи темп бою на льоту. Якщо класичні частини здаються надто складними, DmC стане чудовою відправною точкою в серії — і водночас збереже її фірмову зухвалість. Про те, наскільки вдалим виявився цей суперечливий експеримент, читайте в нашому огляді DmC: Devil May Cry.

Перевидання 2025 року на Unreal Engine 5 вдихнуло нове життя в один із найнещадніших слешерів — і здобуло 81 бал на Metacritic. Ніндзя Рю Хаябуса розправляється з демонами за допомогою восьми видів зброї, і розслабитися тут не можна ні на секунду: навіть звичайні супротивники завдають серйозної шкоди й можуть позбавити героя кінцівок. В оновленій версії поліпшили графіку й зібрали весь контент із попередніх видань, але суть залишилася незмінною — це гра про швидкість, точність і запам’ятовування атак ворогів. Після Ninja Gaiden 2 Black більшість сучасних екшенів здаватимуться вам значно поблажливішими.

Не всі слешери побудовані навколо швидких комбо й гонитви за високим рангом. Є окремий напрям — масштабні пригоди з сильним сюжетом, у яких бої відчуваються важкими й кінематографічними. Тут менше акробатики й більше драми: герой не ширяє над ворогами, а буквально втискає їх у землю, і кожен удар відчувається по-справжньому. Такий підхід підійде тим, хто цінує не лише бойову механіку, а й цілісну історію з живими персонажами, що запам’ятовуються.

У цьому перезапуску античну Грецію змінив суворий скандинавський Північ, а несамовитий воїн Кратос став утомленим, але турботливим батьком. Тепер він веде сина Атрея крізь світ богів і чудовиськ, дорогою навчаючи його виживати, — і саме зв’язок між героями стає серцем усієї гри. Основна зброя — сокира Левіафан: її можна метати й повертати одним натисканням, заморожувати ворогів; до арсеналу також входять рукопашні прийоми та щит. Додайте до цього продумані головоломки, розвиток спорядження та світ скандинавських міфів, сповнений відсилань і таємниць. Гра здобула 93 бали на Metacritic і десятки нагород «Гра року». Про те, як Кратос вирушив підкорювати Північ, читайте в нашому огляді God of War.

Фінал скандинавської дилогії: Рагнарок, кінець світу, уже близько, і Кратос із дорослішим Атреєм опиняються в самому епіцентрі подій. Бойова система стала ще глибшою — повернулися Клинки Хаосу з класичних частин, з’явилися нові види зброї та напарники, які активно допомагають у боях. Гра помітно масштабніша за першу: тут більше світів Іґґдрасіля, більше босів, а побічні історії пропрацьовані не гірше за основну сюжетну лінію. Версія для ПК вийшла у 2024 році, підтримує надширокі монітори й сучасні технології масштабування. Критики поставили грі 90 балів, а в Steam її зустріли «дуже позитивними» відгуками. Чи варто проходити її зараз, через роки після релізу, — окрема тема; ми докладно розглядаємо її в нашому огляді God of War: Ragnarök.

Кривавий фінал класичної трилогії: Кратос штурмує Олімп, щоб поквитатися із Зевсом і всім грецьким пантеоном, а дорогою б’ється з гігантськими босами на кшталт титана Кроноса. Це слешер у чистому вигляді й у найкращих традиціях жанру: фіксована камера, Клинки Хаосу на ланцюгах, видовищні добивання з QTE — саме такою була серія до перезапуску 2018 року. Оригінальна гра вийшла на PS3 у 2010 році й отримала 92 бали на Metacritic, а перевидання для PS4 у 2015-му — 81 бал. На ПК God of War 3 так і не вийшла — це справжня консольна класика, повз яку неможливо пройти, коли йдеться про жанр слешерів.

Усе почалося саме з цієї гри. Спартанець Кратос, якого обманом змусили служити богам Олімпу, вирушає вбити бога війни Ареса — і водночас задає стандарт постановочних слешерів: Клинки Хаосу на ланцюгах, ефектні добивання й масштаб давньогрецької міфології. Гра вийшла у 2005 році лише на консолях PlayStation і так і не дісталася ПК, але саме вона зробила Кратоса культовим персонажем і на роки вперед визначила, яким має бути епічний екшен із холодною зброєю. На PS2 проєкт отримав 94 бали на Metacritic. Якщо хочете дізнатися, з чого почалася сучасна серія God of War, варто почати саме звідси: першу частину докладно згадуємо в матеріалі до 20-річчя God of War.

