25 років Deus Ex. Згадуємо найзначнішу гру жанру кіберпанк

Оригінальну Deus Ex можна поставити на один рівень з найвідомішими кіберпанковими творами в дусі «Той, що біжить по лезу» (Blade Runner), «Привид у броні» (Ghost in the Shell) та «Нейромант». На честь 25-річного ювілею гри ми вирішили розповісти про її розробку, ключові переваги та спадщину.

Deus Ex можна вважати реалізацією сміливих задумів Уоррена Спектора (Warren Spector). Ця людина працювала над серіями Wing Commander, Ultima та Thief, а також над першою частиною System Shock. Остання є найбільш цікавою в рамках цієї статті. Гра являла собою шутер від першої особи з нелінійністю та повноцінним сюжетом. На жаль, вона не мала великого комерційного успіху, адже через місяць після її релізу вийшла Doom 2: Hell on Earth, яка зайняла уми фанатів жанру.

Примітно, що над цим проектом працював левелдизайнер Джон Ромеро (John Romero), який через три роки зробив Спектору привабливу пропозицію — створити гру своєї мрії. Він отримав те, що бажає будь-який талановитий розробник — творчу свободу та необмежене фінансування. Вже в 1997 році Уоррен очолив остінське підрозділення Ion Storm.

Детальніше про Спектора ми розповімо цієї осені. Стаття буде приурочена до його ювілею.

Ідея Deus Ex виникла у Уоррена ще в ранніх 90-х. Він хотів випустити напружений шутер у сучасних декораціях з десятками способів проходження, вільними для дослідження локаціями, а також елементами immersive sim, коли оповідання ведеться через оточення. Однак цікава думка — це лише початок, важливо ще реалізувати її на практиці. Той же Джон Ромеро в Daikatana хотів показати те, що не міг зробити в Doom та Quake, але в результаті ми отримали відверто невдалу гру. На щастя, з Deus Ex нічого подібного не сталося.

Разом з Уорреном в Ion Storm прийшли його колеги з попередніх місць роботи — геймдизайнер (Harvey Smith), сценарист Остін Гроссман (Austin Grossman) та багато інших. Разом вони влаштовували мозкові штурми та обговорювали кожну ідею. В результаті Спектору довелося зменшити свої амбіції та вирізати масу контенту, наприклад, рівні на місячних колоніях і МКС, а також бої в умовах невагомості. Проте йому вдалося зберегти головне — нелінійність.

З певної точки зору Deus Eх можна вважати розвитком концепції System Shock. Також на неї вплинув стелс-екшен Thief: The Dark Project, а ще Half-Life, яка ввела в екшени від першої особи якісну режисуру.

Якщо говорити про сетинг, то тут відчувається зв'язок з популярними тоді «Секретними матеріалами» (The X-Files) і вже згаданим «Бегущим по лезвию». При бажанні ви знайдете посилання і до іншої класики, а також до давньогрецької міфології. Проте при цьому Deus Ex сприймається як окремий твір з власним баченням жанру. Перед нами поєднання класичної антиутопії, книжкового кіберпанка, модних у 90-х теорій змови та роздумів про те, яким буде світ у недалекому майбутньому.

Дія гри розгортається в 2052 році. Бурхливий розвиток технологій, таких як кібернетичні модифікації тіла, не призвів до процвітання людства. Навпаки, розрив між багатими і бідними тільки зріс. А спалах нової епідемії сприяв масовій загибелі населення. Вакцини не вистачає, адже дозволити її собі можуть лише найзаможніші. Тому зростає невдоволення в суспільстві, з'являються злочинні синдикати, які отримали доступ як до ліків, так і до зброї масового знищення. Щоб протистояти їм, створюється UNATCO, особлива організація для боротьби з усіма видами загроз. Одним з її агентів став Джей-Сі Дентон, головний герой гри.

Насправді все виявляється набагато складніше. В історії, яка розказана тут, фігурують таємні уряди, глобальні змови, клони та суперкомп'ютери, здатні контролювати весь світ. Причому всі ці елементи чудово поєднуються один з одним, в результаті чого сюжет Deus Ex сприймається цільним і продуманим. Також важливо зазначити філософський підтекст відбувається, який наділяє події особливим прихованим сенсом.

Навіть сірі, похмурі декорації тут створюють атмосферу похмурого завтрашнього дня, де явно не хочеться опинитися. І у головного героя, незважаючи на всі його зусилля, немає можливості змінити світ на краще.

Всього в грі три фінали, але жоден з них не можна назвати хорошим. Світ у будь-якому випадку чекають темні часи, питання лише в тому, якими саме вони будуть. Кінцівки дійсно різні, але кожна з них відповідає духу основного сюжету і здається логічним завершенням історії.