Третя частина постапокаліптичної саги про Вершників Апокаліпсиса пропонує зіграти за Лють — запальну вершницю, яка полює на сім смертних гріхів. За структурою це метроїдванія: світ цілісний і взаємопов’язаний, а в різні його куточки ви повертаєтеся, здобуваючи нові здібності. Бойова система побудована навколо хлиста та перемикання магічних стихійних форм, а ціна помилки тут помітно вища, ніж раніше: часом Darksiders 3 нагадує соулслайки й вимагає уважно читати супротивника, а не просто натискати кнопки. За «переважно позитивними» відгуками в Steam ховається одна з найатмосферніших ігор серії. Про те, як Лють б’ється з гріхами, читайте в нашому огляді Darksiders 3.

Саме з цієї гри почалася історія Вершників Апокаліпсиса. Тут ви керуєте Війною — суворим вершником, якого несправедливо звинуватили в передчасному початку Армагеддону й відправили на спустошену Землю доводити свою невинуватість. Бої тут складні й видовищні: величезний меч, потужні комбо та перетворення на демона хаосу (Chaos Form). Структура гри нагадує The Legend of Zelda: ви повертаєтеся до вже відвіданих локацій, здобувши нові здібності. Оригінал 2010 року критики оцінили прихильніше, ніж третю частину (82 бали на Metacritic), а перевидання Warmastered Edition помітно покращило графіку. Яким вийшло повернення Війни — читайте в нашому огляді Darksiders: Warmastered Edition.

Іспанська студія MercurySteam повністю переосмислила класичну Castlevania, перетворивши її на масштабний тривимірний слешер. Ви граєте за лицаря Габріеля Бельмонта, який мандрує похмурим готичним світом із бойовим хрестом на ланцюгу — той править і за батіг, і за гак для лазіння. Крім битв із ордами нежиті, у грі є сутички з колосами в дусі Shadow of the Colossus: щоб перемогти велетнів, потрібно буквально видиратися на них і шукати вразливі місця. Атмосфера темного фентезі, потужний оркестровий саундтрек і несподівано сильний, майже трагічний фінал (81% позитивних відгуків у Steam) роблять Lords of Shadow однією з найкращих частин усієї серії.

Слешер у всесвіті «Зоряних війн», у якому ви керуєте таємним учнем Дарта Вейдера. Головна родзинка — використання Сили: ворогів можна підіймати в повітря, жбурляти об стіни, вражати блискавками й навіть скидати з неба цілі зоряні винищувачі. Світловий меч — основна зброя ближнього бою, і він чудово поєднується із силами: клинок можна наелектризувати, відкинути ворога хвилею енергії або добити його в стрибку. Сюжет заповнює прогалину між приквелами й оригінальною трилогією та свого часу вважався майже канонічним — саме тут показано, як зародився повстанський рух. Гра вийшла у 2009 році, тож підійде навіть для слабких комп’ютерів.

Клон God of War, тільки замість давньогрецьких міфів — «Божественна комедія»: Данте тут не поет, а лицар-хрестоносець, який спускається крізь усі дев’ять кіл Пекла в пошуках душі своєї коханої Беатріче. Кожне коло — окрема похмура атракція: хіть, ненажерливість і зрада оформлені з фантазією, а оглушених грішників можна або стратити косою Смерті, або освятити хрестом — від цього залежить розвиток здібностей. Гра вийшла добротним і жорстоким слешером із яскравим візуальним стилем. Вона з’явилася у 2010 році на PlayStation 3 і Xbox 360 (73–75 балів на Metacritic), а офіційної версії для ПК так і не отримала.

Найпохмуріша й найбагатша на бої частина класичної трилогії про Принца Персії. Рятуючись від Дахаки — чудовиська, яке переслідує кожного, хто змінив хід часу, — герой опиняється на таємничому острові й б’ється одразу двома клинками. Фірмова система Free-Form Fighting дає змогу підбирати зброю ворогів, комбінувати удари й ефектно добивати супротивників об стіни та колони — для 2004 року це був справжній прорив. Похмура атмосфера, важкий рок у саундтреку й акробатика на рівні найкращих платформерів зробили гру культовою. На Metacritic вона має 83 бали, а в Steam — «дуже позитивні» відгуки. Чому Warrior Within досі згадують — читайте в матеріалі до 20-річчя Warrior Within.

Жанр слешерів не просто живий — він на підйомі: виходять масштабні блокбастери й нові експерименти. Сучасні ігри беруть усе найкраще з класики — ранги, видовищні комбо, складні бої — і доповнюють це сучасною графікою, новими механіками та продакшеном рівня AAA. Якщо хочеться чогось нового й ефектного, без ретро-нальоту, — ви за адресою. Тут зібрані найпомітніші релізи останніх років.

Корейська студія SHIFT UP створила бойовик, який спочатку був ексклюзивом PlayStation, а у 2025-му вийшов і на ПК. Воїтелька Єва вирушає на спустошену Землю, щоб відбити її у монстрів-натибів, і дорогою розкриває таємницю зникнення людства. Бойова система побудована на парируваннях і своєчасних ухиленнях — за ритмом гра ближча до Sekiro, ніж до класичних слешерів із довгими комбо, але водночас пропонує власний набір прийомів і ефектних добивань. Гру хвалять за чуйне керування, дизайн босів і один із найкрасивіших напіввідкритих світів у жанрі, а в Steam у неї 94% позитивних відгуків. Усі переваги й недоліки детально розбираємо в нашому огляді Stellar Blade.

Один із головних хітів 2024 року: гра зібрала понад мільйон відгуків у Steam і принесла всесвітню славу китайській студії Game Science. В основі — класичний роман «Подорож на Захід», а граємо ми за Обраного — людиноподібного мавпоподібного воїна з чарівним посохом, який може видовжуватися, коротшати й слугувати жердиною для стрибків. Сам герой здатен перетворюватися на переможених ворогів і переймати їхні здібності, а посох має три бойові стійки та заклинання на кшталт знерухомлювального «стовпа». За духом гра ближча до слешера, ніж до соулслайка: акцент зроблено на комбо, стійках і ухиленнях, хоча висока складність і яскраві боси зближують проєкт з обома жанрами — недарма суперечки про його жанрову належність не вщухають і досі. І, звісно, графіка: Black Myth — одна з найкрасивіших ігор із приголомшливо деталізованими локаціями за мотивами китайської міфології. Усі сильні й слабкі сторони докладно розбираємо в нашому огляді Black Myth: Wukong.

Продовження культової серії побачило світ у 2025 році завдяки одразу двом студіям — Team Ninja і PlatinumGames, тобто над грою працювали автори оригіналу та творці Bayonetta. Головний герой — Якумо з клану Ворона, якого навчає легендарний Рю Хаябуса (він також доступний як ігровий персонаж). Фірмова хардкорність нікуди не зникла: швидкі й безжальні бої, величезний вибір зброї, агресивні вороги. З’явилися й нові механіки, наприклад, кривава енергія для особливо потужних прийомів.

Ритм-слешер, де весь світ підпорядкований музиці: вороги, платформи, оточення й навіть миготливі лампи рухаються в такт. Гітарист Чай із механічною рукою трощить роботів злої корпорації, а що точніше ви влучаєте ударами в ритм, то видовищнішими й потужнішими стають комбо. Гра вийшла раптово, без попередніх анонсів, і відразу стала хітом завдяки яскравому мультяшному стилю, чудовому гумору й незабутньому саундтреку — 90 балів на Metacritic і один із найвищих рейтингів у Steam. Приємний бонус: Hi-Fi Rush не вимоглива до заліза й чудово працює навіть на слабких ПК. Чому це чи не найкращий сюрприз року — розповідаємо в нашому огляді Hi-Fi Rush.

Творці Nioh, Team Ninja, взяли за основу події повстання Жовтих пов’язок у Стародавньому Китаї та створили похмурий екшен на межі слешера й соулслайка. Грати доведеться за безіменного ополченця, а вся бойова система зав’язана на механіці Deflect: точне парирування знижує шкалу духу супротивника й відкриває його для смертельного удару — тут захист часто важливіший за атаку. У грі чимало демонів із китайської міфології та величезних босів — фірмовий стиль Team Ninja впізнається одразу. Критики тепло зустріли Wo Long: Fallen Dynasty (79–80 балів на Metacritic залежно від платформи), а серед гравців суперечки не вщухають. Чому з гри не вийшла «нова Dark Souls» — докладно розповідаємо в нашому огляді Wo Long: Fallen Dynasty.