Під час виконання багатьох завдань допускаються різні способи досягнення мети. Можна вступити з противниками в відкритий бій, вивести їх з гри ззаду або знайти обхідний шлях, щоб уникнути прямого зіткнення. Це може бути вентиляція, каналізація, затоплена ділянка рівня, замаскована двері або якийсь непомітний лаз у землі. Різні імпланти дозволяють отримати ті навички, які відповідають вашій тактиці. Окрім бойових умінь, можна відзначити, наприклад, збільшені легені, які дозволять подолати територію, наповнену отруйним газом, і довше перебувати під водою. Навіть зачинені двері можна відкрити різними способами — відмичкою, особливим ключем, введенням коду, який знаходиться на електронній пошті в одному з комп’ютерів, або за допомогою вибуху. Також варто відзначити реалізацію високої інтерактивності оточення в поєднанні з реалістичною фізикою.

При цьому не обов'язково обмежуватися одним конкретним стилем проходження. Значно цікавіше жонглювати механіками і діяти за обставинами. Є навіть можливість вбити важливих для сюжету NPC, причому після цього гра продовжиться далі. Але, можливо, деякі другорядні завдання виявляться недоступними для проходження.

Уоррен Спектор хотів зробити Deus Ex реіграбельною, щоб при повторному проходженні ми могли рухатися іншим шляхом. І його задум дійсно вдався. Наприклад, в одній зі сцен нас чекає засідка. Якщо ми про неї вже знаємо, то ніхто вам не завадить першим напасти на ворогів, які сховалися поблизу. А ще можна просто розбити вікно і покинути небезпечну територію раніше часу.

Під варіативність проходження заточені і локації в грі. На кожній з них ви знайдете безліч розвилок, таємних проходів і прихованих кімнат. Причому гра винагороджує тих, хто не поспішає, а уважно вивчає доступну для дослідження територію. Таким чином ви пройдете повз ворогів, отримаєте очки досвіду разом з цінними предметами, а також наткнетеся на записи, які дають додаткову інформацію. Для проектів жанру immersive sim це дійсно важливо для розуміння суті відбуваються подій.

І хоча гра всячески заохочує безшумний стиль проходження, завжди можна озброїтися дробовиком, автоматом і ракетницею, щоб знищити всіх, хто стане на вашому шляху. При такому підході рекомендується активувати бойові імпланти в дусі балістичного щита та регенерації здоров'я. Щоб зброя залишалася ефективною до самого фіналу, її бажано прокачувати за допомогою спеціальних модулів — збільшувати дальність, зменшувати віддачу, а також встановлювати різні приціли. Причому влучення по кожній ділянці тіла головного героя справді впливають на геймплей. Якщо Джей-Сі поранений у ногу, то буде повільніше ходити, а куля, яка влучила в руку, ускладнить прицілювання. Аналогічна система пошкоджень є і у ваших супротивників.

До мінусів гри можна віднести опрацювання конкретних механік, яке трохи гірше, ніж у чистокровних представниках жанру. Наприклад, стріляти в Half-Life або ховатися від ворогів у Thief: The Dark Projekt цікавіше. Однак варіативність геймплею з лишком компенсує все.

Deus Ex виявилася однією з небагатьох успішних ігор Ion Storm. Не дивно, що видавець у особі Eidos Interactive погодився фінансувати розробку сиквела, який отримав підзаголовок Invisible War. Він вийшов у 2003 році і виявився невдалим. Сценаристи чомусь об'єднали три закінчення в одне і запропонували нову історію, дія якої розгорнулася через 20 років. А геймплей виявився спрощеним у порівнянні з першою частиною.

У 2011 році відбувся вихід приквела до всієї історії під назвою Human Revolution, а через 4 роки — його продовження, Mankind Divided. Ці ігри створювалися вже без участі Уоррена Спектора. Між тим, він похвалив старання розробників з Eidos Montreal. Особливий акцент у них був зроблений на приховане проходження, завдяки чому вони сприймалися як повноцінні стелс-екшени. Планувалася і третя глава, яка мала підвести історію до подій оригінальної Deus Ex. Однак через низькі продажі Mankind Divided її скасували.

Deus Ex залишається унікальною грою зі свободою дій, яка все ще рідко зустрічається в індустрії. Більш того, сюжет з штучними хворобами, вакцинами та впливовими корпораціями через роки частково виявився пророчим. Але навіть відірваним від реальних подій стежити за місцевою історією дійсно цікаво. Особливо якщо ви не будете поспішати, а плануєте уважно вивчати локації та слухати всі діалоги.

Проте в деяких аспектах проект помітно застарів. Незручний інтерфейс і не найкраща реалізація стрільби сьогодні виглядають архаїчно. Крім того, варто враховувати високу складність. Проте мені, як автору цієї статті, хочеться порекомендувати Deus Ex усім, хто хоч трохи цікавиться індустрією. Це знаковий твір, яке ще в 2000 році показало, що ігри готові піднімати серйозні теми та грамотно їх розкривати. А при бажанні можна поліпшити графіку за допомогою модів.

Проходили оригінальну Deus Ex? Чекаєте нових частин серії? Діліться думками в коментарях!