Origins стала найвище оціненою частиною Dynasty Warriors (84 бали на Metacritic для ПК): тут ви граєте за безіменного мандрівника на прізвисько Цзилуань на тлі подій, що передували епосі Трьох царств. На відміну від класичних Dynasty Warriors, на екрані менше ворогів, але кожен із них небезпечніший, а за допомогою фірмових прийомів Battle Arts і шкали хоробрості можна викликати офіцера-союзника просто посеред комбо. У Steam гравці зустріли гру із захватом.

Формально це метроїдванія, але її бойова система цілком тягне на повноцінний комбо-слешер: тут є парирування, повітряні зв’язки й жонглювання супротивниками. Грати доведеться за Саргона, юного воїна клану Безсмертних, який вирушає на міфічну гору Каф, щоб урятувати викраденого принца. Головна особливість бою — Тінь Сімурга: герой залишає за собою примарного двійника й може будь-якої миті телепортуватися до нього, перетворюючи і битви, і платформінг на витончений танець. Це найвище оцінена гра Ubisoft за останні роки — 85–86 балів на Metacritic і «дуже позитивні» відгуки в Steam. До магазину Valve вона дісталася лише в серпні 2024-го.

Японія справді подарувала жанру чимало культових слешерів, і ці ігри мають власний неповторний стиль: аніме-естетику, яскравих героїв, незвичні бойові системи й сюжети, які не бояться бути дивними та експериментальними. Такі проєкти захоплюють не лише бойовою механікою, а й атмосферою — фантастичними світами, драматичними історіями й потужною подачею. Якщо вам близька японська попкультура або просто хочеться чогось із виразним характером, сміливо починайте знайомство з жанром звідси!

Філософський бойовик від режисера Йоко Таро (Yoko Taro) і PlatinumGames розповідає про війну андроїдів проти машин за спустошену Землю. Бої тут швидкі й видовищні: можна миттєво перемикати зброю, а напарник завжди підтримає вогнем. Але головне в NieR: Automata — не бойова система, а багатошаровий сюжет. Гра розкривається через кілька проходжень: кожне відкриває нові сцени, змінює ракурс і навіть жанр. Справжня кінцівка повністю змінює погляд на історію та ставить запитання, на які гравець відповідає вже поза грою. Це один із найнезвичніших і найглибших проєктів жанру, що цілком заслужено став культовим: 84 бали на Metacritic і «дуже позитивні» відгуки в Steam. Чому гра так полюбилася геймерам — читайте в нашому огляді NieR: Automata.

Продовження, яке багато шанувальників вважають навіть кращим за оригінал. Цього разу відьма Байонетта вирушає до пекла Інферно, щоб урятувати подругу, а бойова система стала ще видовищнішою та розмаїтішою. Запаморочливий темп залишився незмінним, а комбінації магії, стрільби й ближнього бою відточені до досконалості — це справжня вершина стилю PlatinumGames. На Metacritic гра має 91–92 бали. Проєкт виходив лише на консолях Nintendo — спочатку на Wii U, а потім на Switch, — і так і не з’явився на ПК.

У третій частині Байонетта вирушає в подорож мультивсесвітом, щоб зупинити загрозу на ім’я Сингулярність. Головне нововведення — система Demon Slave: тепер відьма може безпосередньо керувати гігантськими демонами в реальному часі, але сама залишається вразливою. У деяких розділах можна пограти за нову героїню Віолу, яка має власний стиль бою з катаною та зосереджується на парируваннях. Сюжет виявився суперечливим і розділив фанатів, але постановка й бойова система, як і раніше, на висоті — фірмовий рівень PlatinumGames. На Metacritic гра має 86 балів. Ексклюзив для Nintendo Switch, версії для ПК немає.

Найнезвичніша бойова система від PlatinumGames: ви одночасно керуєте двома персонажами — новобранцем спецпідрозділу Neuron (ім’я можна обрати самостійно) та біозброєю на ім’я Легіон, прикутим до нього ланцюгом. Легіон б’ється окремо, а ланцюг між вами — не просто декорація: його використовують, щоб зв’язувати ворогів, притягувати їх до себе й навіть створювати пастки. Події розгортаються у футуристичному мегаполісі-ковчезі, який атакують прибульці з іншого виміру. На Metacritic гра має 87 балів. Astral Chain — ексклюзив для Nintendo Switch, версії для ПК немає. Про те, чому гра стала популярною, розповідаємо в нашому огляді Astral Chain.

Божевільний гібрид слешера й головоломки від PlatinumGames, де ви керуєте одразу цілим загоном супергероїв-вартових. На бігу команда складається у гігантську зброю — кулак, меч чи пістолет — за лінією, яку ви малюєте просто на екрані. Після ремастеру 2020 року гра вийшла й на ПК (85 балів на Metacritic) — оригінал був ексклюзивом Wii U.

У Team Ninja вийшов по-справжньому суворий бойовик, де самурайські поєдинки переплітаються з японською міфологією: герой б’ється з йокаями й сам може викликати демонічну силу, тимчасово перетворюючись на чудовисько. За структурою та рівнем складності Nioh 2 ближча до соулслайків: тут є святилища-багаття й вороги, що відроджуються. Але бойова система значно глибша: три стійки для кожної зброї, десятки видів озброєння, розгалужений розвиток персонажа та безліч тактик. Не дивно, що гра має 86 балів на Metacritic і «дуже позитивні» відгуки у Steam. Якщо після неї захочеться ще більшого хардкору, обов’язково зазирніть до нашого топу ігор, схожих на Dark Souls.

Аніме-бойовик від Bandai Namco з цікавим сетингом: люди з паранормальними здібностями захищають людство від Інших — моторошних істот, що падають із неба. Головна особливість бою — псионіка: герой може силою думки підіймати машини, уламки й навіть будівлі, щоб жбурляти їх у ворогів, поєднуючи це з ударами меча. У напарників по загону можна тимчасово запозичувати здібності — від невидимості до прискорення часу. Scarlet Nexus отримала 78 балів на Metacritic.

Командний аніме-екшен за мотивами популярної франшизи: загін із чотирьох героїв вирушає в подорож світом летючих островів. У грі понад двадцять персонажів, кожен зі своїм унікальним стилем і набором видовищних прийомів, а битви з гігантськими босами спеціально створені для командної гри — проходити їх можна як із друзями, так і з ботами. Яскрава графіка й чуйна бойова система принесли Granblue Fantasy: Relink 90% позитивних відгуків у Steam.

Фірмове божевілля від Suda 51: кілер-отаку Тревіс Тачдаун повертається до Санта-Дестроя й знову пробивається на вершину рейтингу найманих убивць. Тепер його супротивники — інопланетні супергерої. Зброя Тревіса — бім-катана (по суті, світловий меч), яка розряджається просто під час бою. Щоб зарядити її, треба виконати рестлінг-прийом на оглушеному ворогові — фірмовий абсурд серії. Навколо — треш, постмодерністські жарти й відверта іронія над жанром, за що франшизу й люблять. Це третя номерна частина, не плутайте зі спін-офом Travis Strikes Again. На Switch гра вийшла у 2021 році, а на ПК та інших консолях — у 2022-му (OpenCritic — 76 балів, у Steam відгуки «переважно позитивні»).

Ремастер класики Capcom часів PS2: самурай Дзюбей Ягю, наділений силою оні, вирушає помститися за спалене село самому Нобуназі Оді, який очолив полчища демонів, повставши з мертвих. Основна бойова механіка — прийом Іссен: точна контратака в мить удару ворога, яка миттєво вбиває супротивника. Опанувати Іссен — означає відчути себе справжнім майстром меча. Оригінал 2002 року отримав 84 бали на Metacritic, а ремастер 2025-го покращив графіку й керування — у Steam гравці зустріли його тепло.

Слешери рідко вимагають потужного комп’ютера: жанр передусім тримається на геймплеї, а не графіці, тому є чимало ігор, які чудово працюють навіть на офісних ПК і старих ноутбуках. Часто саме такі проєкти стають одними з найкращих у жанрі — стилізована графіка старіє значно повільніше за фотореалізм. Якщо ваш комп’ютер далекий від топового, але все одно хочеться битися — цей розділ для вас. А з’ясувати, чи потягне ваша система конкретну гру, допоможе кнопка «Тест ПК» під карткою гри.

Двовимірний слешер про самурая-ассасина, який живе за принципом «один удар — одна смерть». Будь-яке влучання смертельне і для ворогів, і для героя, тому кожен рівень перетворюється на блискавичну головоломку: треба заздалегідь прораховувати дії, а в разі помилки сцена миттєво перемотується назад. Уповільнення часу, відбивання куль і рваний неонуарний сюжет під синтвейв — усе це принесло Katana ZERO «вкрай позитивні» відгуки у Steam. Гра займає мінімум місця й запускається майже на будь-якому залізі — від старих ноутбуків до офісних ПК.

Формально це не чистий слешер, а рогалик-метроїдванія, але бойова система тут настільки хороша, що пройти повз неможливо. Безіменний в’язень вселяється в обезголовлене тіло й пробивається крізь процедурно згенерований замок: смерть повертає на початок, але всі відкриті прийоми та зброя зберігаються. Арсенал величезний, а зброю можна вільно комбінувати — наприклад, узяти щит із луком або дві турелі й отруєні клинки. Шалений темп і чуйне керування затягують на десятки й сотні забігів. Версія для ПК має 89 балів на Metacritic, а у Steam гра отримала 97% позитивних відгуків із позначкою «вкрай позитивні». Dead Cells працює буквально на будь-якому залізі. Читайте в нашому огляді Dead Cells, чому цей гібрид рогалика й метроїдванії такий вдалий.

Відгалуження серії Darksiders із видом згори, створене в дусі Diablo, але зі звичною для серії бойовою системою. Тут уперше з’являється четвертий Вершник — Розбрат, а грати можна удвох у кооперативі, перемикаючись між ним і Війною з першої частини. Ізометрична камера й невисокі системні вимоги роблять Genesis значно доступнішою за основні ігри серії. Високий рейтинг у Steam підтверджує: фірмові бої, головоломки й походи підземеллями нікуди не зникли. Чудовий спосіб перепочити у світі Darksiders, не перевантажуючи ПК. Про те, як Розбрат і Війна розправляються з демонічними генералами, читайте в нашому огляді Darksiders: Genesis.

Слешер, який незаслужено залишився в тіні: PlatinumGames взяли трансформерів у стилістиці класичного мультсеріалу 1980-х і перетворили все це на блискавичний екшен. Можна грати за п’ятьох Автоботів на чолі з Оптимусом Праймом, а головна фішка — можливість перетворюватися з робота на машину просто посеред комбо: врізаєшся в противника машиною, а з перекату виходиш уже роботом. Гра легко працює навіть на слабких ПК. На Metacritic вона має 74 бали, але у Steam відгуки «дуже позитивні» (93%): саме той випадок, коли гравці оцінили гру вище за критиків.

Інді-слешер від колишніх розробників PlatinumGames — і це відчувається в кожному русі героя. Корпоративний шпигун Асару розслідує темні справи мегакорпорації, а основа бою — стрімкі ривки крізь атаки ворогів: вдалий деш перетворює удар противника на миттєву контратаку, а режим Overclock уповільнює час, даючи змогу будувати довгі комбо. За скромним бюджетом ховається несподівано глибока бойова система з рангами за стиль — справжня спадкоємиця Devil May Cry. Гра вийшла з раннього доступу ще у 2018 році й чудово працює навіть на найпростіших ноутбуках, а у Steam має 92% позитивних відгуків.

Слешер — це жанр екшен-ігор, у яких герой б’ється в ближньому бою, буквально прорубуючись крізь натовпи ворогів холодною зброєю: мечами, косами, клинками тощо. Тут головне — швидкий темп, довгі комбо, видовищні битви з босами й часто система рангів за стиль бою. Попри назву, цей жанр ніяк не пов’язаний із фільмами-слешерами: в іграх ідеться саме про динамічний екшен, а не про жахи з маніяками.

Слешер — це швидкість, агресія та ефектні комбо, де саме ви задаєте темп бою. Соулслайк, навпаки, вимагає обережності, контролю витривалості й уважності, адже за помилки доводиться дорого платити, а темп зазвичай диктують самі вороги. Деякі ігри, як-от Nioh 2, Wo Long чи Black Myth: Wukong, балансують на межі жанрів і поєднують елементи як слешерів, так і соулслайків, пропонуючи унікальний ігровий досвід.

Еталонами жанру часто називають Devil May Cry 5 і Bayonetta — за неймовірну глибину бойової системи й азарт у гонитві за найвищим рангом. Якщо для вас важливі сюжет і драматизм, варто почати з God of War. А щоб познайомитися із сучасними хітами, зверніть увагу на Black Myth: Wukong або майбутню Ninja Gaiden 4. Усе залежить від ваших уподобань: чи шукаєте ви чистий технічний бій, чи захопливу сюжетну пригоду.

Так! Katana ZERO, Dead Cells, Hi-Fi Rush, Transformers: Devastation і Darksiders Genesis чудово працюють навіть на слабких комп’ютерах, а за якістю геймплею не поступаються великим блокбастерам. Завдяки стилізованій графіці такі слешери мають свіжий і актуальний вигляд навіть через роки.

Жанр слешерів справді переживає новий підйом: вийшла Ninja Gaiden 4 від Team Ninja і PlatinumGames, з’явилися ремастери Ninja Gaiden 2 Black на Unreal Engine 5 та Onimusha 2: Samurai's Destiny, відбувся перезапуск серії мусу Dynasty Warriors: Origins, а Stellar Blade нарешті дісталася ПК. Такий потік великих релізів і перевидань класики чітко свідчить: інтерес до жанру повертається, а нові й старі хіти знаходять свою аудиторію.

Beat 'em up (бітемап) — це передусім бійки з натовпами ворогів, де герой розправляється з противниками кулаками й ногами, зазвичай із видом збоку та прокручуванням екрана, як у Streets of Rage. Слешер виріс із тих самих коренів, але зосередився на холодній зброї, тривимірних аренах, рейтингах за стиль і довгих комбо з підкиданням ворогів у повітря. Якщо спростити, бітемап — це натиск, кількість ворогів і простота, а слешер — техніка, видовищність і краса кожного добивання.

А який слешер ваш улюблений? Напишіть у коментарях, які ігри ми могли пропустити.

Якщо 40 слешерів здалося замало, у жанру є близькі «родичі». Наприклад, файтинги — тут теж важливі комбо й таймінги, але бій відбувається один на один. Якщо хочеться позмагатися з живим суперником, а не з натовпом ботів, зазирніть до окремого топу найкращих файтингів. А нижче — три екшени, які не потрапили до основного списку найкращих слешерів.

Бойовик про кунг-фу з незвичною механікою старіння: після кожної смерті герой стає старшим на кілька років — із віком його шкода зростає, але запас життів зменшується. Уся спроба перетворюється на перегони: чи встигнете ви помститися за вбитого батька, поки не постаріли надто сильно? Рукопашний бій тут глибокий і вимогливий: блоки, парирування, добивання за допомогою оточення та предметів, а в основі рухів лежить справжній стиль кунг-фу пак-мей. У Sifu у Steam 92% позитивних відгуків, а про те, за що гру люблять і критикують, читайте в нашому огляді Sifu.

Швидкісний слешер від першої особи про кіборга-ніндзю, який пробирається вертикальним кіберпанковим містом, що здіймається до небес. Тут одне влучання смертельне і для вас, і для ворогів, тож усе тримається на паркурі, повітряних ривках і миттєвих перезапусках після кожної смерті — рівні нагадують смертельно небезпечні смуги перешкод. Катана вбиває з одного удару, а в міру проходження відкриваються нові вміння: відбивання куль, ривок крізь ворогів та інші трюки. У Steam гра Ghostrunner має 91% позитивних відгуків і репутацію одного з найчесніших слешерів у стилі «помри й спробуй знову». За що хвалять гру — читайте в нашому огляді Ghostrunner.

Кооперативний слешер від першої особи, у якому команда з чотирьох героїв пробивається крізь орди щуролюдів-скавенів і воїнів Хаосу в похмурому світі Warhammer часів Конця часів. Ближній бій тут — один із найкращих у жанрі: відчувається вага зброї, важливі блоки й точні удари. П’ять персонажів і величезна кількість спорядження забезпечують сотні годин повторного проходження. У Steam гра має 85% позитивних відгуків. Чому цю криваву бійню в найкращих традиціях кооперативних ігор так цінують — читайте в нашому огляді Warhammer: Vermintide 2.